На базі документальних джерел розглянуто процеси функціонування гродських судів на території Київського, Врацлавського та Волинського воєводств у другій половині XVI - першій половині XVII ст. у контексті соціально-політичної історії України. На підставі документів актових гродських книг з'ясовано склад і обов'язки адміністрації гродського суду, уточнено коло його компетенції, проаналізовано основні етапи судочинства та визначено його правові джерела. Установлено, що адміністрація гродського суду складалася зі старости, підстарости, гродського судді, та судових виконавців: вижів, децьких і возних. Доведено, що у реальному житті компетенція гродського суду була значно ширшою, ніж було встановлено законом (Статутом 1566 р.). Для встановлення істини гродські судові урядники застосовували різноманітні слідчі методи, взаємодіючи з іншими повітовими судами, а також з судом копним і доменіальним, а сам процес базувався на складній доказовій системі та передбачав глибоке знання чинних правових норм. Під час винесення вироків суд спирався не тільки на право "посполите" (Статут 1566 р.), а й на норми давнього звичаєвого права. Доведено, що саме це право часто мало вирішальне значення.

  Скачати повний текст

Визначено передумови та доведено закономірність появи Кормчих на території Київської Русі. Класифіковано правові норми та джерела Єфремівської Кормчої за ознакою переробленості, проаналізовано причини та цілі змін у змісті та складі правових норм Кормчих. Обгрунтовано комплексну процедуру формування змісту їх списків. Доведено, що способом систематизації нормативно-правових актів Кормчих книг, зокрема, Єфремівської, була кодифікація. Проведено аналіз правових норм Єфремівської Кормчої за п'ятьма групами за суб'єктами та об'єктами правовідносин, які вони врегульовували, та визначено правові статуси представників вищого духовенства, нижчого духовенства та монахів, усіх кліриків, мирян та всіх членів християнської громади Київської Русі за нормами Єфремівської Кормчої як джерела права Київської Русі, вплив церковного права на світське. Досліджено принципи та правові норми, які поширилися на території Київської Русі у змісті Єфремівської Кормчої та закріпилися у правовій системі України сьогодення.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової літератури й архівних документів досліджено проблеми організації та діяльності судової влади Львова в XVI - XVIII ст. на прикладі війтівсько-лавничого суду. Проаналізовано ступінь наукової розробки проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі. Досліджено джерела права, на основі яких функціонував війтівсько-лавничий суд міста. Розкрито суть поняття, розглянуто ознаки злочину та покарання у контексті чинних правових актів та діючої теорії покарання. Досліджено причини вчинення злочинів, види злочинів і покарання, що мали місце у судовій практиці Львова. Увагу приділено дослідженню складу війтівсько-лавничого суду, порядку обрання на посади та здійснення суддями їх повноважень; питанням проведення розслідування кримінальних справ, судовому розгляду у суді першої інстанції та апеляції. Установлено, що відсутність особистої свободи спричинила превалювання інтересів держави (громади) над інтересами людини. Показано, що кримінальне право визначало мінімальний набір соціальних правил, обов'язкових для виконання всіма членами громади, метою покарання було залякування загалу для запобігання вчинення правопорушень. Виявлено, що недоліками, які впливали на діяльність судової влади Львова, були неузгодженість норм магдебурзького права з королівськими привілеями, застосування принципів станової належності. Відзначено, що мали місце зловживання у питаннях обрання на посаду війта та лавників, порядку розгляду справ. На відміну від західноєвропейських міст практика застосування норм кримінального судочинства війтівсько-лавничим судом Львова характеризувалася більшою гуманністю та розважливістю. Зазначено про відсутність "чорної книги злочинців", вироків у справах так званого, "удаваного зла" (чаклунства, знахарства, єретицтва).

  Скачати повний текст

Узагальнено питання розвитку законодавчих механізмів і доктринальних принципів вирішення колізій у міжнародному приватному праві (МПрП) в історичному плані та на сучасному етапі. Реалізовано мету узагальнення та теоретичного обгрунтування тенденцій формулювання колізійних форм та основних інститутів МПрП у законодавчих актах майже 30 держав. Проаналізовано нормативні засоби розв'язання класичних колізійних проблем (колізії законів різних держав) і специфічних колізій (ієрархічних, інтертемпоральних, інтерлокальних та інтерперсональних). Приділено увагу питанням вибору оптимальної форми законодавчого закріплення механізмів колізійного регулювання у сучасному МПрП. Обгрунтовано висновок стосовно провідної ролі національного законодавства у регулюванні питань МПрП на сучасному етапі, доцільність здійснення кодифікації МПрП у вигляді окремого комплексного закону. Подано практичні рекомендації щодо удосконалення окремих положень Книги VIII проекту ЦК України, присвяченої міжнародному приватному праву.

  Скачати повний текст

Проаналізовано правову регламентацію офіційних свідків (вижів) і судових виконавців (діцьких) у литовсько-руському праві XV - XVI ст., їх роль у судовому процесі та в структурі публічно-правових процедур. Висвітлено генезу старостинського уряду на Волині та процес запровадження замкових книг. Надано класифікацію зазначних процедур за участю вижів Луцького замкового уряду, показано динаміку вижівства періоду 1560 - 1567 рр. Охарактеризовано соціальний статус вижів та засад службового підпорядкування в системі замкового уряду. Досліджено обставини ліквідації вижівства у процесі проведення у Великому князівстві Литовському судово-адміністративної реформи 1564 - 1566 рр. та заміною його возним - інститутом шляхетського самоврядування, який поєднав повноваження вижа та діцького.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичі та практичні засади попередження злочинної діяльності осіб із психічними розладами, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру. Наведено рекомендації щодо удосконалення кримінально-правового регулювання продовження, зміни та припинення застосуваня даних заходів. Розкрито сутність поняття, правову природу, підставу, умови та цілі застосування примусових заходів медичного характеру. Розроблено кримінологічну характеристику осіб, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, з урахуванням виявлених особливостей встановлено критерії оцінювання їх суспільної небезпечності. Визначено види примусових заходів медичного характеру та розроблено рекомендації щодо їх оптимізації. Наведено пропозиції щодо удосконалення правового регулювання питань продовження, зміни та припинення примусових заходів медичного характеру. Висвітлено питання попередження вчинення суспільно небезпечних діянь особами, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, наведено пропозиції щодо їх удосконалення. Визначено форми та напрямки взаємодії працівників органів внутрішніх справ з представниками психіатричних установ щодо попередження вчинення суспільно небезпечних діянь осіб, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.Проаналізовано позитивний досвід зарубіжних країн у сфері правового регулювання примусових заходів медичного характеру, наведено пропозиції щодо його використання в Україні. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання примусових заходів медичного характеру, зокрема, ст.ст. 92 - 95 КК України.

  Скачати повний текст