Текст у форматі PDF 7.63 Мб

Монографія присвячена польським читацьким культурам Модерної епохи в рефлексіях книжкових знаків 2-ї пол. XIX – поч. XX сторічь на антикварних книгах із історичних колекцій бібліотек «Київського художньо-промислового і наукового музею» та «Державного історичного музею», а також пов’язаних із ними колекцій низки сучасних музеїв та бібліотек України, Литви, Польщі та США. Авторка приділяє рівну увагу як книжковому знаку, так і книзі, приналежність якої конкретний книжковий знак засвідчував. Власницькі та невласницькі книжкові знаки приватних та інституційних бібліотек – маркери фрагментів польських історичних книгозбірень, стали ключами для написання їх історій або продовження реконструкції складу вже відомих збірок. Вдалось віднайти фрагменти біографій, а також історій власників у зв’язку з їх життям та діяльністю в Україні впродовж 2-ї пол. XIX – перших декад XX сторічь. Більшість з цих власників залишили Україну, деякі були вбиті, а інституції – ліквідовані, внаслідок драм Першої світової війни, переслідувань та репресій більшовиків, а потім совєтської влади. Совєтська дійсність між двома світовими війнами, Друга світова війна та наступні довгі роки, ще більш драматично посилили розпорошеність історичних книгозбірень та спричинили великі труднощі пов’язані з відстеженням їх долі. Сліди та шляхи вцілілих фрагментів віднайдених польських історичних книгозбірень, які є самодостатніми соціокультурними явищами, довго залишались невідомими як в Національному музеї історії України, так і в кількох інших українських музеях і бібліотеках. Досліджені книжкові знаки та книжкові скарби уособлюють нове знання та є частиною важливого спогаду про втрачені в реаліях совєтської дійсності польські читацькі культури.

Монографія призначена усім зацікавленим історією польсько-українського історичного культурного діалогу, а також європейської культурної спадщини, бібліофільством, біографістикою, книгознавством, колекціонуванням книжкових знаків, полоністикою, рукописною та книжковою спадщиною, мистецтвознавством та українознавством. Публікація є першої в авторському циклі «Оприлюднення культурної спадщини». Дослідження та публікація підготовлені в рамках стипендіальної програми «Досліджуйте в Україні» (Badaj na Ukrainie) від Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського, Республіка Польща.