На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних вчених-процесуалістів розкрито суть поняття "застава" у системі запобіжних заходів і особливості його застосування та стадіях кримінального процесу. Розглянуто співвідношення застави як інституту зобов'язального права у цивільних відносинах і запобіжного заходу під час провадження у кримінальних справах. Обгрунтовано положення про необхідність законодавчого закріплення загального правила, за яким заставодавцями за умов обрання застави можуть виступати юридичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку. Запропоновано як предмети застави визначити гроші у національній та іноземній валюті, державні цінні папери, вироби з дорогоцінних металів, предмети мистецтва й антикваріату, збереження яких можливе на депозиті суду. За даними узагальнення матеріалів анкетування практичних працівників обгрунтовано необхідність законодавчого закріплення порядку відшкодування застави, у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим, підсудним умов належної поведінки на користь держави. З метою вдосконалення практики застосування застави запропоновано зміни та доповнення до ст. 154-1 КПК України "Застава".

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено юридичну природу цивільних майнових відносин, що виникають між учасниками простого товариства за умов передачі у дане товариство технології як такої у вигляді вкладу (ст. 1152 Цивільного кодексу України). Розкрито зміст і розглянуто застосування даної статті Кодексу стосовно специфічного об'єкта цивільного права - технології. Всебічно охарактеризовано юридичну природу, зміст і правовий режим вкладу в просте товариство. Введено термін "предмет вкладу". Визначено, що тільки гроші та майно - тілесне та безтілесне, передані у вигляді вкладу, утворюють складне майно товариства (спільну часткову власність). Надані як вклад різного роду послуги у силу своєї невідчужуваності від джерела можуть бути визнані вкладом лише за умов того, що вони збільшили ціну інших, раніше внесених майнових вкладів - тілесних і безтілесних. Дану технологію розглянуто як самостійний складний об'єкт цивільних прав, елемент майна, що містить сукупність систематизованих знань, які використовуються для випуску певної продукції, застосування певного процесу або надання певних послуг. Знання також розглянуто як об'єкт цивільних прав, різновид інформації та предмет вкладу у простому товаристві. Висунуто гіпотезу, що вкладом у простому товаристві можуть бути лише знання, які перебувають у стані активного інформаційного ресурсу. Наведено наукові рекомендації щодо удосконалення перспективного цивільного законодавства України.

  Скачати повний текст

Показано, що правовий режим обмежень та інструментарій валютного регулювання визначаються змістом валютної політики України та необхідністю підтримання стабільності національної грошової одиниці - гривні. Відзначено щодо необхідності більш точних визначень валюти, валютних цінностей, валютних операцій, розмежування їх із суміжними категоріями, зокрема, розмежування понять "іноземна валюта", "валютні цінності" та "гроші", а також "валютні операції" та "угоди з валютними цінностями". Запропоновано поділ валютних операцій за їх характером на поточні та капітальні, а також - за економічним змістом. Зроблено пропозицію щодо закріплення набору інструментів державного регулювання валютних операцій на рівні закону та визначення чітких меж повноважень Національного банку України щодо запровадження нових і модифікації існуючих засобів їх регулювання. Зазначено щодо необхідності вдосконалення інститутів ліцензування валютних операцій, обов'язкового продажу валюти, розрахункових відносин тощо.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні і практичні аспекти застосування процентів у грошових зобов'язаннях, виявлено їх цивільно-правову специфіку. Проаналізовано правову природу грошових коштів, грошової плати, грошових зобов'язань та взаємозв'язок процентів з грошима. Висвітлено питання щодо сплати процентів, що встановлені за правомірне користування грошовими коштами та їх правовий статус у разі порушення такого зобов'язання. З'ясовано правову природу плати за чужі гроші та право власності на гроші. Значну увагу приділено дослідженню правових наслідків порушення грошового зобов'язання. Розглянуто умови договору та закону, що встановлюють проценти у разі порушення грошового зобов'язання та негрошового зобов'язання, а також питання щодо відповідальності за цього порушення. Здійснено розмежування правової природи таких процентів. На підставі аналізу нормативних актів та судової практики сформульовано пропозиції з метою вдосконалення правового регулювання застосування процентів у цивільному праві.

  Скачати повний текст