Сформульовано новітнє поняття державного управління господарськими товариствами (ГТ) в адміністративному аспекті, під яким розуміється нормативно регламентований, цілеспрямований вплив виконавчо-розпорядчого характеру, що здійснюється суб'єктами державного управління по відношенню до ГТ з метою підтримання балансу інтересів між ними, споживачами та державою, суспільством в цілому. Розкрито адміністративно-правовий статус суб'єктів державного управління ГТ і механізм такого управління. Визначено концептуальні напрями удосконалення адміністративно-правових засад державного управління ГТ і безпосередні пропозиції щодо покращення законодавства й управлінської діяльності у зазначеній сфері.

  Скачати повний текст

Вперше зроблено одну із перших спроб вивчити діяльність місцевих органів влади Донбасу в другій половині 1920-х - 1930-х рр. на підставі нових архівних даних, переосмислення раніше введених до наукового обігу опублікованих документів, а також новітньої літератури. Розкрито механізми впливу комуністичної партії на формування та діяльність органів влади регіону. Вперше досліджено персональний склад місцевих органів влади Донбасу. Вдосконалено розробки проблеми керівництва Радами розвитком соціальної сфери регіону, проаналізовано роль місцевих органів влади в розвитку промисловості та сільського господарства.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні питання визначення зобов'язань відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності за цивільним законодавством України. Обгрунтовано визначення поняття та розроблено типологію даного типу зобов'язань, проаналізовано їх співвідношення з деліктними зобов'язаннями. Охарактеризовано суб'єктний склад зобов'язань відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності, розкрито особливості розподілу прав та обов'язків між їх учасниками. Значну увагу приділено розгляду питань визначення поняття крайньої необхідності та його розмежування з суміжними категоріями цивільного права. Проаналізовано категорійно-понятійний апарат дослідження й обгрунтовано правомірність вживання запропонованої правознавчої термінології. Наведено пропозиції щодо заміни звороту "крайня необхідність" на вираз "гостра потреба", який більш точно відображає сутність досліджуваного правового феномену та відповідає українській літературній традиції. Розроблено рекомендації щодо удосконалення норм чинного цивільного законодавства, зокрема, запропоновано нову редакцію ст. 1 171 ЦК України "Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності (гострої потреби)".

  Скачати повний текст

Визначено, що імунітетом у кримінальному судочинстві є сукупніть виняткових правових норм, частина яких належить до міжнародного публічного та національного конституційного права, законодавства про судоустрій, а також до кримінально-процесуального права. Обгрунтовано необхідність узагальнення правових норм про імунітет, що містяться у різних нормативно-правових актах, виходячи з найголовнішого значення норм Конституції України та потреби гармонізації норм національного законодавства з міжнародно-правовими договорами. Розвинуто положення, що імунітет певних посадових осіб у сфері кримінального процесу визначається Конституцією України, яка є законом прямої дії. Зазначено, що недоторканість Президента України, народних депутатів України, суддів покликана забезпечити правомірність притягнення їх до кримінальної відповідальності та застосування заходів кримінально-процесуального примусу. Внесено пропозиції щодо подальшого розвитку законодавства про імунітет Президента України, доведено необхідність вилучення з числа гарантій недоторканості народних депутатів України надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, усунення інших існуючих обмежень стосовно проведення слідчих дій відносно цих осіб, обгрунтовано потребу в обмеженні імунітету лише гарантіями за умов застосування заходів процесуального примусу. Сформульовано пропозиції щодо необхідності розглядати імунітет свідків у контексті конституційного права особи давати (чи відмовити давати) показання стосовно власної поведінки виключно з власної волі. Наведено аргументи стосовно подальшого вдосконалення кримінально-процесуальних норм, згідно з якими забезпечується реалізація конституційного права особи відмовитись давати будь-які показання щодо своїх близьких родичів та членів сім'ї. На підставі аналізу законодавства доведено, що вирішення питань захисту таємниці довірених відомостей, які складають таємницю особистого життя громадянина, потребує чіткого та однозначного нормативного закріплення в КПК України кола суб'єктів, на яких поширюється обов'язок зберігати такі відомості, а також визначено правову природу таких відомостей.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст понять: інтелект, інтелектуальна діяльність, інтелектуальний потенціал, інтелектуальний продукт. Конкретизовано правовідносини, визначено їх суб'єкти й охарактеризовано відносини у сфері авторського права й інтелектуальної власності. Запропоновано зміни щодо законодавства, які мають захищати права не тільки авторів, а й інших власників інтелектуальної власності, а також суспільні інтереси. Надано уточнення традиційних способів охорони та захисту авторського права й активізовано охорону та захист інтелектуального потенціалу держави, тобто людей творчих професій.

  Скачати повний текст

Досліджено цивільно-правові засоби індивідуалізації фізичних осіб. Виявлено необхідність індивідуалізації людини як особистості, учасника суспільних відносин і суб'єкта права. На підставі результатів теоретичних розробок визначено цивільно-правові засоби індивідуалізації фізичних осіб, їх особливості та види. Проаналізовано співвідношення правосуб'єктності фізичної особи та її індивідуалізувальних ознак. Охарактеризовано засоби індивідуалізації людини, а саме: ім'я, місце помешкання, цивільні стани, зовнішність і зображення. Розкрито сучасні аспекти зазначених категорій і особливості їх реалізації. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення певних норм чинного законодавства з питань індивідуалізації фізичної особи.

  Скачати повний текст