Розглянуто проблеми оцінки активів підприємства, охопленого процесом банкрутства в Польщі, згідно з положеннями балансного закону, закону про банкрутство та рекомендаціями міжнародних стандартів рахунку. Вказано на відмінності в правових підходах, які можуть вплинути на достовірність та об'єктивність оцінювання.

Зазначено, що розмір резервів підприємства є однією з основних категорій виміру фінансового стану та рентабельності. Їх формування повинно відповідати принципу достовірної та об'єктивної оцінки підприємства. Розглянуто сутність резервів, надано їх класифікацію. Окреслено резерви та реструктуризацію та поточні розрахунки. Порівняно резерви у польському законодавстві та в Міжнародних стандартах фінансової звітності N 37.

Зазначено, що сутність проблеми ризику в діяльності підприємства підвищує зацікавленість до інструментарію, який слугує його зниженню. Одним із таких засобів є похідні фінансові інструменти, які а відповідних умов можуть бути ефективним інструментом зниження ризику (хеджування). Представлено та порівняно основні принципи обліку хеджування відповідно до польського облікового законодавства та МСФЗ, використовуваних в Україні.

Вивчено можливості застосування принципу субсидіарності (ПС) та побудови моделі субсидіарного врядування як такого, що забезпечує баланс глобальних, національних і локальних інтересів, виокремлено функції, повноваження та призначення кожного рівня багатошарового управління в контексті реалізації концепції субсидіарності (підпорядкування). ПС детерміновано як такий, що вимагає прийняття рішення на якомога більш наближеному до пересічних громадян рівні і означає на практиці втілення в життя моделі багаторівневого управління. У контексті ПС розглянуто досвід європейських країн. Зазначено, що ПС є офіційно визнаним в усіх чинних документах ЄС і чимало країн внесли правки до своїх конституцій (у зв'язку з переданням частини суверенітету на наднаціональний рівень та деволюцією на субнаціональний рівень, причому влада держави розподілилася в широкому інституціональному діапазоні), хоча головні питання зовнішньої політики й національної безпеки залишилися під контролем держави. Для забезпечення необхідного рівня самостійності та субсидіарної відповідальності регіональний та локальний рівні управління мають бути представлені виборною владою, що має більш-менш широку компетенцію, та наділені правовою, організаційною та фінансовою автономією, також важливу роль відіграють механізми контролю з боку центральної влади. Для подальших розвідок запропоновано розвідки щодо вдосконалення моделі субсидіарного самоврядування.

Изучены возможности применения принципа субсидиарности (ПС) и построения модели субсидиарного управления как обеспечивающего баланс глобальных, национальных и локальных интересов, выделены функции, полномочия и назначение каждого уровня многослойного управления в контексте реализации концепции субсидиарности (подчиненности). ПС детерминирован как требующий принятия решения на более приближенном к рядовым гражданам уровне и означает на практике воплощение в жизнь модели многоуровневого управления. В контексте ПС рассмотрен опыт европейских стран. Указано, что ПС является официально признанным во всех действующих документах ЕС и многие страны внесли правки в свои конституции (в связи с передачей части суверенитета на наднациональный уровень и деволюции на субнациональный уровень, причем власть государства распределилась в широком институциональном диапазоне), хотя главные вопросы внешней политики и национальной безопасности остались под контролем государства. Для обеспечения необходимого уровня самостоятельности и субсидиарной ответственности региональный и локальный уровни управления должны быть представлены выборной властью, которая имеет более или менее широкую компетенцию, и наделены правовой, организационной и финансовой автономией, также важную роль играют механизмы контроля со стороны центральной власти. Для дальнейших исследований предложены изыскания по совершенствованию модели субсидиарного самоуправления.

The possibilities of application of the subsidiary principle (SP) and constructing a model of subsidiary management as providing a balance of global, national and local interests, provided the functions, powers and appointment of each multi-level governance in the context of the concept of subsidiary. SP is determined as one that requires a decision on how to be closer to the ordinary citizen level, and means in practice, embodied in the life of a model of multilevel governance. In the context of SP examined the experience of European countries. Indicated that SP is an officially recognized in all existing documents of the EU and many countries have made changes to their constitution in connection with the transfer of sovereignty to the supranational level and the devolution to the subnational level, where state power was distributed in a wide range of institutional, although major foreign policy issues and national security remained under state control. Summed up, in order to ensure the necessary level of independence and the subsidiary responsibility of regional and local levels of government should be submitted to the electoral authority, which has more or less broad competence, and have the legal, institutional and financial autonomy of the important role played by mechanisms of control by the central government. For further research are proposed to improve the model to find a default government.

Розглянуто особливості публічної політичної відповідальності суб’єктів владних відносин; відзначено наявність обов’язкового зв’язку політичної, юридичної та моральної відповідальності. Вказано на існуючу проблематику окреслення кола суб’єктів політичної відповідальності, розглянуто проблему оцінювання та формування системи оцінювання політичної діяльності. Окреслено шляхи вирішення проблеми повноти кола суб’єктів відповідальності та необхідності балансу інститутів відповідальності як державних, так і громадських.

Рассмотрены особенности публичной политической ответственности субъектов властных отношений; отмечено наличие обязательной связи политической, юридической и моральной ответственности. Указано на существующую проблематику определения круга субъектов политической ответственности, рассмотрена проблема оценки и формирования системы оценки политической деятельности. Очерчены пути решения проблемы полноты круга субъектов ответственности и необходимости баланса институтов ответственности как государственных, так и общественных.

The features of public political responsibility of subjects of government relations are considered; presence of mandatory connection of political, legal and moral responsibility is marked; given on the existing problems of defining the circle of political responsibility; the problem of evaluation and formation of the evaluation system of political activity is considered; ways of solving the problems of completeness of the circle of subjects of responsibility and the need of the balance of accountability institutions, both public and public are outlined.

The subject of our article is not the political opposition in general, which is often heterogeneous in ideological beliefs and means and methods of gaining power. Still, as a legal, political force that is constructive towards the government, the parliamentary opposition pursues its program goals according to established procedure. This article uses the experience of legal regulation and functioning of the parliamentary opposition in Central and Eastern European countries like Czechia, Lithuania, Poland, and Ukraine. In legal tradition and culture, the institutional aspect of the parliamentary opposition in these European Union border member states is more similar to Ukraine than others. At the same time, each of these researched countries has its own positive and negative experience in finding a precise balance between the parliamentary minority (opposition) and the pro-government majority, which is essential for each democratic country in terms of further state-building, policy, and lawmaking practice. The parliamentary opposition should have the opportunity to amend the bills proposed by the majority without hindrance. To this end, it is necessary to regulate the initiatives of progovernment parliamentary factions to adopt bills under the accelerated procedure, particularly when handling critical aspects of a political or legal nature. In Central and Eastern European countries and Ukraine, most parliamentary opposition rights are noninstitutionalized; this practice has not become widespread. There are no reserved seats on committees for the parliamentary minority. They participate in the distribution of leadership positions in parliamentary structures on a proportional basis in the status of ordinary clubs and groups.