Визначено передумови та доведено закономірність появи Кормчих на території Київської Русі. Класифіковано правові норми та джерела Єфремівської Кормчої за ознакою переробленості, проаналізовано причини та цілі змін у змісті та складі правових норм Кормчих. Обгрунтовано комплексну процедуру формування змісту їх списків. Доведено, що способом систематизації нормативно-правових актів Кормчих книг, зокрема, Єфремівської, була кодифікація. Проведено аналіз правових норм Єфремівської Кормчої за п'ятьма групами за суб'єктами та об'єктами правовідносин, які вони врегульовували, та визначено правові статуси представників вищого духовенства, нижчого духовенства та монахів, усіх кліриків, мирян та всіх членів християнської громади Київської Русі за нормами Єфремівської Кормчої як джерела права Київської Русі, вплив церковного права на світське. Досліджено принципи та правові норми, які поширилися на території Київської Русі у змісті Єфремівської Кормчої та закріпилися у правовій системі України сьогодення.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання історії розвитку вітчизняної державності доби феодальної роздробленості. Досліджено період XII - XIV ст. з початку феодального дроблення Київської Русі до реформи великого литовського князя Вітовта. Проаналізовано зміну форм державної організації, еволюції органів політичної влади. Описано модель взаємин південноруських князів з монгольськими ханами. Висвітлено роль Великого князівства Литовського в економічному, політичному, соціальному та релігійному житті українських земель.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження політико-адміністративного ладу Київської Русі IX - початку XII ст. Проведено аналіз великих територіальних одиниць на рівні термінів і конкретних утворень. Сформовано системно структуровану ієрархію малих територіальних одиниць та визначено, якою мірою певна одиниця була задіяна у політико-адміністративній системі держави. Підраховано загальну кількість згадок кожного міста у писемних джерелах, кількість згадувань у певний період часу, що дозволило визначити відносний рівень значимості кожного града та ступінь прояву його активності (зокрема політичної). Доведено залежність більшості градів Русі від міста-града та сформовано структуру волостей як політичних утворень. Створено цілісну структурно-функціональну модель органів політико-адміністративного управління у Київській Русі, у межах якої відділено органи цього управління від інших, неадміністративних, структур. Виділено рівні та типи руського посадництва та показано, як його диференціація вплинула на внутрішню політичну стійкість держави. Доведено, що у X ст. поряд зі старцями градськими існували старійшини города як окрема категорія осіб з владними повноваженнями.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та методологічні аспекти формування системи засобів правового регулювання суспільних відносин у релігійній сфері життєдіяльності людини, розкрито його значення у забезпеченні права на свободу совісті та віросповідання. Розглянуто філософсько-методологічні та концептуальні підходи, на яких базувалося науково-теоретичне обгрунтування комплексного формально-нормативного закріплення права на свободу совісті та віросповідання у радянській Україні 1919 - 1929 рр. Розкрито важливе значення у даному процесі диференційованого підходу, використаного для розмежування агресивно-атеїстичних дискримінаційних положень пов'язаної з ним практичної діяльності та жорстких вимог світськості. Охарактеризовано основні етапи відтворення й удосконалення процесу правового регулювання свободи совісті, віросповідання та діяльності релігійних організацій у радянській Україні даного періоду. Зроблено розмежування понять свободи совісті як свободи особистісного самовизначення та творчої самореалізації у системі настанов, координат світоглядного, віросповідного вибору та свободи релігійної дії. Запропоновано визначення свободи совісті як способу реалізації можливостей, втілених у праві на свободу віросповідання (дійсній волі сумління) та праві на свободу релігійної дії (церковній волі). Проаналізовано діяльність вищих органів державної влади 1919 - 1929 рр. щодо забезпечення правового регулювання суспільних відносин у релігійній сфері життєдіяльності людини. З урахуванням історичного досвіду наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинної редакції Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" N 987-XII від 23 квітня 1991 р., розроблено рекомендації щодо удосконалення діяльності Державного комітету України у справах національностей і релігій.

  Скачати повний текст