Висвітлено генезис міжнародної кримінальної юстиції - від зародження ідеї в останній чверті XIX ст. до утворення та початку діяльності Міжнародного кримінального суду, виділено його етапи. Здійснено класифікацію джерел процесуальних норм, що регулюють діяльність кожної міжнародної кримінальної судової установи, визначено особливості їх утворення та ієрархію. Проаналізовано організацію, функції та статус основних органів міжнародних кримінальних судів, виявлено їх недоліки та шляхи подолання. Розвинуто запропоноване в доктрині визначення поняття юрисдикції міжнародних кримінальних судів, її видів та обмежень. Зроблено висновок про еволюцію співвідношення юрисдикцій міжнародних кримінальних судів і держав. Запропоновано підхід до поділу провадження в міжнародних кримінальних судах на певні стадії, розкрито їх зміст. Проаналізовано правове регулювання взаємовідносин Трибуналів щодо колишньої Югославії та Руанди, а також Міжнародного кримінального суду з Радою безпеки ООН, іншими міжнародними інституціями та суб'єктами міжнародного права. Зроблено висновок щодо вирішального значення для діяльності Міжнародного кримінального суду співробітництва та допомоги держав. Розвинуто положення, що механізм співробітництва, запроваджений у Міжнародному кримінальному суді, кардинально відрізняється від механізму у Трибуналах щодо колишньої Югославії та Руанди, оскільки він грунтується на примусовій силі резолюцій Ради Безпеки ООН. Виявлено взаємодію англо-американської та континентальної правових систем під час формування процесуальних норм, що регулюють діяльність міжнародних кримінальних судів.

  Скачати повний текст

Висвітлено генезис і розвиток поняття злочину геноциду в міжнародному праві. Проаналізовано елементи його юридичного складу, зокрема, наведено характеристику специфічного наміру як визначальної ознаки даного злочину, а також об'єкта геноциду та кримінальних діянь, що становлять його об'єктивну сторону. Розглянуто природу та основний зміст Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р., а також охарактеризовано практичні проблеми її міжнародної та внутрішньодержавної імплементації. Значну увагу приділено правовому та інституційному механізмам міжнародної кримінальної відповідальності осіб, винних у скоєнні актів геноциду. Детально проаналізовано питання взаємозв'язку міжнародної індивідуальної кримінальної відповідальності та відповідальності держави за злочин геноциду.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми щодо створення та діяльності Міжнародного кримінального суду, Статут якого був прийнятий у 1998 р. на міжнародній конференції в Римі. Розкрито суть поняття міжнародної кримінальної юстиції, здійснено історичний аналіз її зародження та формування як самостійної інституції міжнародного права. Розкрито структуру та порядок формування органів Міжнародного кримінального суду, його юрисдикцію. Наведено загальну характеристику суб'єктів міжнародної кримінальної відповідальності та розглянуто види міжнародних злочинів. Розкрито стадії міжнародного кримінального процесу. Значну увагу приділено підставам і порядку притягнення індивідів до міжнародної кримінальної відповідальності за скоєння міжнародних злочинів. Проведено історико-правовий аналіз природи міжнародної кримінальної відповідальності, досліджено елементи міжнародних злочинів, підсудних Міжнародному кримінальному суду, особливості співробітництва держав з Міжнародним кримінальним судом та проблему стосовно ратифікації Римського Договору Україною.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис, доктринальні підстави, юридичну природу, зміст і умови здійснення юрисдикції міжнародних кримінальних судів і трибуналів, виявлено основні тенденції та оптимальний механізм її розвитку. Розглянуто юрисдикцію Нюрнберзького та Токійського трибуналів, а також міжнародних трибуналів щодо колишньої Югославії та Руанди, Спеціального суду для Сьерра-Леоне, постійного міжнародного кримінального суду. Розкрито сутність поняття юрисдикційного режиму, визначено його базові принципи, серед яких виділено вимоги легітимності, цілісності та єдності. Показано специфіку двох видів міжнародної кримінальної юрисдикції: загальнообов'язкової, здійснюваної ім'ям світового співтовариства, та мультинаціональної (договірної), що реалізується на підставі угоди держав, що засновують міжнародний суд. Доведено, що за сучасних умов з метою протистояння культурі безкарності світовому співтовариству необхідно використовувати обидва механізми міжнародної кримінальної юрисдикції.

  Скачати повний текст