Досліджено функціонування інституту львівського міського громадянства у XV - XVIII ст. З використанням реєстрів новоприйнятих громадян та інших джерел встановлено, що львівське міське громадянство поділялося на ремісниче та купецьке, міське та передміське. З'ясовано, що існували також етно-конфесійні (некатолицькі) модифікації львівського громадянства - українське та вірменське. Зазначено, що механізм одержання громадянства у Львові був простіший для корінних львів'ян та складніший для прибулого населення. Вивчено питання інтенсивності прийняття міського громадянства та показано, що поповнення львівської громади відбувалося високими темпами. За цього установлено перевагу прибулого населення у порівнянні з місцевим, однак спостережено тенденцію до поступового зменшення між ними різниці у кількості. Відзначено, що серед прибулих домінували вихідці з південної частини Речі Посполитої, українці та вірмени становили незначну частку новоприйнятих громадян. Показано, що професійний слад львівських міщан був досить розмаїтим - міське громадянство приймали як купці, так і широкі ремісничі кола.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність звернення до витоків цивільного процесу - римському праву - і здійснення наукового аналізу з позиції рецепції інституту судового представництва під час розгляду спорів публічно-правового характеру у римському праві, що базується на спільних принципово важливих засадах обох форм судових процесів - цивільного та адміністративного. Процесуальне представництво у судовому адміністративному процесі розглянуто як: сукупність відносин, процесуальна діяльність певних категорій осіб щодо представництва, інститут адміністративного судочинства. Представництво у судовому адміністративному процесі визначено як сукупність адміністративних процесуальних правовідносин, в яких одна сторона зобов'язана або має право вчиняти юридично значимі процесуальні дії від імені іншої особи, охоронювані законом інтереси якої вона представляє, або на захист прав, свобод та інтересів якої діє у адміністративних судах. Суб'єктом представництва названо індивідуалізовану фізичну особу, яка породжує адміністративні процесуальні правовідносини з приводу представництва у судовому адміністративному процесі й у межах яких вона виступає як їх реальний їх учасник. Специфіка судового адміністративного процесу впливає на міру та ступінь використання у процесі суб'єктів, що здійснюють добровільне чи законне представництво.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне теоретико-прикладне дослідження правового статусу області. Проаналізовано конституційно-правову природу області, історико-правові аспекти становлення та розвитку обласного поділу в Україні. Досліджено питання ролі області щодо захисту спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ і міст, які є на території області, а також узгодження спільного інтересу цих громад із загальнодержавним інтересом. Розглянуто проблемні питання регіональної політики та питання реформування територіальної організації області. Значну увагу приділено ролі та значенню області у сучасній політико-правовій системі України, засадам та конституційно-правовим особливостям, а також традиціям формування і функціонування обласного поділу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано висновок про виокремлення в теорії криміналістики ситуації слідчої дії як наукової категорії, визначено суть і поняття ситуації слідчої дії, розроблено класифікації даних ситуацій. Розкрито суть ситуаційного моделювання перевірки показань на місці та визначено типові й конкретні види моделей ситуацій зазначеної слідчої дії. Розвинуто поняття перевірки показань на місці, визначено її криміналістичні особливості, запропоновано криміналістичну класифікацію перевірки показань на місці. Визначено суть та структуру тактичної комбінації "перевірка показань на місці" й удосконалено систему тактичних рекомендацій щодо її проведення. Розкрито суть ситуаційного підходу до перевірки даних показань та обгрунтовано взаємозв'язок і взаємозумовленість типових ситуацій зазначеної слідчої дії та тактики перевірки показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка на місці події злочину. Удосконалено систему організаційних заходів, тактичних правил підготовки і прийомів проведення перевірки показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка на місці за умов сприятливої та конфліктної ситуації. Розроблено концептуальні положення тактики перевірки показань підсудного, свідка, потерпілого на місці події злочину під час судового слідства, визначено процесуальні та криміналістичні особливості проведення перевірки показань на місці та обгрунтовано доцільність законодавчого визначення перевірки показань на місці судом. Побудовано систему тактичних правил і прийомів перевірки показань підсудного, свідка, потерпілого на місці події злочину за умов безконфліктної та конфліктної ситуацій судового слідства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методологічні напрацювання, встановлено періоди піднесення зацікавлення науковців статусною тематикою, удосконалено понятійно-категорійний апарат з даної проблеми. Розкрито сутність статусу територіальної громади як основного локального нормативно-правового акту. Висвітлено історичні передумови, традиції та розвиток статусного регулювання в Україні й Європі. Розглянуто проблематику процесу розробки та прийняття статусів територіальних громад в Україні та виявлено основні тенденції розробки статутів в інформаційній, організаційній і процедурній площинах. Проаналізовано статусне регулювання статусу органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також основних форм безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні локальних питань.

  Скачати повний текст