Узагальнено методи формування інформаційних і структурних моделей, що описують місто як систему й обгрунтовано необхідність використання правових категорій для розробки концептуальних підходів щодо прогнозування та планування розвитку міських земель. Обгрунтовано необхідність комплексного застосування правових, планувальних, економічних, адміністративних методів і методів судочинства в процесі планування та реалізації містобудівних заходів та моніторингу земель. Визначено особливості міста як об'єкта керування, проаналізовано й узагальнено фактори, які визначають структуру землекористування на різних територіальних рівнях, запропоновано структурну модель міста як системи землекористування, первинною неподільною складовою якої визнано земельну ділянку. Обгрунтовано необхідність інтегрування містобудівної, землевпорядної та кадастрової документації в сфері керування системою землекористування на базі визначення основних завдань і повноважень: функція - право - облік. Запропоновано підхід щодо уніфікації класифікації облікових одиниць в земельному та містобудівному кадастрах. Визначено першочергові напрями та наведено рекомендації щодо коригування законодавства у сфері керування землекористуванням. Запропоновано принципово новий підхід щодо оцінки ефективності керування землекористуванням на базі співвідношення доходів і витрат, побудований на принципі збалансованості громадських і приватних інтересів.

  Скачати повний текст