Поглиблено наукові уявлення про світоглядні типи свідомості, якими є: міфологія, релігія та філософія, які розглянуто як безпосередні прояви самопізнавальної природи людини в її суб'єктивно-суб'єктній єдності, що надає їм статус духовно-практичної правової волі до життєздійснення. З'ясовано, що індивідуальна свідомість людини виражає її життєві потреби, які в суспільному бутті є способами конституювання правосвідомсті. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовими складовими міфології, яка без будь-яких обмежень проголошує життєві потреби й інтереси людини. Обгрунтовано думку про облагородження правомірності життєвих потреб та інтересів людини духовним потенціалом релігійного світогляду, який соціалізує їх засобом аналітико-критичних обмежень властивого кожній людини і природно-біологічного егоцентризму. Встановлено, що гуманістичне спрямування правової волі людини на розкриття та задоволення сутнісних потреб свого буття відбувається у сфері соціально-філософських визначень свідомості, що базуються на об'єктивному духовно-пізнавальному історичному та розумовому досвіді людства. Доведено, що світоглядно визначене право - це конституювання волі кожного індивіда-громадянина відповідно до сили його бажань, що не порушує суверенітет у просторі того соціуму, який визначається ним як необхідна, законна й обов'язкова умова життєдіяльності. Виявлено, що соціальна філософія як водночас філософія історії є адекватною формою правосвідомої організації суспільно-практичного життя людей, оскільки епіцентром усіх її пізнавальних пошуків є взаємодія волі та мислення, обгрунтування свободи волі та свободи мислення, що в системі права має знайти свої законодавчо-нормативне забезпечення.

  Скачати повний текст

Досліджено державність держави як такої, яка за повнотою реалізації ідеї повинна бути демократією, тому що тільки у цій формі наявне втілення її суті і вона є набільш життєздатним засобом для реалізації сутнісних сил людини. Феномен державної влади народу розкривається через сферу ідеальної реальності, складовою частиною якої вона є. Проаналізовано суть влади, визначено її межові засади, показано прояв демократичної форми влади як цілісності, диференційованої за частинами. Міру одержання свободи розглянуто як правову підставу демократії, яка формулююється у законі як такому, що співпадає з моральним началом людини. Успішність законодавчої творчості залежить від принципів організації державної влади народу та містить принципи деференціації державної влади та принципи реалізації свободи людини з метою забезпечення більш повної реалізації її сутнісних сил. Обгрунтовано, чому у демократичній державі здійснення принципів справедливого правосуддя можливе лише тоді, коли суд знаходиметься "по той бік" влади. Запропоновано критерій визначеності поняття "народ", розкрито структурну єдність державної влади народу за чотирма формами, а саме: контролю - безпосередньої влади народу, організації - законодавчої влади, керівництва - влади президента, управління - виконавчої влади. Устрій державної влади повною мірою відповідає ідеї демократичної державності за умови, коли він оформлюється як похідна від людини. Всі форми влади мають свою дійсність лише в цій єдності, а їх відмінності визначають суть ідеї державності демократичної держави.

  Скачати повний текст

Досліджено основні види, поняття, категорії та сутнісні характеристики терористичних проявів у глобалізованому світі. Розкрито концепти та перспективи наукового осмислення міжнародного тероризму. Визначено розуміння сутності міжнародного тероризму як системного соціального явища, розкрито трансдисциплінарність синергетичного методу вивчення даного явища. Проаналізовано соціально-економічні та психологічні передумови виникнення тероризму як соціального феномену, наведено філософсько-правову характеристику осіб, які вчиняють терористичні акти. Деконструйовано світоглядний базис міжнародного тероризму крізь призму природного та позитивного права. Узагальнено та проаналізовано філософські проблеми правового регулювання боротьби з тероризмом через аналіз законодавчих актів у деяких країнах світу та вивчено міжнародно-правовий досвід протидії тероризму.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне філософське дослідження фольклору як соціокультурного феномену, з джерел якого гіпотетично постає, онтологічно утверджується, набуває ознак юридичного явища фольклорне право (ФП), яке як природне та звичаєве право - складова вітчизняної правової системи та впливає на її осучаснене реформування та вдосконалення. Встановлено, що як основа ФП - юридичні прислів'я і приказки, що належать до паремійних фондів різних етносів світу, трактуються як форми народної правосвідомості, як продукт народної творчості з його етноспецифікою та як елементи фольклорно-правової культури. Проаналізовано співвідношення моралі та права як основ ФП, визначено теоретико-прагматичні особливості імплементації фольклорних норм у правову культуру суспільства, акцентовано увагу на гносеологічних аспектах фольклорного правопізнання. Розкрито зміст функцій ФП як засобів його впливу на суспільні відносини й правову поведінку громадян з урахуванням філософських особливостей принципів ФП. Обгрунтовано значення основних ціннісних ознак ФП, що засвідчує його гуманістичну природу й високу онтологічну привабливість для юридичної практики.

  Скачати повний текст