Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника в системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника у її видозмінах протягом XIX - початку XX ст., відображено характер його взаємовідносин із центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування, законодавчі ініціативи градоначальників, особливості функціонування градоначальництва в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському, Ялтинському градоначальствах.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження й обгрунтовано основні положення оптимізації законодавства України у сфері забезпечення екологічної безпеки на підставі системного аналізу її теоретико-прикладних засад і розробки методологічних основ правових отимізаційних моделей у контексті сталого розвитку. Проведено правове оцінювання стану законодавства України у сфері забезпеченя екологічної безпеки, наведено пропозиції щодо його оптимізації. Теоретично обгрунтовано комплексний системний підхід до питань правового регулювання забезпечення екологічної безпеки як головної передумови оптимізації законодавства у цій сфері. Запропоновано основні форми оптимізацї законодавства України у сфері забезпечення екологічної безпеки з виокремленням визначальних критеріїв та обмежень для побудови його правових моделей. Проаналізовано основні принципи та положення міжнародно-правових норм у сфері забезпечення екологічної безпеки й обгрунтовано напрями їх імплементації у національне законодавство України у сфері забезпечення екологічної безпеки з метою його оптимізації. Розроблено основні концептуальні підходи до моделювання законодавства України у сфері забезпечення екологічної безпеки, що створюють умови для його оптимізації.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження проблеми тлумачення норм права. Визначено його юридичну природу, методологію, змістовий та функціональний обсяг. Проведено класифікацію та впорядкування засобів і видів тлумачення. Зроблено висновки та надано практичні рекомендації щодо тлумачення правових норм і вдосконалення чинного законодавства в напрямку врегулювання відносин тлумачення в Україні. Розкрито чинники, що підвищують актуальність тлумачення норм права в Україні. Встановлено місце тлумачення в правовій дійсності. Впорядковано методологію тлумачення. Вказано на необхідність адекватності результату тлумачення дійсній волі законодавця, вираженій у нормі права. Наведено класифікацію актів тлумачення з виділенням актів юридичної конкретизації та актів тлумачення. Висвітлено причини, які зумовлюють тлумачення норм права та державної політики і соціальних інтересів. Проведено класифікацію суб'єктів тлумачення права в Україні.

  Скачати повний текст