Розкрито теоретичні, методичні та методологічні основи дослідження територіальних систем розселення. Показано особливості функціонування таких систем як суб'єктів управління за сучасних умов, проблеми трансформації їх геопросторової організації. Досліджено закономірності та принципи такої організації. Виявлено чинники її зміни за умов перебудови суспільних відносин у країні. Визначено сучасні проблеми функціонування систем розселення різних таксиномічних рівнів. Обгрунтовано основні принципи та механізми розвитку таких систем у процесі зміни адміністративно-територіального устрою України. Показано напрямки підвищення конкурентноспроможності сільських територій та міських поселень як центрів нових систем розселення. На прикладі схеми нового адміністративно-територіального устрою Тернопільської області розкрито підходи до формування нових низових систем розселення і управління - територіальних громад і адміністративних районів, наведено критерії їх виділення.

Розроблено теоретико-методологічні засади дослідження систем розселення, їх формування та розвитку. Обгрунтовано базові теорії, концепції та концепти вивчення систем розселення як основних форм розселення людей у сучасних умовах. Розкрито методичні підходи до суспільно-географічного вивчення систем розселення, передусім до делімітації їх меж, вивчення структури систем та їх функціонування, до класифікації та типізації, особливості трансформації систем розселення різних таксономічних рівнів. Виявлено закономірності та принципи сучасної геопросторової організації систем розселення різних таксономічних рівнів, обгрунтовано закономірності та принципи сучасної геопросторової організації систем розселення, встановлено поступовий перехід розселенських моделей від ієрархічних до кластерних. Встановлено, що за сучасних умов постіндустріального та інформаційного суспільства основними закономірностями геопросторової організації розселення є послаблення системоформувальних зв'язків, децентралізація функцій, функціональна повторюваність центрів систем розселення різних рівнів, відповідності територіальних структур розселенських і господарських систем. Ці закономірності є властивими для всіх типів територіальних систем розселення, але найбільше - для первинних систем, що є найінерційнішими. Доведено, що основним чинником розвитку територіальних систем розселення є територіальна спільнота людей. Проведено оцінку чинників розселення людей, здійснено типізацію обласних територіальних спільностей методами багатовимірного математичного аналізу.

Важливим чинником зміни життєдіяльності населення в регіонах України стане адміністративно-територіальна реформа. Для науково обгрунтованої делімітації кордонів нових одиниць адміністративно-територіального устрою потрібне всебічне вивчення сучасної геопросторової організації суспільства, виявлення доріг її оптимізації. Новими низовими одиницями управління будуть територіальні общини, основою яких стануть сільські території, тому виявлення способів подальшого розвитку таких територій є актуальним і своєчасним. Розглянуто і проаналізовано класифікації регіонів України за рівнем їх конкурентоспроможності. Обгрунтовані головні принципи подолання депресивності сільських територій в Україні. Розроблено прогнозування розвитку адміністративних районів Тернопільської області як регіону, який входить до складу найбільш депресивних територій України, вказано на конкурентні переваги і недоліки цього регіону.