Проаналізовано особливості сучасної парадигми публічного управління. Звернено увагу на те, що сьогодні у світі існують різні моделі публічного управління: традиційна (бюрократична) модель управління ("Old Public Management"), модель "Нового публічного менеджменту" ("New Public Management"), модель "політичних мереж" ("Policy Network"), модель "управління за цілями та результатами", модель "Good Governance", синергетична модель тощо. Вказано, що всі вони демонструють різноманітні підходи до розуміння публічного управління, його структури, принципів формування та функціонування, відносин із населенням, фізичними та юридичними особами, муніципальними органами тощо. Виявлено, що серед найвідоміших моделей управління, що зайняли своє місце серед теорій і практик управлінської діяльності, вирізняють 3: "Old Public Management", "New Public Management", "Good Governance". Наведено їхні характеристики. Констатовано, що принципово новою моделлю управління є модель "Good Governance". Зазначено, що в сучасній Європі ця модель була сформована під очевидним впливом концепції прав людини. Вказано, що концепцію "Good Governanсe" варто розуміти як "рамкову" модель управління, в основі якої лежать 2 основних принципи побудови європейських держав - принцип демократії та принцип верховенства права. Підкреслено, що "Good Governance" не замінює попередні управлінські моделі, а охоплює їх у новому контексті рівноправних партнерських відносин. Констатовано, що ця багатогранна концепція є свого роду вершиною еволюції публічного управління, що ввібрала в себе все найкраще та найбільш результативне від попередніх теоретичних і практичних надбань демократичних реформ у країнах Європи. Зроблено висновок про те, що оптимальною моделлю управління державою в сучасних умовах є модель "Good Governance". Ця модель управління відповідає вимогам відкритого та справедливого суспільства і, головне, передбачає управління суспільством разом з активним залученням усіх його членів.