Здійснено історичну реконструкцію формування ідеї природного права у європейській філософській традиції. Розкрито взаємозв'язок змін в основних концептуальних засадах філософського знання та формуванні основних підходів щодо обгрунтування ідеї природного права. Виявлено та розкрито особливості типів філософсько-світоглядного обгрунтування ідеї природного права: натуралістично-космологічний, теологічний, раціоналістичний. Висвітлено основні напрями сучасних концепцій відродження ідеї природного права, проаналізовано тенденції щодо відродження класичного типу обгрунтування ідеї природного права. Розкрито особливості інтерпретації сутності природного права й основних його ціннісних складових у межах концепцій відродженого природного права.

  Скачати повний текст

В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано наукову спадщину одного з вітчизняних вчених-правознавців дореволюційного періоду Б.О.Кістяківського у галузі розробки методологічних проблем правознавства та виявлено значення його методологічних ідей для сучасної вітчизняної правової науки. Висвітлено зміст результатів теоретико-методологічних досліджень Б.О.Кістяківського за напрямками: стану і проблем пізнання права, завдань правової науки; методологічної природи даної науки: співвідношення та взаємодії у пізнанні права філософії, соціальних наук і правознавства; методологічних особливостей загальної теорії права, співвідношення загальної теорії права з догматичною юриспруденцією та філософією права; необхідність методологічного плюралізму і синтетичного підходу до пізнання права; деяких методологічних аспектів вивчення держави як правового явища, методологічних труднощів в науці про державу; методологічних проблем історико-правових досліджень. Аргументовано тезу, що Б.О.Кістяківський не був прихильником якогось конкретного дослідницького підходу, а здійснював дослідження з використанням синтетичної (інтегральної) теорії права, здійснивши за цього значний внесок у соціологічне вивчення права, а також у розробку багатьох загальнотеоретичних проблем права та держави. Обгрунтовано, що плюралістична (синтетична) концепція Б.О.Кістяківського є однією з перших у світовій правовій думці та першою в українській правовій науці. Виявлено основні постулати та недоліки цієї концепції. Визначено основні аспекти концепції загальної теорії права Б.О.Кістяківського, його погляди стосовно методологічних труднощів у науці про державу, проблем історико-правових досліджень. Виявлено значення, наукову цінність і конструктивну роль методологічних ідей Б.О.Кістяківського для сучасної правової науки.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз історичних, теоретико-правових та філософсько-правових засад договірної теорії держави. Обгрунтовано нормативну природу поняття суспільного договору, що дозволяє визначити контрастну (договірну) теорію держави як юридично-деонтологічну за науково-пізнавальною природою, де поняття суспільного договору є логічною категорією, а не історичну теорію походження держави, де поняття суспільного договору є історичною категорією. Обгрунтовано нормативну природу поняття суспільного договору з використанням методу трансцендентальної критики. Наведено нормативне визначення цього поняття. Висвітлено гносеологічні, аксіологічні, методологічні та праксеологічні аспекти його дослідження. Розкрито методологічну роль нормативного поняття суспільного договору через здійснення ним на практиці функції коригування прикладних положень політики права. Зокрема, у контексті нормативного поняття суспільного договору розглянуто актуальні питання конституційної реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Надано характеристику категорії "праворозуміння" як центральної категорії теорії права і держави, філософії права. Визначено зміст типів праворозуміння: юридичного, легістського, широкого (багатоаспектного) та виявлено їх зв'язок зі змістом категорії "законність", що дає змогу прослідкувати взаємозв'язок правової теорії з юридичною практикою. З'ясовано погляди представників тих правових шкіл, які визначають право як явище надпозитивне (наддержавне), тобто розмежовують поняття "право" і "закон". Проаналізовано погляди представників неопозитивістських шкіл права, які ототожнюють право з законом. Визначено досягнення та недоліки наведених правових шкіл. Розглянуто етапи розвитку вітчизняної юридичної науки впродовж XX ст. та відповідні періоди вітчизняного праворозуміння. Визначено спрямованість сучасного праворозуміння та його вплив на юридичну діяльність (наукову, освітню, практичну). Обгрунтовано необхідність домінування широкого (багатоаспектного) розуміння суті права та доцільність формування інтегративної юриспруденції.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній філософії на основі системного аналізу проведено реконструкцію ідей природного права у філософській думці України та відтворено специфіку розвитку уявлень про них. Визначено чинники впливу природноправових ідей на формування національної свідомості, досліджено своєрідність резонансу західноєвропейських концепцій природного права у філософській культурі України. Розкрито сутність національних особливостей ідей природного права, проведено порівняльний аналіз моделей ідеального суспільства, наявних в українській філософській думці, з моделями ідеального суспільства на основі сучасних теорій природного права, запропоновано ідеї до філософської моделі сучасного суспільства як національного громадянського правового суспільства можливостей.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексний аналіз економічних, політичних та інших соціальних факторів, які обумовили основні поворотні моменти розвитку англо-американської правової доктрини XX ст. Запропоновано підхід класифікації шкіл і напрямків філософії права відповідно до трактування ними співвідношення між правом, правовими цінностями та суспільними реаліями. Удосконалено характеристику живого права як ціннісного орієнтиру для правотворчості. Уточнено визначення основних ціннісних категорій природного права, зокрема: "справедливість" і "невід'ємні права людини". Розвинуто ідею поєднання теорії природного права, яка визначатиме цілі правового розвитку та соціологічної юриспруденції, що розроблятиме механізм реалізації даних цілей. Проаналізовано основні ідеї, які характеризують англо-американську філософію XX ст. в цілому та з'ясовано їх вплив на сучасному етапі розвитку правової науки. Охарактеризовано загальні тенденції розвитку філософії права у країнах англо-саксонської правової сім'ї. Встановлено наявність необхідного чергування періодів панування правового позитивізму та періодів відносної переваги теорії природного права.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив розуму та волі як основних можливостей людини, які виражають природу права, формують його джерела і виявляються в різних типах правової поведінки. Проведено історичну систематизацію світової думки щодо розуміння природи розуму та волі та їх значення у формуванні права, висвітлено раціоналістичний і волюнтаристичний підходи щодо його реалізації. Виявлено основні моделі особистої поведінки (автономної, гетерономної та девіантної), наведено їх комплексну характеристику. Обгрунтовано вплив розумової та вольової діяльності людини на формування джерел права. Доведено, що урахування у процесі правотворчості та правозастосування можливих форм людської поведінки є умовою ефективності функціонування різних форм позитивного права. Встановлено основні принципи правореалізації, впровадження яких сприяє підвищенню якості правових норм, а також формуванню довіри суб'єкта права до сучасних механізмів правореалізації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано типи правопізнання - природно-правовий, позитивно-правовий, історико-правовий, психолого-соціологічний, апріорно-синетичний - у аспекті їх методології, факторів правогенезу, змісту справедливості. Виявлено переваги та недоліки кожного з типів пізнання, що стосується інтерпретації витоків, суті, своєрідності, смислу, тенденцій права та його зв'язку з суспільними цінностями. Квінтесенцією концепції синтетичних методології, правогенезу та справедливості є внесення в її зміст апріорного елемента, який розширює зміст і обсяг поняття права з чуттєво-просторової, емпіричної чи позитивної сфери на сферу духовну.

  Скачати повний текст

На підставі різних підходів щодо правової реальності в дослідженнях правових шкіл Заходу та Сходу розглянуто традицію правового плюралізму. Досліджено тенденції виникнення, розвитку та функціонування права в інтерпретаціях природно-правової, позитивно-правової, історико-правової, інтегративно-правової шкіл Заходу. Проаналізовано концепції "належного шляху", "Брахми", "Дао", які обумовлюють розуміння права та його реалізацію у правоустроях Сходу. Висвітлено вітчизняну традицію плюралізму в праві, показано переваги та недоліки кожної з правових шкіл. Обгрунтовано ідеал-реалістську концепцію права і "нормативних фактів", яка є спробою розгляду в новому аспекті проблеми розвитку українського права. У даній концепції відображено більш складну систему класифікації та характеристики сучасного права з урахуванням особливостей економічного і політичного устрою держави, а також філософських, етичних, ціннісних і релігійних критеріїв.

  Скачати повний текст