Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника в системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника у її видозмінах протягом XIX - початку XX ст., відображено характер його взаємовідносин із центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування, законодавчі ініціативи градоначальників, особливості функціонування градоначальництва в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському, Ялтинському градоначальствах.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс теоретичних і практичних питань стосовно обгрунтування доцільності та дійсності існування принципу невідворотності кримінальної відповідальності. Проаналізовано правову природу та зміст цього принципу за допомогою використання логіко-філософської природи понять "принципи", "презумпції" та "фікції", а також громадської думки щодо його реалізації. Сформульовано рекомендації стосовно удосконалення механізму кримінально-правового регулювання та підвищення ефективності кримінально-правового впливу на злочинність.

  Скачати повний текст

Зроблено висновок про те, що поняття підприємництва є багатоаспектним, його можна аналізувати як соціальне явище, правове та економічне поняття. Доведено доцільність прийняття спеціального Закону України "Про підприємницьку діяльність фізичних осіб", який має урегулювати відносини щодо обмеження прав фізичних осіб на здійснення підприємницької діяльності, встановити можливість призупинення даної діяльності, зокрема, у випадку призову підприємця на строкову військову службу, визначити порядок реалізації права власності фізичної особи - підприємця на єдиний майновий комплекс (підприємство), його спадкування, призначення управителя даного об'єкта права власності. Запропоновано з метою захисту прав осіб, які з релігійних підстав не зареєстровані у державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, провадити їх державну реєстрацію як суб'єктів підприємницької діяльності надання без довідки про включення до даного реєстру. Обгрунтовано необхідність перегляду підстав припинення підприємницької діяльності, у зв'язку з цим запропоновано провадити скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця у наступних випадках: визнання фізичної особи недієздатною, померлою, банкрутом; у зв'язку зі смертю фізичної особи; у випадках, коли до підприємців застосовано санкції за провадження діяльності, що суперечить законодавству, несвоєчасне повідомлення про зміну свого постійного місця проживання, неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларації, документів бухгалтерської звітності, що вимагаються законодавством, та у встановлений державними органами строк порушення не були усунені. Доведено необхідність визнання за спадкоємцями права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс і надання їм права відчужувати даний об'єкт, провадити його поділ (виділення) або використовувати його у підприємницькій діяльності у випадку, коли спадкоємці зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності. Аргументовано доцільність включення до об'єктів права власності фізичних осіб - підприємців комерційного знаку, який не може відчужуватися та передаватися у спадщину, та обов'язку підприємця у випадку зміни прізвища, імені провадити зміну найменування комерційного знаку. Обгрунтовано висновок про те, що скасування державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, на відміну від скасування державної реєстрації юридичних осіб, не є підставою для припинення дії договорів, укладених у процесі підприємницької діяльності, за винятком договорів, предметом яких є виробництво продукції, торгівля товарами, виконання послуг (робіт), які потребують ліцензування, а також зовнішньоекономічних договорів.

  Скачати повний текст