Досліджено клінічну структуру, соціальні характеристики й особливості скоєння протиправних дій особами з психічними розладами непсихотичного рівня, визнаних судово-психіатричними експертними комісіями обмежено осудними. На підставі комплексного дослідження зазначеного контингенту визначено інформаційно значущі клініко-діагностичні ознаки, що впливають на характер експертного рішення. За результатами аналізу даних щодо оцінки судово-психіатричними комісіями станів обмеженої осудності виявлено недоліки, які стосуються практики винесення експертних рішень, зокрема, відсутність чітких уявлень щодо алгоритму встановлення обмеженої осудності, оцінки об'єктів експертного дослідження, формування й обгрунтування експертних висновків та їх спрямованість на доказовість. Розроблено експертологічну мета-модель судово-психіатричної оцінки визнання особи обмежено осудною, яка дозволяє здійснювати упорядкування, систематизацію, інформативність і доказовість експертних висновків.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній судовій психіатрії проведено дослідження статей і положень цивільного та процесуального кодексів, що регламентують визначення юридичної дії недійсною у зв'язку з психічним станом особи. Розроблено теоретиичні підходи та механізми практичної реалізації застосування категорії обмеженої дієздатності щодо осіб з психічними розладами. Обгрунтовано пропозиції щодо змін у цивільному законодавстві. Вперше у вітчизняній судовій психіатрії проведено всебічне дослідження посмертної судово-психіатричної експертизи як однієї з найбільш складних і відповідальних. З урахуванням сучасних вимог розглянуто предмет, завдання, специфічні особливості та відмінності даного виду експретизи. Проаналізовано практику призначення та виконання посмертної судово-психіатричної експертизи, складання її акта, методи обгрунтування експертних і діагностичних висновків. Визначено недоліки, труднощі та типові помилки у даній сфері. Вперше для удосконалення судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі та оформлення одержаних результатів відповідно до сучасних наукових вимог запропоновано нові методичні підходи щодо оцінки об'єктів і складання акта посмертної судово-психіатричної експертизи. Апробовано новий експертний метод, використання якого у поєднанні з клініко-психопатологічним забезпечує якість і доказовість експертних висновків. Обгрунтовано нові напрямки розвитку судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі в Україні та за її межами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати обстеження 150-ти хворих з гострими алкогольними психозами та сутінковими потьмареннями свідомості органічного гененезу, під час яких 105 осіб скоїли суспільно небезпечні дії (СНД). Встановлено особливості клініко-динамічної структури гострих алкогольних психозів і сутінкових потьмарень свідомості органічного генезу. У даної категорії осіб вперше виявлено особистісні й соціальні характеристики, які можуть впливати на агресивну поведінку хворих під час короткочасного психотичного стану. Проаналізовано характер, структуру та вектор направленості скоєних ними СНД. Визначено взаємозв'язок клінічних, особистісних, соціальних факторів у генезі скоєних СНД під час короткочасних психотичних станів алкогольного й органічного генезу. Обгрунтовано необхідність застосування примусових заходів медичного характеру в процесі лікування досліджуваної категорії хворих з метою профілактики скоєння ними повторних СНД.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження 120-ти психічно хворих осіб, які скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії проти членів сім'ї та 60-ти хворих без агресивних тенденцій в анамнезі. На підставі порівняльного аналізу виявлено клінічні, соціальні й особистісні предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у сім'ї, які слід враховувати під час прогнозування суспільно небезпечних дій. За допомогою судово-психіатричного аналізу генезу встановлено фактори, що мали вплив на процес формування та реалізації агресії. Виявлено, що у детермінації внутрішньосімейних агресивних дій хворих на шизофренію найвагомішу частку у генезі становили клінічні й особистісні чинники. В осіб з органічним ураженням головного мозку виявлено визначальну роль клінічних і ситуаційно-соціальних чинників. Розроблено реабілітаційно-профілактичні програми примусових заходів медичного характеру з урахуванням чинників генезу тяжких суспільно небезпечних дій психічно хворих осіб, спрямованих проти членів сім'ї.

  Скачати повний текст

У контексті міждисциплінарного підходу вивчено клініко-психопатологічні, психологічні та соціально-психологічні закономірності формування психічних розладів непсихотичного регістру в осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини (досліджено 368 осіб) та розроблено систему комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики зазначених порушень. Виявлено роль негативних мікро- і макросоціальних факторів, а також їх співвідношення з біологічними, психологічними та соціально-психологічними чинниками у формуванні психічних розладів зазначених осіб. Проведено системно-структурний аналіз сексуальної поведінки молодих сексуальних злочинців і встановлено особливості мотивації злочинної сексуальної поведінки у молодому віці. Визначено провокуючі форми поведінки жертви як чинника скоєння сексуального злочину молодою людиною. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено до практики систему комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики психічних розладів непсихотичного регістру у молодих сексуальних правопорушників.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження порушень психічного здоров'я у співробітників органів внутрішніх справ (ОВС) на різних етапах їх професійної діяльності. Розроблено концептуальну модель їх психопрофілактики та військово-медичної експертизи. Вивчено структуру та поширеність психічних розладів у співробітників міліції, тактику їх психічного огляду та військово-медичної експертизи. Проаналізовано дані щодо впливу тривалості роботи за умов хронічного емоційного стресу та рівня стресостійкості співробітників міліції на імовірність виникнення психічних розладів. Одержано нові дані щодо уточнення мотивів, життєвих обставин й індивідуально-психологічних факторів, що предиспонують завершеним формам суцидального поводження співробітників ОВС. Зазначено, що результати дослідження дозволяють поліпшити діагностичну, психопрофілактичну й експертну допомогу співробітникам міліції з психічними розладами на різних етапах їх професійної діяльності. Сформульовано й обгрунтовано основні напрямки істотного удосконалювання правового та соціального захисту працівників ОВС.

  Скачати повний текст