Досліджено актуальні теоретичні та практичні проблеми забезпечення кримінально-процесуального статусу особи, засудженої судами України до позбавлення волі. Розкрито сутність, значення, механізм та місце правозабезпечувальної діяльності в системі інших видів державної та недержавної діяльності у кримінальному процесі країни щодо кримінально-процесуального статусу такої особи. Доведено важливість здійснення правосуддя виключно судами, а не позасудовими органами, на засадах незалежності від виконавчої влади, підкорення тільки закону, змагальності та гласності. Визначено, що процесуальний статус засудженого зумовлюється структурою правового статусу людини та громадянина. Доведено, що засуджений є окремим, активним суб'єктом реалізації функції захисту та забезпечення свого кримінально-процесуального статусу. Визначено систему органів, що здійснюють правозабезпечувальну діяльність щодо засудженого як у кримінальному процесі, так і під час відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі в установі виконання покарань.

  Скачати повний текст

Досліджено чинники соціальної зумовленості відповідальності за порушення режиму відбування покарання у виправних установах та тримання під вартою. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочинів - посягання на режим відбування покарання у виправних установах та тримання під вартою, а також кваліфікуючі ознаки втечі з місця позбавлення волі або з-під варти та зміст покарання. Проведено відмежування досліджуваних злочинів від суміжних посягань. Аргументовано необхідність здійснення кримінально-правового забезпечення режиму відбування покарання у виправних установах та режиму тримання під вартою в одній статті КК. Запропоновано зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України "Про міліцію", постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі".

  Скачати повний текст

Встановлено специфіку чинників та умов формування особистості засуджених, хворих на психічні розлади, в осіб молодого віку, які знаходяться в закладах пенітенціарної системи. Встановлено специфіку чинників та умов формування особистості хворих засуджених, досліджено патопсихологічні особливості особистісно-мотиваційної сфери, рівня та спрямованості конфліктності. За результатами одержаних даних розроблено методи діагностики, корекції та профілактики межових психічних розладів у правопорушників молодого віку, які знаходяться у місцях позбавлення волі. Уточнено напрямок та зміст психокорекційної, психогігієнічної та психопрофілактичної роботи серед засуджених молодого віку, які перебувають покарання в закладах пенітенціарної системи з урахуванням ступеня дезадаптації, характеру психічних порушень, особливостей та рівня конфліктності.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи формування міжнародних стандартів з прав і свобод засуджених до позбавленої волі. Розглянуто особливості та детермінанти впливу міжнародних правових документів з прав і свобод засуджених на формування виправно-трудового законодавства України та практики його виконання у різні історичні періоди існування України. Обгрунтовано теоретичні положення про імплементацію міжнародних стандартів з прав і свобод засуджених у національне законодавство та визначено ступінь їх втілення у законодавство України. Удосконалено структуру правового статусу засудженого до позбавленої волі та визначено ступінь відповідності змісту кожного з його структурних елементів міжнародним стандартам. Розкрито роль і функції Департаменту у соціально-правовому механізмі забезпечення прав і свобод засуджених до позбавлення волі. Удосконалено основні напрями подальшого реформування кримінально-виконавчої системи України з метою найбільш повного та всебічного забезпечення відповідності її функціонування міжнародним стандартам з прав і свобод засуджених.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання правового регулювання заходів стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі. Визначено понятійний апарат, здійснено історико-порівняльний аналіз даних заходів, наведено їх класифікацію, встановлено механізм застосування дисциплінарних санкцій, критично проаналізовано компетенцію та колізійні питання правозастосовної діяльності посадових осіб кримінально-виконавчих установ щодо провадження стягнень. Зроблено висновок щодо правової природи переведень осіб, позбавлених волі, у кримінально-виконавчі установи іншого виду режиму, показано, чому дані заходи не можна віднести до системи дисциплінарних стягнень. Визначено місце та роль заходів стягнення у системі інших заходів впливу на засуджених та можливі шляхи її удосконалення. Запропоновано систему заходів стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі та формулює редакцію відповідної статті закону.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття правового статусу людини та громадянина та співвіднесено його з поняттям правового статусу засуджених. Визначено поняття прав, законних інтересів і обов'язків цієї категорії позбавлених волі. Наведено класифікацію прав, свобод і законних інтересів засуджених до позбавлення волі, а також механізм та гарантії кримінально-виконавчого правового статусу засуджених. Досліджено теоретичні та практичні питання щодо реалізації засудженими прав, законних інтересів та обов'язків, опосередкованих нормами кримінально-виконавчого права, їх забезпеченням і гарантуванням, а також проблеми стосовно взаємовідносин адміністрації кримінально-виконавчих установ з засудженими, визначено й проаналізовано роль органів пенітенціарної системи у формуванні та реалізації правового статусу засуджених до позбавлення волі. Розглянуто зміст прав, законних інтересів і обов'язків засуджених до позбавлення волі у сфері виконання та відбування покарання згідно чинного кримінально-виконавчого законодавства, шляхи вдосконалення правових норм, що їх містять. Значну увагу приділено особливостям правового статусу окремих категорій осіб, позбавлених волі. Розглянуто питання дисциплінарної, матеріальної та кримінальної відповідальності засуджених до позбвавлення волі. Розглянуто питання посилення відповідальності персоналу колоній за порушення прав засуджених, запровадження зовнішнього нагляду і контролю з боку громадських і правозахисних організацій. Сформульовано наукові висновки та пропозиції, спрямовані на вдосконалення діяльності персоналу кримінально-виконавчих установ у сфері виконання та відбування покарання - позбавлення волі.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості засуджених-суїцидентів та їх вплив на формування суїцидальної поведінки. На засадах генетичної психології розкрито питання діагностики схильності до самогубства засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Визначено аутодеструктивні тенденції у їх поведінці, а також причини, чинники, механізми, що зумовлюють самогубство серед спецконтингенту. Наведено класифікацію суїцидентів і розроблено комплекс спеціальних і психологічних заходів попередження та профілактики суїцидів у виправних колоніях.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність принципу гуманізму в кримінально-виконавчому праві, систематизовано нормативно-правові акти, які закріплюють ідеї гуманізму під час виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі й історичний досвід їх практичної реалізації. Досліджено сучасний стан і проблеми реалізації принципу гуманізму під час виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі. Проведено порівняльний аналіз міжнародних стандартів з прав людини та поводження з в'язнями та вітчизняного кримінально-виконавчого законодавства. Запропоновано нові гуманістичні підходи до виконання покарання у виді позбавлення волі та поводження із засудженими. Визначено поняття та заходи з організації гуманітарної допомоги засудженим. Запропоновано систему організаційно-правових заходів щодо гуманізації даної сфери.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз основних наукових підходів щодо вивчення аутоагресії особистості взагалі й аутоагресії засуджених. Розглянуто специфічні особливості самодеструктивної активності засуджених за умов пенітенціарного закладу. З'ясовано особливості впливу умов відбування покарання, кримінальної субкультури на аутоагресивну активність засуджених. Встановлено, що аутоагресія має спільну природу з агресією та виявляється складним, динамічним явищем, яке виступає проекцією індивідуально-психологічних проявів особистості та тиску чинників соціального середовища, які у своєму системному поєднанні призводять до деструктивного вибуху, що має внутрішній вектор спрямованості. Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено особливості детермінації аутоагресії у засуджених різної статі та віку. Розроблено психокорекційну програму, в якій задіяний комплекс методів психокорекційного та психопрофілактичного спрямування щодо подолання аутоагресивних намірів засуджених. Встановлено відповідні рекомендації щодо зниження рівня прояву аутоагресії в осіб, засуджених до позбавлення волі.

  Скачати повний текст