Розв'язано проблему поширення пліток, чуток та фейків як одного з інструментів навіювання передчуттів великої антиукраїнської змови в умовах гібридної війни. Для вирішення даної наукової проблематики застосовано: структурний метод; порівняльного аналізу емпіричних даних; абстрактно-логічного узагальнення. На основі аналізу літературних джерел та існуючого досвіду безпекової роботи виявлено проблеми з їх попередження. Визначено напрями посилення і розвитку національної безпеки в умовах суспільної дезінформації. Запропоновано шляхи підвищення ефективності безпекових заходів та попередження негативного впливу дезінформаціїї за рахунок державних ідеологічно-виховних та інноваційно-управлінських чинників. Основні положення наукової статті нададуть можливість за рахунок згаданих чинників, забезпечити спокій у суспільстві та стабільне функціонування національної економіки України, що власне і може зробити їх конкурентоздатною в умовах ЄС. Оскільки, дослідження здійснено в умовах трансформаційного посттоталітарного суспільства.

Виявлено і вироблено рекомендації з попередження явних та скритих ознак посилення кризових явищ в Україні. Внаслідок аналізу соціально-економічної ситуації у державі, виявлено явні та скриті ознаки посилення кризових явищ в Україні, як результат недосконалості управління та ігнорування кадровою політикою. Визначили місце та роль громадських наукових академічних формувань в управлінні державою та органах місцевого самоврядування в процесі децентралізації державно-управлінських функцій в умовах адміністративно-територіальної реформи. Визначено комплексне вирішених проблем, що впливають на завершення формування дієвої інституційної територіальної системи, здатної забезпечувати ефективну взаємодію держави, органів місцевого самоврядування та бізнесу, в основі якої знаходяться чітко встановлені правила та норми їх саморегуляції. Виявлено найважливіші чинники для налагодження партнерських відносин між державою, органів місцевого самоврядування та бізнесом у сфері ефективного використання ресурсів. Висвітлення діяльності та ролі наукових академічних громадських і державних управлінських структур у формуванні державної кадрової політики та розвитку ідеології місцевого демократичного самоврядування. Встановлено, що основою відносин держави, органів місцевого самоврядуваннята суб'єктів господарювання є визнання рівноправності та незалежності кожного з учасників. На основі дослідженого сучасного стану визначено роль кадрової політики в справі стабілізації економіки. Запропоновано створення механізмів взаємодії та ділового партнерства в умовах формування добровільних об'єднань територіальних громад. Виділено основну мету реформ, а саме: посилення співпраці між державою, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, що однозначно призведе до підвищення добробуту для населення і зростання доходів та прибутку у суспільстві. Широкі можливості використання результатів дослідження в управлінні та господарській діяльності. Відомо, що головним завданням сьогодення є підбір та розстановка кадрів, визначення основних напрямків її удосконалення, що дозволяє управлінцям відкривати нові можливості у найбільш затребуваних та перспективних сегментних економічних нішах, які зможуть стимулювати розвиток економіки та залучити до цих процесів громадськість та наукову сферу.

Проаналізовано нормативно-правові акти, які регламентують діяльність закладів вищої освіти України, функцій державних органів виконавчої влади та змін у національній системі вищої освіти, пов'язаних з прагненням інтегруватись в Європейський освітній простір. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи: історичний, системно-структурний аналіз, порівняльний аналіз, логічне узагальнення. Проаналізовано дві останні редакції Закону "Про вищу освіту"та вплив змін, що відбулися, на роботу державних органів виконавчої влади і закладів вищої освіти (ЗВО). На основі офіційних документів окреслено основні здобутки та невирішені проблеми системи вищої освіти України, в тому числі щодо ефективності використання бюджетних коштів. Проаналізовано нові критерії розподілу державних коштів між ЗВО на основі їх рейтингування відповідно до результатів попередньої діяльності з метою створити фінансовий важіль впливу на якість національних освітніх послуг, побудову партнерства ЗВО з ринком праці та міжнародним освітнім товариством. Окремі результати та узагальнення, зроблені в роботі,можуть бути використані як ЗВО, так і окремими фахівцями галузі вищої освіти для перегляду діяльності відповідно до сучасних вимог, а саме: активізації співпраці з представниками бізнесу, участі в міжнародних наукових проектах з метою вдосконалення освітніх програм, диверсифікації джерел фінансування та ін., а отже для подальшого реформування української вищої освіти задля вирішення нагальних проблем, включно з покращенням її якості.