Мета роботи - виявити особливості пошкоджень шкірозамінника за пострілів із різних дистанцій із пістолета "Форт-17 Р". Постріли виконано з пістолета "Форт-17 Р" з використанням боєприпасів "Вій" калібру 9 мм Р. А. Як мішені використано шматочки штучного замінника шкіри на синтетичній тканинній основі. У подальшому мішені досліджувалися за звичайного освітлення, з використанням фотографічного та мікроскопічного методів дослідження, незгорілі частинки пороху виявляли за допомогою хімічних реакцій і мікроскопічного методу дослідження, а металізацію пошкоджень вивчали за допомогою контактно-дифузійного методу дослідження. Виявлено особливості пострілу впритул у разі використання пістолета "Форт-17 Р", з описом штамп-відбитку для даної моделі. Виявлено, що межі близької дистанції пострілу для пістолета "Форт-17 Р", оснащеного боєприпасами "Вій" калібру 9 мм Р. А., складають до 100 см. Висновки: дослідження надало змогу виявити особливості дії додаткових факторів пострілу та морфології пошкоджень шкірозамінника за пострілів із пістолета "Форт-17 Р" для дистанції впритул, близької та неблизької дистанцій.

У дисертації науково обґрунтовані критерії судово-медичної оцінки пошкоджень тканин одягу та ушкоджень м’яких тканин тіла людини, заподіяних при пострілах із пістолетів «Форт-12» та «Форт-14ТП». Були визначені конструктивні особливості пістолетів «Форт», які впливають на слідоутворення та мають бути враховані при проведенні судово-медичної експертизи. Проведено комплексне дослідження вогнепальних пошкоджень текстильних матеріалів та біологічних імітаторів м’яких тканин тіла людини, за результатами якого встановлено, що характер та розміри пошкоджень, інтенсивність і топографія відкладань продуктів пострілу залежать від особливостей структури та абсорбційних властивостей матеріалу одягу та біологічних тканин. Дослідження пошкоджень балістичного желатину, як небіологічного імітатора тканин живої людини, дозволило встановити основні закономірності формування тимчасової пульсуючої порожнини, її морфометричні характеристики та особливості розсіювання енергії вогнепального снаряду протягом ранового каналу. Використання кореляційно-регресійного аналізу, на підставі узагальнення отриманих даних, дало змогу виявити найбільш істотні чинники, які можна вважати діагностичними критеріями для визначення відстані пострілів із пістолетів «Форт- 12» та «Форт-14ТП». Побудовані статистично достовірні лінійні багатофакторні та парні регресійні моделі, що дають змогу обчислити відстані пострілів із пістолетів «Форт-12» та «Форт-14ТП» для різних видів тканин. На підставі виявлених діагностичних критеріїв, з урахуванням раціонального комплексу лабораторних методів, розроблено алгоритм судово-медичного дослідження пошкоджень одягу та ушкоджень тіла людини, заподіяних при пострілах із пістолетів «Форт-12» і «Форт- 14ТП» для практичних експертних завдань.

На архівному матеріалі відділення судово-медичної криміналістики Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи була визначена послідовність проведення пострілів із короткоствольної нарізної зброї у випадку самогубства шляхом дослідження особливостей факторів, що супроводжують постріл, на небіологічних (тканина подушки, кулі до зброї) і біологічних (м'які тканини і кістки голови) об'єктах з використанням рентгенфлуоресцентного спектрального елементного аналізу.

Шляхом виконання експериментальних пострілів у скульптурний пластилін і використання архівного матеріалу відділення судово-медичної криміналістики Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи з позицій теоретичної механіки обгрунтовано механізм формування вхідної вогнепальної рани під дією еластичного вогнепального снаряду сферичної форми.

Наведено результати досліджень особливостей вогнестрільних ушкоджень, заподіяних сучасними набоями до короткоствольної зброї, що були одержані на кафедрі судової медицини НМАПО імені П. Л. Шупика за останні 10 років. Накреслені перспективи подальших досліджень, а саме: встановлення критеріїв судово-медичної діагностики напрямку обертання вогнепального снаряду за морфологічними особливостями ушкоджень тіла та пошкоджень одягу; оптимізація діагностики факторів пострілу 9 мм пістолетними патронами рентгенфлюоресцентним спектральним аналізом і визначення нарізів на поверхні кулі, як групової ознаки для ідентифікації нарізної вогнепальної зброї; дослідження особливостей руйнування шкіри і підшкірно-жирової тканини тіла людини, які утворюються в результаті контактної взаємодії з еластичними снарядами сферичної форми.

Публікація присвячена актуальній проблемі - постмортальній діагностиці вибухової травми. Наведено особливості тілесних ушкоджень, вмісту ранових каналів при вибухах уламкової гранати ВОГ-17М. Одержані дані дозволяють ідентифікувати вибуховий пристрій та провести диференційну діагностику з дією інших вибухових боєприпасів.

Беручи до уваги зростаючий попит та розповсюдженість видачі дозволів на безперешкодне використання зброї для виконання пострілів 4,0 мм патронами типу Флобер зростає кількість експертиз стосовно випадків смертельних поранень потерпілих. Наведено судову-медичну оцінку смертельних поранень, заподіяних пістолетними патронами "Флобер" 4 мм.

Показано, що при пострілах еластичними кулями з пістолетів та револьверів, призначених для самооборони, на тіло людини діють такі ж групи травмуючих чинників, як при пострілах з вогнестрільної зброї. На формування ушкоджень впливають властивості патрону з еластичною кулею, особливості будови пристрою для стрільби, властивості організму людини та умови зовнішнього середовища, що породжує суттєві відмінності між морфологією ушкоджень, які утворюються при пострілах з пристроїв для стрільби еластичними кулями та при пострілах з вогнестрільної зброї.

Наведено приклад смертельного поранення при здійсненні пострілу з використанням холостого патрону, при якому роль снаряду відіграв повстяний пиж.

Шляхом дослідження морфологічних особливостей вихідних вогнепальних ран, що утворились внаслідок пострілів кулями калібру 9 мм, та експериментальних пошкоджень блоків пластиліну, заподіяних 9 мм еластичними кулями сферичної форми, з урахуванням положень теоретичної механіки та високошвидкісного удару, надане обгрунтування механізму утворення вказаних ран. Встановлено, що вихідна вогнепальна рана на шкірі починає формуватися до контакту кулі з нею, безпосередній контакт кулі з краями вихідної вогнепальної рани буде відбуватися лише при проходженні між вже утвореними розривами на шкірі, з подальшим інерційним їх розширенням та збільшенням у розмірах. У випадках, коли ділянка розташування вихідної вогнепальної рани щільно прилягає до перешкоди (щільний одяг, предмети обстановки), в місці контакту перешкоди з ділянкою кулястої форми випинання поверхні тіла, будуть утворюватися дефект шкіри та пасочок осаднення, за рахунок дії вогнепального снаряду на шкіру із середини при статичному положенні перепони.

Наведено результати експериментального дослідження з використанням растрової скануючої електронної мікроскопії морфологічних особливостей часток металів, згорілих і напівзгорілих порошинок, продуктів розкладання ініціюючого вибухового складу капсуля при пострілах із 9 мм патронів до пістолету "Форт 17" з прямокутною і "Glok 19" полігональною формами нарізів ствола. Проведене дослідження надає можливість чітко візуалізувати виявлені за допомогою рентгенфлуоресцентго спектрального аналізу частки металу, що утворюються при русі кулі по каналу ствола зброї; диференціювати штучно спалені порошинки з їх подальшим нанесенням на поверхню ділянки вогнепального ушкодження (пошкодження) з тими порошинками, що утворились при проведенні пострілу із вогнепальної зброї з близької дистанції. Встановлено, що колір кіптяви визначає капсульний склад продуктів пострілу: сірі порошинки розташовані ближче до запального отвору гільзи і вони максимально вкриті капсульним складом, що розкладається при його вибуху та підпалюванні порохового заряду. Жовті порошинки розташовуються ближче до кулі, причому, на їх поверхні продуктів розкладання капсульного складу вкрай мало, що не змінює колір порошинок, на які діяло полум'я (термічна дія).

Розглянуто та проаналізовано особливості патоморфологічних змін в результаті вибухової травми, заподіяної протипіхотними уламковими мінами ОЗМ-72 та МОН-50. Наведено їх порівняльну технічну характеристику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)413.11 + Р811.244.3

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Судово-медичне дослідження (експертиза) вогнепальних пошкоджень

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)413.11 в734.6 + Р811.244.3

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Судово-медичне дослідження (експертиза) вогнепальних пошкоджень

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено судово-медичній оцінці ушкоджень тіла людини та її одягу, що утворюються при пострілах із нарізної вогнепальної мисливської зброї патронами 8 × 57 мм, споряджених експансивними кулями (ЕК), з різних відстаней. Проведено статистичний аналіз показників смертності серед населення Львівської області внаслідок заподіяння вогнепальних ушкоджень за результатами аналізу архівного матеріалу КЗ ЛОР "Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи" за період 2009 - 2013 рр. Установлено наявність конструктивних відмінностей ЕК, що споряджені в мисливські патрони (МП) 8 × 57 мм торгових марок "Geco", "RWS" і "Sellier and Bellot" та особливості їх руйнування при потраплянні у перешкоду. Вивчено морфологічні особливості ушкоджень біологічних об'єктів, заподіяних ЕК, які споряджені в МП 8 × 57 мм "Geco", "RWS" і "Sellier and Bellot", встановлено закономірність формування ушкодження від виду деформації кулі та відстані пострілу. Виявлено характер впливу конструктивних особливостей МП 8 × 57 мм торгових марок "Geco", "RWS" і "Sellier and Bellot", що споряджені ЕК, на формування пошкоджень тканини. Визначено відстань відкладання додаткових ушкоджуючих чинників пострілу та явище металізації при пострілах ЕК, якими споряджені патрони 8 × 57 мм різних торгових марок. Розроблено алгоритм проведення судово-медичної експертизи для діагностики ушкодження тіла людини та пошкоджень її одягу при пострілах МП калібру 8 × 57 мм "Geco", "RWS" і "Sellier and Bellot", що споряджені ЕК.

Исследованы морфологические особенности разрушения костной ткани, по которым можно установить форму огнестрельного снаряда. Предложенные механизмы позволяют объяснить различие в условиях разрушения костной ткани при воздействии огнестрельных снарядов одно и дворадиусних формы, а как следствие - проводить групповую идентификацию формы огнестрельного снаряда по морфологическим признакам огнестрельных пулевых переломов плоских костей. Объектами исследования были входные огнестрельные пулевые переломы, которые образовались от пуль одно- и дворадиусной формы из архивного материала отделения судебно-медицинской криминалистки Киевского городского клинического бюро судебно-медицинской экспертизы и экспериментально полученные огнестрельные переломы плоских костей. Для оценки механики разрушения плоских костей авторами использовались данные теоретической механики. Обоснование разрушения плоской кости от действия пуль однорадиуснои формы рассмотрено на примере задачи Буссинека, а разрушение плоских костей от действия пуль дворадиусной формы - на примере задачи Герца и модели Хилла - Джонсона. Полученные результаты обрабатывались с помощью методов вариационной статистики.

Встановлено ознаки розподілу елементів на поверхні вхідних вогнепальних кульових пошкоджень одягу зі шкіри у межах пасочку обтирання, отриманих внаслідок пострілів з короткоствольної вогнепальної зброї, а саме, з пістолетів "Форт 17" та "Glock 19" з різними видами нарізів каналу. Застосування картування виявлених елементів під час мікрорентгенівського флурисцентного елементного спектрального дослідження надає змогу встановити топографію нашарувань виявлених елементів, що входили до складу вогнепального снаряду та провести часткову групову ідентифікацію застосованої вогнепальної зброї за видом нарізів її каналу ствола.

На підставі аналізу пневмострільної травми по матеріалах окремих бюро судово-медичної експертизи України за 2006 - 2015 рр. із використанням раніше запропонованих термінології та понятійного апарату вперше опрацьовано уніфіковану класифікацію, яка містить 15 основ, необхідних для всебічної характеристики пневмострільних ушкоджень. Класифікація придатна для вивчення, опису, діагностики та статистичної обробки пневмострільних ушкоджень як судовими медиками, так і клініцистами.

Наведено інформацію про достатньо повну відповідність між ушкодженнями, що заподіяні під час пострілів еластичними кулями з пістолетів і револьверів, призначених для самооборони, і ушкодженнями, що заподіяні зі штатної вогнестрільної зброї. Вказане визначається тим, що у разі пострілів з пістолетів і револьверів, призначених для самооборони, на тіло людини діють такі ж групи травмуючих чинників, як у разі пострілів з вогнестрільної зброї. На формування ушкоджень впливають властивості патрону з еластичною кулею, особливості будови пристрою для стрільби, властивості організму людини та умови зовнішнього середовища, що породжує суттєві відмінності між морфологією ушкоджень, які утворюються під час пострілів з пристроїв для стрільби еластичними кулями та за пострілів з вогнестрільної зброї.

Наведено результати експериментальних досліджень пошкоджень на бавовняній тканині патронами 8 х 57 мм, що споряджені експансивними кулями різних торгових марок з різних дистанцій та визначення дальності відкладання факторів, що супроводжують постріл.