Настоящий стандарт устанавливает термины и определения понятий в области комплектования фондов, идентификации (библиографирования и каталогизации) документов и данных

Кл.слова:
бібліотека -- каталогізація -- картотека -- бібліографічний опис

The publication of the Guidelines for the Application of the ISBDs to the Description of Component Parts marks the completion of a long and complex effort to establish an internationally accepted framework for the description of items such as journal articles, chapters and other parts of monographs, individual tracks on sound recordings, and other types of “works within works”. From the outset it was recognized that achieving acceptance of such a framework would be difficult, particularly inasmuch as the potential implementors are divided between two communities that over time have established rather different practices and traditions with respect to bibliographic description: the library community, on the one hand, with its cataloguing tradition; and, on the other, the abstracting and indexing community with its citation practices. Although the initiative was taken by the library community, through IFLA, and was conceived within the overall programme for the development of International Standard Bibliographic Description (ISBD), it was acknowledged that the requirements and constraints of the abstracting and indexing community would have to be addressed in parallel with those of the library community in order to ensure that the resulting framework would meet the objective of providing the necessary bridge between the descriptions formulated in the two communities.

Кл.слова:
бібліографічний опис

Ч. 1 : Основные положения и правила. - 2003. - 242 с.

Существующий свод "Правил составления библиографического описания" был создан в 80-х годах прошлого века и прошел достаточно длительный период эксплуатации. Работа по этим правилам показала их высокую эффективность и гибкость, значительную степень соответствия международным нормам, однако современный уровень теории и практики каталогизации потребовал их пересмотра с целью модернизации и дальнейшей адаптации к изменяющейся среде, т.е. создания условий для эффективного функционирования библиографической записи в интерактивном каталоге. Преимущественная ориентация существующих правил каталогизации на каталожную карточку как основной продукт каталогизации изменена на машиночитаемую запись, которая способна новыми средствами реализовать задачу максимально полного отражения интеллектуальных характеристик произведения через определенный форматированный набор библиографических сведений и программное обеспечение, независимо от вида документа и носителя информации.

Кл.слова:
каталог -- бібліографічний опис

У посібнику подано науково-методичні рекомендації з каталогізації електронних ресурсів, які складаються з термінологічного визначення об'єктів каталогізації, їх уніфікації та типології, правил та форматного забезпечення представлення бібліографічної інформації. Текст супроводжується таблицями, які сприяють використанню стандартів бібліографічного опису та формату UNIMARC (УКРМАРК) для формування каталогізаційних записів на електронні ресурси. Базові терміни щодо видів і типів електронних ресурсів та супутні терміни подано у глосарії. Методика каталогізації опрацювання електронних ресурсів як специфічних об'єктів каталогізації проілюстрована широким спектром прикладів. Базові терміни щодо електронних ресурсів та супутні терміни подано у глосарії.

Кл.слова:
електронні ресурси -- методика каталогізації -- бібліографічний опис

Збірник, присвячений відомому українському архівісту й історику, керівнику архівних органів УРСР періоду 1940-х pp. і завідуючому кількох відділів Інституту історії АН УРСР П. П. Гудзенку, складається з шести частин. Перша частина містить дві біографічні студії: монографічний нарис В. М. Даниленка і С. Л. Юсова, в якому на основі нових джерел з ЦДАВО України, Наукового архіву Інституту історії України НАНУ і родинного архіву О. П. і В. М. Бахарєвих висвітлюється життя, наукова і науково-організаційна діяльність П.П. Гудзенка; статтю Т.В. Вронської і Н.В. Платонової, де співавтори на основі матеріалів з Державного архіву МВС України розкривають колізії навколо несправедливого звільнення вченого з архівних органів та інші маловідомі сторінки його життя. У другій частині подано спогади колег і учнів ученого як про нього, так і про епоху, в якій він жив і працював. У третій частині публікуються документи і матеріали, що ілюструють віхи життя і діяльності П. П. Гудзенка (з фондів ЦДАВО України, з Наукового архіву Інституту історії України НАНУ, з родинного архіву О. П. і В. М. Бахарєвих). У наступній частині подається епістолярій неофіційного характеру. П’ята частина містить фотодокументи з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, а також світлини з родинного архіву О. П. і В. М. Бахарєвих. Шоста частина містить хронологічний покажчик праць П. П. Гудзенка, покажчик праць про нього і його творчість, а також іконографічний покажчик. Окрім зазначених частин збірник містить хроніку основних подій з біографії П. П. Гудзенка, іменний покажчик і покажчик умовних скорочень

Кл.слова:
історія -- нарис

Т. 1 : Фонди колишнього Кам’янець-Подільського міського архіву періоду до 1917 р. - 2003. - 389 с.

Пропоноване увазі читача видання є першою спробою укладання “Анотованих реєстрів описів”, передбаченого програмою “Архівні зібрання України”. У довіднику представлено інформацію про склад і зміст документів фондів періоду до 1917 року, що зберігалися в Кам’янець-Подільському міському архіві до катастрофи 10 квітня 2003 р. Це фонди, сформовані в процесі діяльності органів управління, установ, навчальних закладів Подільської та Волинської (фондоутворювачі діяли на території, що за адміністративно- територіальним поділом радянських часів була віднесена до Кам’янець- Подільської, а згодом Хмельницької області) губерній. До видання у вигляді додатків увійшла інформація про наявність метричних книг церков, костьолів та рабинатів по населених пунктах Подільської та Волинської губерній. Довідник супроводжує комплекс покажчиків. Для істориків, архівістів, викладачів і студентів вузів, усіх, хто цікавиться документальними джерелами вивчення історії Поділля.

Кл.слова:
історія -- Україна -- сучасна історія

«ЛЕТОПИСЬ ЕКАТЕРИНОСЛАВСКОЙ УЧЕНОЙ АРХИВНОЙ КОМИССИИ» — друковане видання Катеринославської губернської вченої архівної комісії (1903—16) — науково-істор. т-ва катериносл. істориків, етнографів, археологів, археографів, краєзнавців, літературознавців, громад. діячів. Побачило світ 10 вип. «Летописи...» (1-й вип. — 1904; 2-й та 3-й вип. — 1905; 4-й вип. — 1908; 5-й вип. — 1909; 6-й вип. — 1910; 7-й вип. — 1911; 8-й вип. — 1912; 9-й вип. — 1913; 10-й вип. — 1915). Усі вони виходили за редакцією заст. голови комісії А.Синявського. У «Летописи…» опубл. документи з архіву Коша Запорозької Січі, архівів катериносл. губернського правління, катериносл. духовної консисторії, місц. церков та родинних архівів. Друкувалися актові й наративні (англ. і франц. narrative — розповідь, оповідання, від лат. narrare — розповідати) джерела, переважно 2-ї пол. 18 — 1-ї пол. 19 ст. з історії запороз. козацтва, місц. краю, правосл. церкви та взагалі з історії України, а також істор. й літ. розвідки М.Бикова, В.Біднова, В.Данилова, Д.Дорошенка, В.Машукова, Я.Новицького, І.Огієнка, В.Пічети, А.Синявського, А.Скриленка, Д.Яворницького та ін.

Кл.слова:
краєзнавство -- історіографія -- бібліографічний покажчик

І. Огієнко одним із перших серед науковців, спочатку в «Українській культурі», а згодом і в «Історії українського друкарства» оприлюднив нечувані за своєю зверхністю й зневагою до цілого народу гласні й негласні документи минулої епохи — укази, розпорядження, циркуляри царського уряду про заборону українського друку, знищення українських книжок, виправлення українського правопису. Окрім того, він переконливо, аргументовано показав, як, незважаючи на всілякі утиски, заборони й переслідування, українське друковане слово пробивалося до народу, будило думку, піднімало його з колін.

Кл.слова:
книгодрукування -- видавнича справа -- пам'яткознавство

  Текст у форматі PDF 4.94 Мб

Збірник присвячено заступнику директора Всенародної бібліотеки України (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) в 1923–1933 рр., керівнику відділу Орієнталія та інших спеціалізованих відділів установи, видатному бібліотекознавцю, книгознавцю, сходознавцю Віктору Федоровичу Іваницькому (20.ХІ.1881–26.ІІ.1955). Збірник складається зі статей про В. Ф. Іваницького, публікації архівних документів (автобіографія, спогади, заяви щодо реабілітації, а також підготовлені ним бібліотечні інструкції) та бібліографічних покажчиків – списків праць ученого, літератури про нього, іменного покажчика. Видання підготовлено до 100-річчя Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, призначено для бібліотекознавців, бібліотекарів, бібліографів, біографістів, книгознавців, істориків сходознавства.

Кл.слова:
життєвий шлях -- Віктор Федорович Іваницький -- діяльність