Досліджено рівень демократичності президентської виборчої системи США та перспективи її трансформації. Значну увагу зосереджено на основних процедурних моментах проведення президентських виборів у США, зокрема, на особливостях організації первинних виборів, всенародному голосуванні та волевиявленні Колегії виборників. Використовуючи загальнонаукові, логічні та емпіричні методи дослідження, наголошено на слабких і сильних сторонах президентської виборчої системи США. Зокрема, розглянуто диспропорції представництва американських штатів у Колегії виборників і між кількістю голосів виборців та кількістю виборників як фактору дворівневості виборчих спотворень. Відзначено, що проблематика дослідження актуалізується завдяки виникненню політичної нестабільності у США, яка пов'язана з результатами президентських виборів 2020 р. та їх невизнанням частиною американського суспільства та переможеним кандидатом, що спровокувало внутрішньо-державну суспільно-політичну нестабільність та негативно вплинуло на міжнародний імідж США. Стверджується, що президентська виборча система США попри певні позитивні моменти може частково трактуватися як недемократична, з наявною диспропорцією представництва. Відтак, вона потребує реформування та має для цього достатньо засобів. Визначено шляхи мінімізації недоліків і перспективи трансформації президентської виборчої системи США.