Комплексно вивчено теоретичні та практичні проблеми використання спеціальних психологічних знань під час розслідування злочинів щодо неповнолітніх учасників. Розглянуто питання щодо психологічних особливостей неповнолітніх, причини їх девіантної поведінки. Досліджено питання психологічної характеристики особи неповнолітнього, встановлення психологічного контакту з такими учасниками досудового слідства, види психологічного впливу й обмеження використання методів цього впливу на неповнолітніх, використання психологічних знань під час проведення слідчих дій за їх участі. Наведено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства.

  Скачати повний текст

Встановлено, що уявлення неповнолітніх про право через вікові особливості знаходяться лише на декларативному рівні та не виступають дієвими регуляторами соціальної поведінки. Розкрито зміст профілактики злочинності неповнолітніх і, зокрема, застосування судами пом'якшення покарання як заходу впливу на делінквентність, що є нагальним у контексті вдосконалення судової практики. Узагальнено наукові підходи щодо проблеми пом'якшення покарання неповнолітнім злочинцям. Сформульовано теоретико-методологічні засади застосування пом'якшення покарання як комплексу юридично-психологічних заходів. Визначено об'єктивні та суб'єктивні труднощі, які заважають науково-обгрунтованому застосуванню пом'якшення покарання неповнолітнім. Запропоновано варіант визначення індексу "жорсткості покарання" з урахуванням неповноліття, його тлумачення та процедуру підрахування.

  Скачати повний текст

Вивчено гендерні особливості ціннісно-смислової сфери осіб, засуджених за вбивство, що пов'язані з процесом сприйняття обставин власного злочину. Досліджено гендерні особливості змісту свідомого та неусвідомленого емоційного сприйняття важливих соціальних понять особами, що вчинили насильницькі злочини. Виявлено специфічні переживання, характерні для жінок та чоловіків, що вчинили вбивство, в момент, одразу після та набагато пізніше скоєного злочину. Вивчено гендерні особливості суб'єктивної картини насильницького злочину у порівнянні з об'єктивними даними за матеріалами кримінальних справ. Доведено необхідність психокорекційної роботи, спрямованої на розвиток самосвідомості, пробудження каяття, боротьбу з негативними почуттями та реконструювання ціннісної сфери у напрямку соціальної адаптації з урахуванням гендерних смислових схем. Розроблено психокорекційну програму "Вибір", здійснено її апробацію та показано ефективність застосування у виховній роботі з засудженими особами, що визнали свою вину. Наведено психолого-педагогічні рекомендації щодо проведення психокорекційної роботи пенітенціарним психологом з вбивцями з урахуванням їх гендерних особливостей.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження емоційного стану особи, яка вчинила злочин, за кримінальним законодавством України. Обгрунтовано актуальність і важливість для кримінально-правової науки розгляду питань емоційного стану особи та його значення для правозастосовчої діяльності. Охарактеризовано стан наукової розробки проблеми емоційного стану особи, яка вчинила злочин, у кримінально-правовій доктрині. Визначено місце емоційного стану особи у системі ознак суб'єктивної сторони складу злочину, обгрунтовано необхідність урахування особливостей емоційного стану особи у процесі кваліфікації злочинів. Розкрито сутність кожного виду емоційного стану особи. Досліджено вплив емоційного стану особи на норми та інститути Загальної частини кримінального права України. Проаналізовано вплив емоційного стану особи на кримінальну відповідальність за окремі види злочинів, що передбачені в Особливій частині Кримінального кодексу України. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавства України щодо врахування емоційного стану особи, яка вчинила злочин у процесі встановлення кримінальної відповідальності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне наукове дослідження кримінологічних, кримінально-правових, кримінально-виконавчих проблем визначення оптимального обсягу кримінальної відповідальності, виду та розміру покарання стосовно жінки як суб'єкта даної відповідальності. На підставі аналізу корелятивних статевих відмінностей, особливостей вчинення ними злочинів корисливого, насильницького спрямування досліджено вплив психофізичних особливостей жінки на її суспільно-правову поведінку. Охарактеризовано історичні витоки особливостей кримінальної відповідальності жінок з часів Давньоруської держави до початку ХХ ст. Здійснено аналіз чинного кримінального законодавства з огляду відтворення природних статевих відмінностей під час вибору об'єкта кримінально-правової охорони, визначення форм кримінальної відповідальності, системи та видів покарання, призначення покарання за злочини ненасильницького спрямування, вбивство на сімейно-побутовому грунті. Визначено головні пріоритетні напрями реформування кримінального законодавства, підвищення ефективності окремих форм кримінальної відповідальності. Сформульовано конкретні пропозиції стосовно змісту та сутності окремих кримінально-правових норм. Розглянуто психологічні передумови, наслідки відбування жінками позбавлення волі, правові підстави їх диференціації під час відбування цього покарання, особливості умовно-дострокового та звільнення від відбування позбавлення волі вагітних і жінок, які маєть малолітніх дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування ст. 20 Кримінального кодексу (КК) України стосовно психопатичних злочинців. Висвітлено основні аспекти комплексного підходу до вивчення правозастосовчої практики визначення обмеженої осудності стосовно злочинців з психічними аномаліями. Проведено порівняльний аналіз історичного досвіду застосування у зарубіжних кримінальних законодавствах та в Україні категорії обмеженої (зменшеної) осудності. Охарактеризовано ступінь розробленості категорії такої осудності у сучасному кримінальному праві. Визначено стан реалізації зазначеної категорії у вітчизняній практиці. Надано кримінально-психологічну характеристику соціально небезпечних форм поведінки, зумовлених психопатичними аномаліями, як підстави для визнання обмеженої осудності. Розглянуто особливості проведення комплексних судових психолого-психіатричних експертиз психопатизованих злочинців у разі визначення підстав визнання обмеженої осудності. Запропоновано організаційні підходи до профілактики та ресоціалізації обмежено осудних засуджених з психічними аномаліями у пенітенціарній системі.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми використання спеціальних психологічних знань під час проведення судово-психологічних експертиз у процесі карного та цивільного судочинства з урахуванням змін, що відбулися в концепції та змісті карного законодавства України. Показано, що об'єктом судово-психологічної експертизи повинний бути полісистемний комплекс, що включає в себе обвинувачуваного, потерпілого, свідків, а предметом - особистість підекспертного, "психологічний портрет" якого важливий для встановлення об'єктивної істини в карному та цивільному процесі. Особистість розглянута як суб'єкт правосвідомості, рівень розвитку якої забезпечує різноспрямовану правову поведінку: правослухняну або протиправну. Розроблено методологію системногно підходу щодо судово-психологічної експертизи. Висвітлено тенденції та перспективи розвитку судово-психологічної експертизи як особливої галузі юридичної психології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему злочинності неповнолітніх на сучасному етапі розвитку суспільства, психологічні механізми її формування та подолання. Відзначено, що вивчення мотиваційної сфери особистості неповнолітнього з протиправною поведінкою є актуальною задачею та важливим етапом у розумінні структури особистості. Висвітлено змістово-динамічні особливості мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників з різною спрямованістю вчиненого злочину, залежно від віку та умов їх утримання у спеціальних установах, а також наявності кримінального досвіду. Визначено особливості мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників з різним рівнем перевиховання у спеціальних установах. Розглянуто питання використання диференційованих підходів під час розробки програм психолого-педагогічного впливу з метою проведення первинної та вторинної профілактики злочинності різних категорій неповнолітніх.

  Скачати повний текст

Запропоновано класифікацію осіб, які по-різному переживають провину. Узагальнено погляди щодо значення самоставлення у детермінації протиправної поведінки, ролі механізмів психічного захисту у запереченні провини. Визначено, що у неповнолітніх, схильних до правопорушень, переживання провини мало виражене та корелює з високою неадекватною самооцінкою, екстраверсією, тривожністю, низькою сенситивністю, емпатійністю, некритичним ставленням до своїх вчинків, страхом покарання, тенденцією до домінантно-незалежних стосунків, конфліктом з матір'ю. Уточнено кваліфікаційні вимоги щодо працівників підрозділів кримінальної міліції у справах дітей, запропоновано їх поділ на фахівців з профілактичної й оперативно-розшукової діяльності. Обгрунтовано доцільність використання даних методик рефлексивного психологічного аналізу вчинків, програм рефлексивного тренінгу особистісного зростання для сприяння актуалізації конструктивного переживання провини й усвідомлення неповнолітніми, регресивної ролі механізмів психічного захисту.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання трансформації особистісних рис у людей, які скоїли злочин, вплив цієї трансформації на криміналізацію суспільства та його добробут. З використанням діагностичних методик одержано емпіричні дані щодо зміни особистісних характеристик у жінок різного темпераменту та віку, які відбувають покарання. На базі математичної моделі тенденцій криміналізації суспільства використання емпіричних результатів дозволяють прогнозувати та визначати вплив негативних змін на суспільні процеси. Показано можливість удосконалення математичних моделей для прогнозування стану суспільства залежно від трансформації особистісних рис, зокрема факторів - відкритості досвіду, відповідальності, соціальної сміливості, готовності до ризику, співвідношення позитивних і негативних емоцій. Установлено взаємозв'язок між показниками індивідуальності та факторами метамоделі особистості, соціальної сміливості та готовності до ризику. Одержано кількісні показники важливих змін в емоційній сфері й особистісних характеристиках жінок, які відбувають покарання, зокрема, збільшення негативних емоцій - засмучення, розлюченності й обурення. Використання результатів дослідження дозволяє прогнозувати зміну ообистісних особливостей злочинців і людей, схильних до скоєння злочинів.

  Скачати повний текст

Показано можливості застосування психологічних знань у діяльності вихователів приймальників-розподільників для неповнолітніх (ПРН) МВС України. З метою підвищення ефективності профілактичної діяльності з попередження правопорушень неповнолітніх обгрунтовано вимоги до особистості вихователя приймальника-розподільника для неповнолітніх (ПРН). Встановлено психологічні особливості профілактичної діяльності вихователя ПРН за умов короткотривалого перебування неповнолітніх у ПРН. Розроблено методику вивчення діяльності вихователя ПРН, створено його професіограму та психограму відповідно до визначених критеріїв професійнозначущих якостей. Розглянуто психологічні особливості неповнолітніх, які утримуються у ПРН, як специфічні обставини, що визначають подальшу спрямованість діяльності вихователя. Здійснено функціонально-психологічний аналіз змісту та умов діяльності вихователя ПРН, охарактеризовано сучасний стан її правового регулювання. Обгрунтовано шляхи оптимізації й удосконалення профілактичної діяльності з попередження правопорушень неповнолітніми, як специфічного прояву прикладного застосування психологічних знань для конкретного напряму діяльності вихователя у системі органів внутрішніх справ. Визначено напрями та запропоновано моделі профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Розглянуто особливості психологічної допомоги неповнолітнім, які вчинили протиправні дії. Обгрунтовано необхідність удосконалення системи психолого-педагогічної підготовки та врахування вимог до особистості вихователя ПРН у процесі професійного відбору педагогів.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес формування соціальних установок особистості та його вплив на злочинну поведінку. Проаналізовано чинники та закономірності процесу формування антисоціальних установок, методів психологічної корекції соціальних установок. Досліджено проблему найбільш ефективних методів ресоціалізації. Наголошено увагу на необхідності організації психотерапевтичного підходу до процесу ресоціалізації засуджених з насильницькою спрямованістю особистості.

  Скачати повний текст

Проведено вивчення девіантної поведінки як соціально-психологічної проблеми. Відзначено, що девіантна поведінка - це дрібні правопорушення та провина, що не є злочином, який карається за судовим порядком. З'ясовано, що стрижневим патерном поведінки підлітків-правопорушників є власне дисоціальний компонент, що полягає у дистанціюванні від суспільних стандартів поведінки. Комплексно розвинуто психологічні та правові аспекти профілактики та корекції делінквентної поведінки на досудовому етапі. Значну увагу приділено психологічній діагностиці схильності неповнолітніх до делінквентної поведінки. Розглянуто можливість використання формуючого експерименту з метою здійснення психологічної корекції делінквентної поведінки підлітків, розвитку рефлексії у підлітків як складової профілактики та корекції агресивності делінквентних підлітків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено психолого-юридичний аналіз проблеми вини. Розглянуто основні сучасні теорії вини, а також зміст, суть, форми та ступінь вини у кримінальному праві. Розкрито основні підходи до її розуміння у психології, де вина розглядається як одна з соціальних емоцій, що відіграє важливу роль у процесі розвитку особистісної, соціальної відповідальності та у формуванні афективно-когнітивних структур совісті. Визначено психологічну структуру та виділено варіанти усвідомлення вини неповнолітніми злочинцями. Показано, що психологічними чинникамми усвідомлення вини є певні особливості особистості, а саме: розвинений соціальний і емоційний інтелект, внутрішній локус контролю, антиципаційна спроможність. На підставі одержаних даних доведено, що ресоціалізація неповнолітніх злочинців у період адаптації в колонії повинна бути спрямована на формування у них високого рівня усвідомлення вини та містити диференційований - педагогічний вплив на особистість неповнолітнього злочинця з урахуванням рівня усвідомлення вини.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен корислової злочинності дітей і психологічні детермінанти, що її зумовлюють. Розроблено психолого-правові заходи запобігання їй. Визначено зміст і сутність поняття "корислива злочинність дітей", розкрито елементи її кримінологічної характеристики. Проаналізовано чинники, що впливають на вчинення дітьми корисливих злочинів. Розглянуто особливості особистості та поведінки неповнолітнього корисливого злочинця, проаналізовано сучасний стан і перспективи профілактичної та психокорекційної роботи з такими дітьми. Висвітлено напрями, зміст і особливості взаємодії заходів правового та психологічного реагування в системі загальної та індивідуальної профілактики корисливої злочинності дітей, а також розроблено психокорекційну програму та психолого-педагогічні рекомендації для підвищення ефективності її попередження.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз основних наукових підходів щодо вивчення аутоагресії особистості взагалі й аутоагресії засуджених. Розглянуто специфічні особливості самодеструктивної активності засуджених за умов пенітенціарного закладу. З'ясовано особливості впливу умов відбування покарання, кримінальної субкультури на аутоагресивну активність засуджених. Встановлено, що аутоагресія має спільну природу з агресією та виявляється складним, динамічним явищем, яке виступає проекцією індивідуально-психологічних проявів особистості та тиску чинників соціального середовища, які у своєму системному поєднанні призводять до деструктивного вибуху, що має внутрішній вектор спрямованості. Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено особливості детермінації аутоагресії у засуджених різної статі та віку. Розроблено психокорекційну програму, в якій задіяний комплекс методів психокорекційного та психопрофілактичного спрямування щодо подолання аутоагресивних намірів засуджених. Встановлено відповідні рекомендації щодо зниження рівня прояву аутоагресії в осіб, засуджених до позбавлення волі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукової проблеми щодо суті та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання. Виділено кримінально-правовий і психологічний аспекти дослідженого поняття. Установлено їх зміст. Запропоновано визначення поняття стану сильного душевного хвилювання. Розмежовано значення цього стану як конструктивної ознаки складу злочину й обставини, що пом'якшують покарання, а також наведено перелік суспільно небезпечних діянь, за вчинення яких у такому стані повинна застосовуватись кримінальна відповідальність. Обгрунтовано положення, спрямовані на подальший розвиток кримінально-правової науки, підвищення якості нормативного регулювання кримінально-правових відносин, пов'язаних з вчиненням особою, яка перебувала у стані сильного душевного хвилювання кримінально-протиправних діянь і уточнення чинних Постанов Пленуму Верховного Суду України.

  Скачати повний текст