Дисертацію присвячено проблемі заснування та діяльності органів надзвичайних комісій по боротьбі з контрреволюцією на Півдні України. В роботі проаналізовані структура, компетенція та функціонування органів ВЧК - репресивної системи більшовизму, яка на регіональному рівні мала свої особливості. Розглядається діяльність органів ОГЧК проти збройного селянського руху, антирадянського політичного підпілля, карної злочинності, а також контррозвідувальні дії проти розвідок Польщі та Румунії.

  Скачати повний текст

На підставі правового аналізу конституційних актів, нереалізованих проектів конституції України, архівних документів досліджено розвиток конституційного будівництва в УНР у листопаді 1918 - на початку 1921 рр., а також вплив на нього різних об'єктивних і суб'єктивних факторів. Визначено, що конституційне будівництво в УНР було закономірним підсумком державотворення, відтворило у собі ті тенденції та особливості, які мали місце у процесі державотворення. Виявлено два етапи у конституційному будівництві доби Директорії, їх особливості, зміни у конституційному оформленні двох напрямків у процесі державотворення. Здійснено порівняльно-правовий аналіз проектів Конституції УНР і конституційних актів, виданих за часів Директорії.

  Скачати повний текст

Доведено, що суди та правоохоронні органи Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в своїй діяльності деякий час керувалися законами колишньої Російської імперії та тимчасового уряду, зокрема, "Уставом Уголовного Судопроизводства" 1864 р., які поступово було зміцнено та доповнено урядами Української Народної Республіки та Української держави. Встановлено, що нормативно-правові акти Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в галузі судочинства закріпили низку положень, відмінних від тих, що містилися у дореволюційному російському законодавстві, які стали принципово новими на той час: порядок формування судів, їх кількісний склад, відсутність присяжних засідателів під час судового розгляду справи та відмова законодавців від апеляційного оскарження вироку суду. Обгрунтовано положення, що важливою новацією закону Директорії "Про поступовання в штабних судах" є виділення порушення кримінальної справи в окрему стадію судочинства, яка згодом стала першою стадією в радянському та сучасному українському кримінальному процесі. Зазначено, що більшість нормативно-правових актів у галузі судочинства, прийнятих у періоди Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії, не діяли внаслідок складної політичної ситуації в Україні та важких умов військового часу.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичні передумови та організаційно-правові засади створення охоронного апарату Української Держави 1918 р., визначено сутність охоронної концепції гетьмана П. Скоропадського та форми її нормативного забезпечення. Встановлено, що структурними елементами охоронної системи останнього українського гетьманату були підрозділи Державної варти МВС, воєнізована адміністрація та служба безпеки голови держави, центральні установи та територіальні військово-охоронні підрозділи, військові частини особливого призначення, охоронні установи та збройні сили міністерств фінансів, шляхів і земельних справ, судовий апарат і заклади виконання покарань, а також добровольчі охоронні формування. Доведено, що розгалужений гетьманський охоронний апарат створювався на підставі широкого використання російської імперської нормативної спадщини з урахуванням українських національних особливостей та історичного моменту. Неспроможність охоронної системи, збудованої П.Скоропадським забезпечити непохитність його влади зумовлена причинами не організаційного, а політичного характеру. Спростовано визначення державно-політичного режиму гетьмана як "диктаторського", "маріонеткового", а його охоронного апарату як "карального", "репресивного".

  Скачати повний текст

Узагальнено конкретно-історичний досвід створення та функціонування нових національних держав світу початку XX ст. і виявлено його основні політико-правові детермінанти. Визначено, що становлення української держави часів Центральної Ради відбувалося за загальноєвропейською моделлю державності кінця XIX - початку XX ст. та висвітлено основні засади реалізації державно-правових відносин. Доведено наявність зв'язку між змістом державницької доктрини й історичними умовами її виникнення та розвитку, що є основною умовою об'єктивного розуміння сутності державотворчих процесів. Визначено теоретико-правовий підхід щодо запровадження нової ідеології державотворення, центральне місце в якій займає положення про забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Виявлено наявність часткової, а в деяких випадках - повної рецепції зарубіжних правових доктрин парламентаризму, конституціоналізму, реалізації принципу народного суверенітету та місцевого самоврядування у діяльності Центральної Ради. Встановлено основні ознаки поліархічності української держави часів Центральної Ради. Визначено концептуальні засади створення національної держави періоду Центральної Ради.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення нормативно-правових джерел, архівних документів і матеріалів здійснено комплексний історико-правовий аналіз правових засад організації та діяльності МВС УНР доби Директорії. Досліджено правові підстави створення, реорганізації та діяльності МВС, його організаційну структуру, нормотворчу діяльність, особливості функціонування за конкретно-історичних умов, а також керівництва органами внутрішніх справ і громадськими формуваннями охорони порядку та виконання інших видів діяльності. Представлено результати правового аналізу розроблених МВС законопроектів та інших нормативно-правових актів з регламентації діяльності народної міліції та інших державних і громадських органів охорони правопорядку. Особливу увагу приділено правовій характеристиці Статусу МВС 1921 р.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз законотворчої та організаційної діяльності уряду Гетьмана П.Скоропадського щодо формування дієздатної системи місцевих органів влади. Встановлено мотиви державної політики Гетьманату, спрямованої на реформування виконавчої вертикалі та установ самоврядування на місцях. Розглянуто стосунки місцевих самоврядувань і гетьманської влади. Всебічно охарактеризовано позицію громадськості та опозиційних кіл стосовно перетворення дум і земств. Введення до наукового обігу широкого кола джерел дозволило спростувати традиційні для історіографії твердження та визначити нові підходи до висвітлення проблеми становлення місцевих органів виконавчої влади та самоврядування.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування виконавчої влади Української Народної Республіки (УНР) доби Центральної Ради (ЦР) на всіх її структурних рівнях. Висвітлено процес створення Генерального Секретаріату (ГС) як виконавчого органу громадської організації та перетворення його у вищий орган виконавчої влади суверенної держави. Показано процес формування розгалуженої системи органів виконавчої влади УНР. Визначено основні етапи цього процесу, розкрито головні особливості й тенденції кожного з них. Досліджено питання організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи уряду УНР. Проаналізовано його політику в галузі створення й керівництва системою органів виконавчої влади, показано еволюцію цієї політики впродовж досліджуваного періоду, висвітлено підготовку широкомасштабної адміністративної реформи.

  Скачати повний текст