Висвітлено предмет та методологію теорії держави і права, правовий статус особи та громадянина. Описано функції держави та наведено їх класифікацію. Значну увагу приділено правосвідомості та правовій культурі, правотворчості, системі права, правовим відносинам, поведінці, правопорушенням та юридичній відповідальності, законності, правопорядку і державній дисципліні, правовому регулюванню та його механізмам, юридичному процесу. Викладено основні сучасні концепції права та розглянуто правові системи сучасності.

Освещены предмет и методология теории государства и права, правовой статус личности и граждананина. Описаны функции государства и приведена их классификация. Значительное внимание уделено правосознанию и правовой культуре, правотворчеству, системе права, правовым отношениям, поведению, правонарушениям и юридической ответственности, законности, правопорядку и государственной дисциплине, правовому регулированию и его механизмам, юридическому процессу. Изложены основные современные концепции права и рассмотрены правовые системы современности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х894.15:З97

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: У50-13 + У9(4УКР)0-13 + Х839(4УКР)901.326

Рубрики:

Світова економіка в цілому

Економіка окремих країн і частин світу

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто теоретичні та практичні засади комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп'ютерних технологій. Проаналізовано особливості формування нового напряму криміналістичних досліджень, конкретизовано періодизацію процесів виникнення та становлення судово-технічної експертизи документів. Систематизовано й обгрунтовано методологічні засади комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп'ютерних технологій. Визначено сутність поняття предмета, об'єктів, завдань, методів і методики даного виду дослідження документів (в тому числі електронних). Сформульовано процесуальні та криміналістичні правила призначення експертного дослідження документів, виконаних за допомогою комп'ютерних технологій, а також підготовки об'єктів дослідження. Наведено характеристику процесів, які мають місце у процесі розробки документів електронними засобами та методом друку. Розроблено методику вирішення різних завдань комплексного дослідження документів, виконаних за допомогою комп'ютерних технологій.

Досліджено особливості формування та функціонування інституту дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб системи МВС України, а також персональної відповідальності міністра внутрішніх справ України як державної політичної та вищої посадової особи системи МВС України. Проведено всебічний аналіз нормативно-правового регулювання, наукових теорій і практики впровадження дисциплінарної та адміністративної відповідальності посадових осіб системи МВС, визначено її особливості. Розкрито принцип персональної відповідальності посадових осіб і політичної відповідальності міністра внутрішніх справ. Розглянуто питання атестування посадових осіб органів внутрішніх справ як стимулювальний чинник персональної відповідальності. Запропоновано новий підхід щодо категоріального та змістового розмежування понять "посадова особа", "службова особа" та "представник влади". Запропоновано визначення поняття "посадова особа" та "посадова особа системи МВС України". На підставі комплексного організаційно-правового критерію розроблено класифікацію посадових осіб системи МВС України. Досліджено систему дисциплінарних та адміністративних стягнень, процесуальний порядок їх застосування до посадових осіб системи МВС України, встановлено принципи та умови вчинення даними особами правопорушень та їх усунення в процесі формування правової держави. Наведено рекомендації щодо удосконалення адміністративного та дисциплінарного законодавства України та практики його застосування.

Поєднано як теоретичні засади феномену свідомого паралелізму ("мовчазної змови") на тлі світової економічної кризи, так і практичні здобутки Антимонопольного комітету України та господарських судів України в частині виявлення, доведення та припинення такого виду антиконкурентних узгоджених дій, як схожі дії на ринку товару у їх органічній взаємопов'язаності з аргументацією, яку застосовують суб'єкти господарювання у межах протидії процесу притягнення до відповідальності за вчинення таких дій.

Вперше досліджено корупцію як соціальне явище. Розглянуто феноменологію корупції в Україні, причини та умови корупційної злочинності. Проаналізовано корупцію як проблему політичної кримінології. Визначено особливості політико-кримінологічної характеристики особи, яка вчиняє корупційні злочини. З'ясовано критерії класифікації суб'єктів корупційних злочинів. Виявлено особливості кримінологічної характеристики особи, яка вчиняє корупційні злочини. З'ясовано політичні чинники характеристики суб'єктів корупційних злочинів, які впливають на ступінь суспільної небезпеки скоєних ними злочинів та формування відповідної криміногенної мотивації. Визначено сучасні підходи в антикорупційній діяльності в державі. Обгрунтовано ефективність засад культурологічної концепції протидії злочинності в цьому процесі.

Здійснено наукове обгрунтування напрямів удосконалення організаційно-управлінського забезпечення (ОУЗ) реалізації інтеграційних процесів (ІП) у місцевому самоврядуванні та розроблено підходи та рекомендації щодо практичного використання одержаних наукових результатів. Проаналізовано різноманітні форми інтегрованої діяльності, виявлено її передумови, стимули, ефекти. Досліджено сучасний стан, зарубіжний та вітчизняний досвід реалізації ІП. Визначено напрями та розроблено пропозиції з удосконалення ОУЗ процесів міжмуніципального співробітництва та міжсекторного партнерства, апробовані через упровадження технологій формування об’єднань територіальних громад, створення субрегіону.

Досліджено теоретичні та практичні питання, що постають під час розгляду і вирішення справ про стягнення податкового боргу. Розглянуто механізм виникнення та погашення податкового боргу, функції суду у цих правовідносинах. Проаналізовано юрисдикцію справ про стягнення податкового боргу, проблемні питання юрисдикції таких вимог у справах про банкрутство та кримінальних справах. Розкрито особливості судової процедури стягнення податкового боргу та запропоновано шляхи її вдосконалення.

Визначено задачі взаємодії об'єктів із суб'єктами в системі управління повноваженнями, на основі яких сформовано правила та схеми таких взаємодій, які б не призводили до виникнення конфліктів у процесі функціонування інформаційної системи.

Проведено дослідження моделей управління повноваженнями. Наведено параметри та компоненти, які надають можливість визначати поточне значення рівня безпеки системи, виявляти аномалії, що можуть виникати в результаті роботи системи й оцінювати надійність системи управління повноваженнями на поточний момент часу її роботи.

Досліджено науково-теоретичні та практичні питання, що постають під час розгляду та вирішення справ про стягнення податкового боргу. Розглянуто механізм виникнення та погашення податкового боргу, функції суду у цих правовідносинах. Проаналізовано юрисдикцію справ про стягнення податкового боргу, проблемні питання юрисдикції таких вимог у справах про банкрутство та кримінальних справах. Розкрито особливості судової процедури стягнення податкового боргу та запропоновано шляхи її вдосконалення.

Мета роботи - обгрунтування концептуальних підходів до вирішення проблеми корупції в Україні, зокрема у сфері надання державних послуг і публічного управління. Наведено основні теорії корупції, що є актуальними на сучасному етапі розвитку суспільних відносин, а саме: статусної ренти, "агентської" моделі, рентоорієнтованої поведінки. Охарактеризовано етичний підхід, що застосовується організацією Transparency International, та політекономічний підхід до аналізу корупції. Проаналізовано основні причини корумпованості суспільних відносин, зокрема у сфері надання державних послуг та публічного управління. Відповідно до проявів корупції в системі публічного управління виокремлено економічні, інституційні, політичні та соціально-культурні причини її існування. Визначено, що корупція є постійно змінюваним явищем відповідно до розвитку та зміни суспільства. Виокремлено деякі концептуальні підходи до подолання корупції, зокрема запровадження конкуренції у сфері надання публічних послуг, інтитуціональне унормування діяльності органів влади, запровадження концептуальних морально-ідеологічних антикорупційних заходів. Наведено основні принципи та умови реалізації антикорупційної політики. Перспективами подальших досліджень виступають питання формування та реалізації ефективного механізму антикорупційної політики.

Розглянуто сучасні виклики та загрози економічній безпеці України, з'ясовуються корупційні ризики, що можуть негативно вплинути на систему її забезпечення, та можливі шляхи їх усунення. Досліджено сукупність загальних і спеціальних методів наукового пізнання - термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. З'ясовано, що сучасна криміногенна ситуація в Україні - якісно новий феномен, що загрожує національній, в тому числі економічній безпеці. Корупційні ризики та загрози формують живильне підгрунтя для поширення економічної організованої злочинності, зростання обсягів "тіньової економіки", що потребує більш прогресивних технологій протидії. Серед пріоритетних заходів із подолання корупції виділяють: виявлення та знешкодження економічного підурунтя організованої злочинності в найбільш прибуткових стратегічних сферах (бюджетній, податковій, зовнішньо-економічній, кредитно-банківській); налагодження ефективного механізму повернення незаконно одержаних (виведених у тінь) коштів (активів); виховання належного рівня соціальної, в тому числі правової культури всіх учасників економічних відносин. Обговорено шляхи обмеження корупційних ризиків і загроз для ефективного функціонування об'єктів критичної інфраструктури, економічної безпеки держави в цілому.

Проанализированы причины возникновения конфликтных ситуаций в медицине и пути их решения. В настоящее время наблюдается высокая распространенность нервно-психических расстройств у больных с соматической патологией, что приводит к развитию психологической дезадаптации и повышает риск возникновения конфликтных ситуаций. Характерные черты современного общества, такие как постоянное напряжение, стрессы, перегрузки, дефицит времени, переинформированность, наряду со сложившимися неблагоприятными социально-экономическими факторами, выраженность которых в нашей стране с каждым годом увеличивается, сопровождаются ростом невротизации и психопатизации населения, что в комплексе делает общество более агрессивным и усложняет взаимодействие медицинских работников с пациентами, что обусловливает увеличение частоты развития конфликтных ситуаций. В случаях их возникновения прежде всего важна психологическая готовность врача управлять конфликтом. Навыки коммуникативного взаимодействия с больным углубляют профессиональную гибкость. При возникновении конфликтных ситуаций одной из самых распространенных методик диагностики поведения личности в этих ситуациях является двухмерная модель регулирования конфликтов Томаса - Килманна, которая включает показатели внимания к интересам партнера и своим собственным. Наиболее эффективными способами выхода из конфликтов являются сотрудничество и компромисс. Значимым моментом в возникновении конфликтов "врач - больной" является усиливающаяся неудовлетворенность общества качеством медицинской помощи. Развитие гражданского общества и рост гражданской грамотности населения привели к нарастающей активности больных в сфере защиты своих прав. Поэтому актуально предупреждение конфликтов, а в случаях их возникновения - конструктивное разрешение. Основным направлением предупреждения конфликта является повышение правовой культуры с разработкой активных моделей поведения врача в соответствии с существующими в настоящее время социально-экономическими условиями и правовыми гражданскими актами. Таким образом, наиболее эффективным методом предупреждения конфликта является недопущение его возникновения.

Проанализированы причины возникновения конфликтных ситуаций в медицине и пути их решения. В настоящее время наблюдается высокая распространенность нервно-психических расстройств у больных с соматической патологией, что приводит к развитию психологической дезадаптации и повышает риск возникновения конфликтных ситуаций. Характерные черты современного общества, такие как постоянное напряжение, стрессы, перегрузки, дефицит времени, переинформированность, наряду со сложившимися неблагоприятными социально-экономическими факторами, выраженность которых в нашей стране с каждым годом увеличивается, сопровождаются ростом невротизации и психопатизации населения, что в комплексе делает общество более агрессивным и усложняет взаимодействие медицинских работников с пациентами, что обусловливает увеличение частоты развития конфликтных ситуаций. В случаях их возникновения прежде всего важна психологическая готовность врача управлять конфликтом. Навыки коммуникативного взаимодействия с больным углубляют профессиональную гибкость. При возникновении конфликтных ситуаций одной из самых распространенных методик диагностики поведения личности в этих ситуациях является двухмерная модель регулирования конфликтов Томаса - Килманна, которая включает показатели внимания к интересам партнера и своим собственным. Наиболее эффективными способами выхода из конфликтов являются сотрудничество и компромисс. Значимым моментом в возникновении конфликтов "врач - больной" является усиливающаяся неудовлетворенность общества качеством медицинской помощи. Развитие гражданского общества и рост гражданской грамотности населения привели к нарастающей активности больных в сфере защиты своих прав. Поэтому актуально предупреждение конфликтов, а в случаях их возникновения - конструктивное разрешение. Основным направлением предупреждения конфликта является повышение правовой культуры с разработкой активных моделей поведения врача в соответствии с существующими в настоящее время социально-экономическими условиями и правовыми гражданскими актами. Таким образом, наиболее эффективным методом предупреждения конфликта является недопущение его возникновения.

Висвітлено наслідки ухилення від оподаткування як негативних змін в економічній, соціальній та інших сферах суспільного життя. Акцентовано увагу на ухиленні від оподаткування як на причині надходження коштів до бюджету в неповному обсязі. Окреслено перелік ознак ухилення від сплати податків, на основі яких їх можливо виділити в окремі способи ухилення від сплати податків. У роботі здійснено класифікацію способів ухилення платниками від оподаткування та напрямів і способів припинення ухилення від сплати податків. Установлено, що до найбільш розповсюджених способів ухилення від сплати податків належать такі: перекручування результатів господарчо-фінансової діяльності в документах і регістрах бухгалтерського обліку з метою відходу від оподаткування; порушення порядку обліку економічних показників, котре пов'язане з обліком різних операцій на балансових рахунках і можливих рахункових помилках; необгрунтоване використання податкових пільг і преференцій; подання в податкові органи документів, на підставі яких платникові податків надаються різні пільги, фактичного права, на які він не має; залучення в систему взаєморозрахунків "фіктивних" або афілійованих контрагентів. Автор дійшов висновку про належність до напрямів, способів припинення ухилення від сплати податків, котрі охоплюють і реалізують систему цілей удосконалення як правотворчості, так і правозастосування таких напрямів: удосконалення і спрощення податкового законодавства; профілактика податкових правопорушень і формування високого рівня податкової культури; жорсткість санкцій за порушення податкового законодавства, реалізація принципу невідворотності відповідальності за порушення законодавства про податки і збори; зниження сукупного податкового тягаря. У дослідженні наголошено на необхідності зробити більш прозорою систему розподілу податкових платежів та вдосконалити систему відповідальності за порушення законодавства про податки і збори, а також на необхідності забезпечення стабільності тенденції до зниження податкового тиску.

Мета статті - висвітлення проблематики юридичного закріплення позасудових методів врегулювання господарських спорів, а також складнощів, що виникають на практиці у разі їх використання. Використано методи аналізу, порівняння і синтезу. Метод аналізу застосовано при дослідженні законодавства України в контексті позасудового врегулювання господарських спорів, метод порівняння - в процесі виділення схожих та відмінних аспектів у проведенні процедури медіації в Україні та за кордоном. Досліджено способи позасудового врегулювання господарських спорів. Проаналізовано їх переваги та недоліки. Обгрунтовано проблеми законодавчого регулювання, а також складнощі, що можуть виникнути на практиці застосування позасудового врегулювання конфліктів. Наведено деякі порівняльні аспекти процедури медіації в Україні та країнах Європейського Союзу. Обговорено позасудові методи врегулювання господарських спорів.

Мета роботи - дослідити феномен службової злочинності як соціальної проблеми та виявити ефективні засоби загальносоціального запобігання службовій злочинності в сучасній Україні. Методи дослідження: сукупність загальних і спеціальних методів наукового пізнання - термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Розглянуто правову природу, ознаки службової злочинності як соціальної проблеми, розуміння її причин і наслідків та основні засади загальносоціального запобігання службовій злочинності в Україні. З'ясовано, що серед заходів загальносоціального спрямування запобігання службовій злочинності перевага надається інститутам громадянського суспільства та культуризуючим чинникам. Обговорено шляхи вдосконалення інституцій загальносоціального запобігання службовій злочинності в українському суспільстві.