Доведено, що мир і безпека людства можливі лише за умови існуючого, історично детермінованого універсального міжнародного правопорядку, ідея встановлення якого виникла в процесі роботи Вестфальського конгресу 1643 - 1648 рр. та була реалізована шляхом підписання Оснабрюцького та Мюнстерського договорів 1648 р. На прикладі державно-правового устрою Священної Римської імперії німецької нації проаналізовано модель монополярного європейського правопорядку як попередника вестфальської конфігурації міжнародного права. Запропоновано концепцію існування лабільної системи впливових сил та держав у Європі XVII ст. Показано місце та роль Московської держави, а також запорізького козацтва та народів Закарпаття у зазначеній лабільній системі. Уперше у вітчизняній науці міжнародного права висвітлено правові засади того універсального правопорядку, який стабілізував міжнародні відносини у XVII - XVIII ст. Зроблено висновок щодо наявності "вестфальських" коренів таких інститутів міжнародного права як міжнародно-правове визнання, мирні способи розв'язання міжнародних спорів, відповідальність у міжнародному праві, гарантії виконання міжнародних договорів.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу та тенденції розвитку державного регулювання діяльності українських миротворчих контингентів (ДРДУМК) за умов євроатлантичної інтеграції. Запропоновано підходи до оптимізації ДРДУМК, визначено основні тенденції та закономірності розвитку даного процесу у Збройних Силах України. Виконано аналіз становлення та розвитку міжнародного гуманітарного права (МГП) в історії Росії, СРСР і незалежної України, наведено основні методологічні підходи до запровадження МГП у ЗС України. Розкрито засади оптимізації ДРДУМК, що спрямовані на підвищення ефективності та результативності управлінської діяльності органів виконавчої влади.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні міжнародно-правові аспекти ефективності виконання гуманітарних традицій та кодифікованих у Конвенціях та Протоколах норм міжнародного гуманітарного права (МГП). Досліджено історичну еволюцію, становлення та розвиток різних доктрин МГП: права війни (збройних конфліктів), традиційного МГП, нової доктрини "права гуманності". Встановлено закономірності переходу від первісної кодифікації приписів МГП до створення розгалужених механізмів імплементації на всіх рівнях виконання, розкрито причини "гуманітарної кризи" як наслідку необмеженого збройного насильства у конфліктах змішаного типу, вказано шляхи прискорення імплементації норм міжнародного гуманітарного права до національного правового поля. Запропоновано нову концепцію викладання базових принципів міжнародного гуманітарного права та концепції захисту прав людини.

  Скачати повний текст

Системно досліджено міжнародно-правові аспекти регулювання сучасних збройних конфліктів у контексті усталеної історико-правової традиції дотримання правил ведення війни. Проаналізовано еволюцію історико-правової традиції регулювання збройних конфліктів, з'ясовано закономірності перходу від синкретичних норм звичаєвого права до розгалуженої системи кодифікованого міжнародного права збройних конфліктів. Розкрито історичні передумови зародження та розвитку української правової традиції регулювання збройних конфліктів як демократичного підгрунтя вітчизняної політико-правової думки. Обгрунтовано головні напрями імплементації норм права збройних конфліктів до національного законодавчого поля, які базуються на історичних, національних і ментальних особливостях української спільноти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні проблеми встановлення кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни, досліджено історичний розвиток законодавства у даній сфері. Розглянуто питання імплементації міжнародних норм, за якими встановлюється відповідальність за порушення законів і звичаїв війни, в кримінальне законодавство України. Визначено місце порушення законів і звичаїв війни в системі злочинів проти миру та безпеки людства й міжнародного правопорядку. Розглянуто об'єктивні й суб'єктивні ознаки порушення законів та звичаїв війни, розкрито зміст основних положень ст. 433, 434 та 438 КК України, наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень. Зокрема, запропоновано в ст. 438 КК України встановити кримінальну відповідальність за недбалі дії військового начальника або керівника організованого руху опору, що обумовили порушення законів і звичаїв війни їх підлеглими. Виявлено недоліки кримінально-правових норм і розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства України.

  Скачати повний текст

Розглянуто історичний розвиток інституту кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення норм міжнародного гуманітарного права. На підставі аналізу чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права надано перелік складів воєнних злочинів. Встановлено основні ознаки воєнних злочинів за міжнародним гуманітарним правом, проведено їх диференціація від злочинів проти людяності та геноциду. Досліджено питання міжнародної правосуб'єктності фізичної особи як суб'єкта відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права. Визначено ефективність міжнародних судових установ і змішаних судів і трибуналів у притягненні винних осіб до кримінальної відповідальності за вчинення воєнного злочину. Висвітлено роль, яку відіграють органи, що доповнюють судове переслідування, у разі відкриття міжнародними судами провадження щодо осіб, які вчинили воєнні злочини.

  Скачати повний текст

Введено наукове поняття кримінально-процесуальних гарантій учасників міжнародних збройних конфліктів і визначено його ознаки. На підставі аналізу норм міжнародного права та міжнародно-правової доктрини проведено класифікацію кримінально-процесуальних гарантій учасників міжнародних збройних конфліктів. Визначено особливості нормативного змісту кожної з кримінально-процесуальних гарантій. Акцентовано увагу на гарантіях права на захист. Досліджено кримінально-процесуальні гарантії учасників міжнародних збройних конфліктів за національним законодавством України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості нормативного змісту і формально-юридичної організації Мирного договору між Йорданією та Ізраїлем 1994 р. у контексті розвитку сучасного права двосторонніх... міжнародних договорів. Визначено основні фактори підписання Договору і його найважливіші наслідки для сторін Договору і для близькосхідного регіону.

  Скачати повний текст

Удосконалено висновок про те, що у міжнародній доктрині не вироблено єдиного поняття міжнародного гуманітарного права (МГП) як галузі, немає єдності щодо її змісту, предмета правового регулювання та, відповідно, системи. По-новому проаназізовано міжнародно-правову регламентацію ведення воєнних дій, що дало змогу виділити у елементній (суб'єктно-об'єктній) системі МГП предметно-нормативні блоки його міжнародного регулювання. Вперше у вітчизняній науці міжнародного права зроблено висновок про те, що нарівні з розробленням нових норм існує об'єктивна потреба у продовженні кодифікації норм, які уже містяться у самих кодифікованих джерелах, за допомогою надання їм системності, предметності, зведення однорідних міжнародних норм у єдиний нормативний акт. Зазначено, що підхід світового співтовариства до проблеми заборони або обмеження засобів і методів ведення воєнних дій логічно обгрунтований та обумовлений, насамперед, головним призначенням даної групи норм - захистом цивільного населення, мирних об'єктів і жертв війни. Встановлено, що у результаті співробітництва держав сформувався міжнародно-правовий механізм захисту прав людини за умов збройного конфлікту. Вперше сформульовано висновок про те, що механізм сприйняття норм МГП національною системою права України має конституційну регламентацію та у процесі імплементації реалізує засоби трансформації норм міжнародних договорів, які відповідають міжнародній практиці. Доведено, що механізм дотримання та реалізації норм МГП, який застосовується у період збройних конфліктів, перебуває у межах міжнародно-правових заходів, спрямованих на активізацію міждержавного співробітництва з метою забезпечення узятих зобов'язань на міжнародному рівні.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розвитку найманства за фармаційним підходом, причини виникнення даного явища, визначення поняття найманця й ознаки такої категорії осіб, міжнародно-правової регламентації боротьби з найманством. Досліджено проблему боротьби з найманством на міжнародному рівні, зокрема, застосування щодо правопорушників норм, які регламентують боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців. Розглянуто діяльність міжнародних організацій і співробітництво держав у боротьбі з найманством. Показано проблему формування реальних міжнародних і внутрішніх механізмів боротьби з найманством.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні засади міжнародно-правового регулювання застосування звичайних озброєнь, історико-правового аспекту проблеми, а також конкретних прикладів заборони та обмеження застосування різноманітних видів звичайної зброї. Обгрунтовано необхідність заборони зброї об'ємного вибуху, а також розроблено конкретні рекомендації щодо механізмів заборони сучасних куль, які легко розгортаються або сплющуються у тілі людини та не підпадають під діючі норми. Значну увагу приділено практичним питанням щодо підвищення ефективності міжнародно-правового регулювання застосування звичайних озброєнь, зокрема, протипіхотних мін. Розглянуто питання імплементації норм міжнародного права у законодавстві України. Запропоновано проект статті Кримінального кодексу України щодо порушення норм, які регулюють методи та засоби ведення бойових дій.

  Скачати повний текст

Уперше в історіографії у дослідженні здійснено спробу комплексного аналізу реалізації окупаційної політики, яка проводилась військовою та цивільною адміністрацією Райхскомісаріату "Україна" у всіх сферах життя суспільства. Обрано методологічні підходи, що дозволили трактувати досліджувані події в контексті перманентного конфлікту між німецькою владою та українським суспільством у різноманітних його проявах упродовж усіх без винятку хронологічних періодів. Вдосконалено підходи до визначення ефективності роботи німецького управлінського апарату, зокрема, визначено чинники політичної кризи гітлерівського окупаційного режиму. Проаналізовано правове поле, в якому діяла окупаційна адміністрація, розглянуто теоретичні положення, що інтерпретують гітлерівську окупаційну політику як систему комплексних заходів адміністації Райхскомісаріату "Україна" у сфері активної експтуатації потенціалу захопленої території, включно силового, репресивно-карального врегулювання стосунків з місцевим суспільством, виразно закріплену в нормативних приписах.

  Скачати повний текст

Досліджено принципи міжнародного гуманітарного права, проаналізовано сфери його застосування, що надає можливість виявити пріоритетні напрямки розвитку та кодифікації даної галузі міжнародного права. Особливу увагу приділено внутрішнім збройним конфліктам, як найбільш розповсюдженим і найскладнішим у процесі їх міжнародно-правового регулювання. Розглянуто еволюцію звичаїв і нормативних актів, призначених для регулювання збройної боротьби на засадах гуманності, у тому числі релігійних приписів про правила ведення війни. Висвітлено роль праці Гуго Гроция "Про право війни і миру" (1625) і Кодексу Лібера (1863) у формуванні гуманітарної концепції права війни. Сформовано лаконічну систему принципів міжнародного гуманітарного права, що включає принципи гуманності, воєнної необхідності, обмеження, поваги, захисту та відповідальності. Зазначено, що галузеві принципи забезпечують відповідність нормативно-правових актів цілям і змісту міжнародного гуманітарного права, а також є критерієм для оцінки правової природи дій суб'єктів міжнародного права та воюючих сторін у ситуаціях збройних конфліктів. Запропоновано класифікацію джерел принципових положень права війни, визначення міжнародного гуманітарного права та внутрішнього збройного конфлікту, а також заходи для подальшго удосконалення гуманітарного права. Розроблено проект Декларації про принципи міжнародного гуманітарного права.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис, доктринальні підстави, юридичну природу, зміст і умови здійснення юрисдикції міжнародних кримінальних судів і трибуналів, виявлено основні тенденції та оптимальний механізм її розвитку. Розглянуто юрисдикцію Нюрнберзького та Токійського трибуналів, а також міжнародних трибуналів щодо колишньої Югославії та Руанди, Спеціального суду для Сьерра-Леоне, постійного міжнародного кримінального суду. Розкрито сутність поняття юрисдикційного режиму, визначено його базові принципи, серед яких виділено вимоги легітимності, цілісності та єдності. Показано специфіку двох видів міжнародної кримінальної юрисдикції: загальнообов'язкової, здійснюваної ім'ям світового співтовариства, та мультинаціональної (договірної), що реалізується на підставі угоди держав, що засновують міжнародний суд. Доведено, що за сучасних умов з метою протистояння культурі безкарності світовому співтовариству необхідно використовувати обидва механізми міжнародної кримінальної юрисдикції.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній політології комплексно досліджено проблему ядерного нерозповсюдження у світовій політиці. Розроблено концепцію нерозповсюдження ядерної зброї, ідентифіковано основні теоретичні підходи щодо вирішення даної проблеми, удосконалено її понятійний апарат. З'ясовано провідні мотиви розповсюджувачів ядерної зброї. Проаналізовано еволюцію, сучасний стан та загрози режиму нерозповсюдження ядерної зброї, розглянуто політику офіційно визнаних та де-факто ядерних держав. Визначено нові та потенційні загрози існуючому режиму та можливі заходи щодо їх нівелювання. Особливу увагу приділено вивченню проблеми існування та зміцнення Договору нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як правової основи режиму нерозповсюдження. Визначено недоліки ДНЯЗ та запропоновано заходи щодо їх подолання.

  Скачати повний текст