На прикладі Донбасу досліджено досвід боротьби держави з такими соціальними явищами, як дитяча безпритульність, бездоглядність і злочинність після звільнення регіону від нацистської окупації та закінчення Великої Вітчизняної війни (1943 - 1953 рр.). Встановлено основні причини виникнення досліджуваних негативних соціальних явищ, визначено масштаби даної проблеми. Проаналізовано законодавчу та розпорядчу базу роботи органів радянської влади, спрямованої на боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю та злочинністю, розглянуто основні методи ліквідації цих явищ. Наведено загальну характеристику владних структур, основним завданням діяльності яких було усунення їх негативних проявів і стабілізації ситуації у регіоні щодо рівня дитячої безпритульності та правопорушень. Досліджено діяльність спеціальних дитячих виховних установ для категорії дітей із статусом діти-сироти та бездоглядні, а також призначених для утримання неповнолітніх правопорушників і злочинців. Визначено роль громадськості у справі допомоги дітям вулиці. Проаналізовано стан матеріального забезпечення знедолених дітей, охарактеризовано соціально-побутові умови їх життя. Розкрито особливості організації навчально-виховного процесу у спеціальних дитячих установах, показано специфіку дозвільного життя вихованців.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання трактування явища "організованої злочинності" у соціоправовому вимірі, починаючи з 1920-х рр. і до нашого часу, правову регламентацію протидії організованій злочинності з боку партійних і державних органів влади, особливості кримінального законодавства УСРР у контексті боротьби з організованою злочинністю. Досліджено механізм діяльності організованих злочинних угруповань та основні фактори, що сприяли існуванню, поширенню та відтворенню організованої злочинності у 1920-ті рр. Обгрунтовано основні проблеми та досягнення у організаційному та правовому забезпеченні протидії організованій злочинності з боку правоохоронних структур, висвітлено основні напрямки діяльності щодо припинення та профілактики різних форм організованої злочинності під час непу.

  Скачати повний текст

Сформульовано зміст поняття державно-правового механізму захисту прав неповнолітніх та охарактеризовано його основні елементи: суб'єкти, об'єкти, нормативно-правову базу, форми та методи діяльності державних органів та громадських організацій у даній сфері, а також гарантії досягнення основної мети. Проаналізовано пріоритетні напрями діяльності держави щодо захисту прав неповнолітніх в Українській РСР у 1960 - на початку 1980-х рр. Особливу увагу приділено дослідженню організаційних та правових форм захисту прав неповнолітніх, а також взаємодії державних органів та установ з громадськими організаціями та окремими громадянами. Розроблено рекомендації щодо удосконалення державно-правового механізму захисту прав неповнолітніх на сучасному етапі розвитку України.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення та правове регулювання діяльності системи державних органів і громадських організацій, уповноважених вести боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх. Охарактеризовано головні напрямки профілактики даних негативних явищ серед неповнолітніх за допомогою захисту їх прав у різних сферах життя. Акцентовано увагу на систематизації досвіду роботи з дітьми, які вже вели безпритульний спосіб життя, залишилися без нагляду дорослих, вчиняли правопорушення. Проаналізовано правові засади політики тодішнього уряду стосовно боротьби з правопорушеннями неповнолітніх виховними методами. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення правового регулювання боротьби з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх на сучасному етапі розвитку України.

  Скачати повний текст