Визначено та науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади комплексного, економіко-кримінологічного підходу до дослідження проблем пізнання, моніторингу та превентивної протидії феномену "тіньова економіка". На підставі структурно-функціонального аналізу тіньових економічних процесів та комплексних економіко-кримінологічних і організаційно-правових засадах доведено, що феномен "тіньова економіка" є міждисциплінарною, складною, саморегулятивно-відтворювальною системою, яка містить криміногенні та некриміногенні, різнорівневі та різнопрофільні джерела тіньового капіталообороту. Розроблено економіко-криміналогічну теорію детінізації економіки, структуроутворювальні елементи якої в сукупності складають новий перспективний науковий напрям теоретико-методологічних знань про засади створення економічних передумов і превентивних організаційно-правових механізмів детінізації економічних відносин. Розглянуто потреби та чинники виділення в кримінологічній науці підгалузі "Економічна кримінологія", встановлено її співвідношення з джерельними та суміжними науками та спеціальною економіко-кримінологічною теорією детінізації економіки. Розроблено Програму нового навчального курсу "Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки". Запропоновано науково обгрунтовані шляхи та конкретні пропозиції щодо вирішення науково-прикладної проблеми народногосподарського значення - детінізації економіки України.

  Скачати повний текст

Досліджено розробленість даної проблеми в юридичній літературі, історичний розвиток і зарубіжний досвід. Розглянуто питання соціальної зумовленості норм щодо кримінальної відповідальності за вказаний злочин. Проаналізовано склад злочину ст. 410 КК України. Розкрито питання відмежування даного злочину від суміжних злочинів і дисциплінарних правопорушень.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження проблем кримінальної відповідальності за бандитизм за кримінальним правом України. Проаналізовано соціальну обумовленість кримінально-правової заборони бандитизму, підстави та принципи криміналізації даного діяння. Доведено, що за умови стабільного соціально-економічного розвитку України можлива декриміналізація бандитизму як самоостійного злочину. Визначено його родовий і безпосередній об'єкти. З'ясовано поняття банди, визначено її місце в системі форм співучасті. Досліджено проблеми пеналізації бандитизму, проаналізовано його суб'єкт, а також об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Внесено науково обгрунтовані пропозиції щодо удосконалення ст. 257 Кримінального кодексу "Бандитизм".

  Скачати повний текст

Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 117 КК. Визначено момент початку людського життя та початку його кримінально-правової охорони. Встановлено стан матері під час учинення умисного вбивства своєї новонародженої дитини, який зменшує суспільну небезпечність цього злочину, але його наявність спостерігається не в усіх випадках дітовбивства. Вивчено окремі питання призначення покарання за умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. На підставі одержаних результатів внесено науково обгрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінального законодавства України, яке передбачає відповідальність особи за таке вбивство.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс проблем теоретичного та практичного характеру стосовно відповідальності за вбивство через необережність. Зокрема, охарактеризовано історію розвитку, сучасне кримінальне законодавство України, практику його застосування та кримінальне законодавство зарубіжних держав. Проаналізовано суб'єктивні ознаки необережного вбивства. Здійснено відмежування вбивства через необережність від суміжних складів злочинів. Досліджено проблеми пеналізації цього вбивства, розроблено рекомендації щодо вдосконалення кримінально-правових норм, закріплених у ст. 119 КК України.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми кримінальної відповідальності за використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Досліджено склад злочину, передбаченого ст. 306 КК України, й його кваліфікуючі ознаки. Висвітлено критерії відмежування від суміжних складів злочинів. Проаналізовано санкцію, в якій передбачено покарання за даний злочин. З'ясовано вади чинного кримінального законодавства та запропоновано шляхи їх усунення у вигляді відповідних змін і доповнень до КК України.

  Скачати повний текст

Удосконалено теоретичні положення кримінального права про встановлення відповідальності за незаконне використання електричної або теплової енергії. Встановлено причинно-умовний комплекс детермінації даного злочину. Зроблено висновок, що дане діяння набуло в Україні значного поширення та має тенденцію до стрімкого зростання, визначено роль правової заборони у блокуванні причин та умов його вчинення. Доведено некоректність законодавчого визначення досліджуваного злочину як викрадення, уточнено його формулювання із застосуванням поняття "незаконне використання енергії". Запропоновано визначення поняття незаконного використання електричної або теплової енергії як умисного протиправного споживання будь-яким способом цих видів енергії з метою одержання вигоди. суб'єкт злочину. Уточнено фізичні, соціальні та юридичні ознаки електричної та теплової енергії та предмета злочину. Наведено кримінально-правову характеристику інших об'єктивних ознак основного складу даного злочину, а також його суб'єктивних і кваліфікуючих ознак.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні проблеми кримінальної відповідальності за викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток і заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем, а також за їх знищення, пошкодження або приховування. Розглянуто історію законодавства про кримінальну відповідальність за даний вид злочину, визначено місце суспільних відносин, що виступають його об'єктом, у системі інших суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом. Комплексно вирішено проблему відмежування родового об'єкта досліджуваного злочину від родових об'єктів суміжних груп злочинних діянь: у сфері службової, господарської діяльності, проти правосуддя. Визначено об'єктивні й суб'єктивні ознаки складу злочину, на даній підставі проведено його відмежування від суміжних і запропоновано нову редакцію ст. 357 КК України.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань щодо правової природи злочину, що полягає у випуску або реалізації недоброякісної продукції, зміст родового і безпосереднього об'єктів цього злочину. Проаналізовано особливості об'єктивної та суб'єктивної сторін злочину, розкрито специфічні ознаки суб'єкта даного злочину. Наведено відомості про види та розміри покарань за випуск або реалізацію недоброякісної продукції. Запропоновано нову редакцію статті 227 Кримінального кодексу України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми забезпечення кримінально-правовими засобами належних умов для здійснення повноважень визначеними кримінальним кодексом (КК) особами. Досліджено систему злочинів, що полягають у втручанні в діяльність за чинним КК України, стан розробки питань відповідальності за втручання в діяльність у юридичній літературі, соціальну зумовленість встановлення кримінальної відповідальності за втручання у діяльність. З'ясовано зміст та обсяг поняття "втручання в діяльність" за кримінальним правом України та його відмінність від суміжних понять. Проаналізовано склади та караність втручання у діяльність за чинним КК держави. Обгрунтовано необхідність уніфікованого викладу статей КК, які передбачають відповідальність за втручання у діяльність.

  Скачати повний текст

У дослідженні вперше обгрунтовано положення, що видовим об'єктом злочинів, передбачених ст. 376, 377, 378, 379 КК України, є порядок суспільних відносин, що забезпечує незалежність судді, народного засідателя чи присяжного шляхом охорони їх професійної діяльності, життя, здоров'я, майна, а також життя, здоров'я, майна їх близьких родичів як необхідної умови для належного здійснення правосуддя. Визначено співвідношення між термінами "втручання" та "першкоджання" як загальне й чаткове (рід і вид). Відповідно констатовано, що перешкоджання - це діяння, у результаті здійснення якого настають наслідки у вигляді недопущення належного здійснення правосуддя, а втручання не потребує встановлення настання таких наслідків. Аргументовано важливість забезпечення незалежності судової діяльності на міжнародному та національному рівнях. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства про кримінальну відповідальність та запропоновано нові редакції статей, що встановлюють відповідальність за втручання в діяльність осіб, які здійснюють правосуддя.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження об'єктивних і суб'єктивних ознак загальної та спеціальної норм, які в новому Кримінальному кодексі (КК) України встановлюють кримінальну відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. Дані норми розглянуто у порівнянні між собою та відповідними нормами в кримінальних кодексах пострадянських держав. Встановлено недоліки даних норм, запропоновано відповідні зміни та доповнення до КК України, які необхідно здійснити на законодавчому рівні.

  Скачати повний текст

Визначено групи осіб як суб'єктів злочину. Обгрунтовано висновок, що утворенню злочинної групи сприяють спільні дії не двох, а трьох суб'єктів злочину, що будь-яка група, яка діє спільно і узгоджено, є організованою, що неорганізованої групи немає і не може бути. Уперше проаналізовано злочинну діяльність двох суб'єктів, які вчинили передбачене кримінальним законом діяння, суспільні та юридичні особливості такої діяльності та його кримінально-правову кваліфікацію. На підставі цього аналізу наведено пропозиції щодо вдосконалення норм ч.1 ст. 28 КК Укрїани, в яких законодавчо передбачено визначення поняття "вчинення злочину двома особами". Такий новий вид співучасті у вчиненні злочину потребує нових підходів до покарання учасників цієї співучасті. Обгрунтовано висновок, що певний злочин, вчинений двома особами, заслуговує більш суворої кари, ніж такий же злочин, вчинений наодинці, але більш м'якої кари, ніж такий же злочин, вчинений групою осіб, тобто трьома і більше суб'єктами злочину.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історію виникнення кримінальної відповідальності за геноцид і виділено етапи її становлення. Розкрито зміст міжнародних норм, що стосуються кримінальної відповідальності за даний злочин. Надано характеристику його способам, запропоновано практичні рекомендації щодо визначення моменту його закінчення, розмежування з суміжними злочинами та кваліфікації за сукупністю, висвітлено коло суб'єктів. Запропоновано нову редакцію ст.442 КК України. Сформовано пропозиції щодо розмежування кримінальної відповідальності за посягання, передбачені ст.442 КК України, та доповнення чинного КК України статтею "Пропаганда геноциду".

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми кримінальної відповідальності за готування до злочину. Розвинуто положення, згідно з яким готування до злочину розглядається у двох аспектах: як стадія вчинення умисного злочину та як самостійний вид злочину. Визначено суспільну небезпечність готування до злочину та сформульовано її основні критерії: цінність об'єкта посягання, домінування можливості вчинення злочину, просторова та часова близькість підготовчих дій до безпосереднього вчинення злочину, передбаченого Особливою частиною КК, характер об'єктивно вчинюваних дій з метою створення умов для вчинення злочину. Доведено, що кримінально-правовий ступінь суспільної небезпечності властивий не всім видам готування. Запропоновано критерії класифікації видів готування, які мають кримінально-правове значення: об'єктивні ознаки, ступінь тяжкості готування та ступінь його суб'єктивної закінченості, причини припинення здійснення злочинного наміру, характер дії та спосіб закріплення у законі. Наведено аргументи щодо поділу видів готування на загальні та спеціальні залежно від закріплення кримінальної відповідальності за такі дії Загальною чи Особливою частиною КК. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено кримінально-правовий аналіз юридичної норми, що передбачає відповідальність за умисне доведення до банкрутства суб'єкта господарьскої діяльності. Запропоновано новий термін - "кримінальне банкрутство", який узагальнює злочини, передбачені Ст. 218 - Ст. 221 КК України. Визначено видові об'єкти цих злочинів та уточнено ознаки злочинного діяння, передбаченого Ст. 219 КК України. Проведено правовий аналіз термінів "банкрутство" та "стійка фінансова неспроможність" щодо доцільності й правомірності їх паралельного вживання в диспозиції Ст. 219 КК України. З'ясовано стадії фінансової діяльності суб'єкта господарювання, на яких можливе доведення до банкрутства та встановлено моменти початку та закінчення злочину. Наведено класифікацію супутніх злочинних діянь і запропоновано нове визначення видового та безпосереднього об'єктів злочину доведення до банкрутства. Для розрахунку повного розміру матеріальних збитків запропоновано урахування сумарної шкоди злочину. Встановлено доцільність виключення з тексту диспозиції Ст. 219 КК України терміну "держава", оскільки його зміст вмотивовано у понятті "кредитори". Обгрунтовано необхідність доповнення суб'єктивного складу злочину, передбаченого Ст. 219 КК України та виключення з переліку його обов'язкових ознак мотиву доведення до банкрутства. Запропоновано нову редакцію Ст. 219 КК України та примітки до Ст. 218 КК України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ознаки екоциду як міжнародного злочину та запропоновано його класифікувати як злочин проти безпеки людства, сформульовано його специфічні нормативні ознаки, а також наведено наукове визначення згідно з міжнародним кримінальним правом. На підставі вивчення складу екозиду за КК України зроблено висновок, що це є виключно умисний злочин, об'єктивна сторона якого містить діяння, первинні наслідки (ушкоджене навколишнє середовище) і наслідок у вигляді загрози настання екологічної катастрофи (надзвичайної екологічної ситуації). Запропоновано рекомендації щодо розмежування екоциду з суміжними злочинами та кваліфікації за сукупністю злочинів. З урахуванням результатів порівняльно-правового дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення певних положень КК України, запропоновано нову редакцію статті 441 КК України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальні проблеми кримінальної відповідальності за експлуатацію дітей. Досліджено еволюцію становлення законодавства про захист дітей від експлуатації на міжнародному та національному рівнях. Визначено соціальну обумовленість кримінальної відповідальності за експлуатацію дітей в Україні, проаналізовано кваліфікаційні ознаки даного злочину. На підставі вивчення основих положень нормативно-правових актів про права дитини доведено необхідність передбачення у ст. 150 КК України відповідальності за економічну експлуатацію дитини. Визначено сутність об'єктивних і суб'єктивних ознак експлуатації дітей. Наведено пропозицію про виключення з чинної редакції ст. 150 КК України її першої частини. Розкрито зміст родового об'єкта економічної експлуатації дітей і визначено місце ст. 150 КК України у розділі V Особливої частини КК України, проаналізовано кваліфікаційні ознаки даного виду злочину. Обгрунтовано визначення понять "економічна експлуатація дитини", "заподіяння істотної шкоди для здоров'я дитини", "заподіяння істотної шкоди для освітнього рівня дитини", "сексуальна експлуатація дітей". Здійснено розмежування економічної та сексуальної експлуатації дітей та інших суміжних злочинів.

  Скачати повний текст

Визначено особливості дії положень КК України, розглянуто основні аспекти малозначності експлуатації дітей. Проаналізовано кримінальну відповідальність за готування до експлуатації дітей і за замах на експлуатацію дітей. Вивчено питання, пов'язані з покаранням за експлуатацію дітей та призначенням покарання за цей злочин. Здійснено дослідження підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання за експлуатацію дітей. Внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного КК України.

  Скачати повний текст