Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)112.032в6:З97

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Видання зберігається у :

Подано теоретичні, методичні та практичні засади застосування технологій дистанційного навчання у професійній підготовці фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу. Визначено сутність і зміст ключових понять дослідження. Обґрунтовано проблему використання інноваційних ідей європейського досвіду застосування технологій дистанційного навчання у професійній підготовці військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Виявлено особливості організації дистанційного навчання у закладах освіти сил сектору безпеки й оборони країн Європейського Союзу. Визначено сучасні тенденції застосування технологій дистанційного навчання у сфері професійної підготовки європейських прикордонників. За результатами дослідження подано характеристику системи дистанційного навчання фахівців з охорони кордону та онлайн-платформ, які використовуються для підготовки персоналу сил сектору безпеки й оборони країн Європейського Союзу.

Розглянуто стратегічні напрями розвитку української держави, правової науки, громадянського суспільства в період воєнного стану. Висвітлено теоретико-правові основи становлення та розвитку системи національної безпеки й оборони України. Розкрито правові засади відновлення економіки України та відшкодування збитків, заподіяних державі, юридичним і фізичним особам, природним ресурсам. Визначено вектор європейської інтеграції як основний напрям розбудови українського законодавства. Охарактеризовано підстави та правові механізми притягнення осіб держави-агресора до кримінальної відповідальності за вчинення на території України воєнних злочинів. Розкрито процесуальні та криміналістичні аспекти кримінального провадження щодо воєнних злочинів, учинених військовослужбовцями російської федерації на території України. Увагу приділено використанню технологій штучного інтелекту та спеціальних знань у розслідуванні воєнних злочинів. Проаналізовано глобальні трансформації міжнародного правопорядку та їх вплив на системи національної, колективної та міжнародної безпеки. Розглянуто інформаційно-психологічний і правовий аспекти маніпулювання масовою політичною свідомістю.

Висвітлено актуальні питання реформування сфери публічного управління, розвитку публічної служби в сучасних умовах державотворення. Розкрито економіко-правові аспекти публічного управління. Розглянуто публічне управління у сфері національної безпеки. Охарактеризовано інформаційні технології у публічному управлінні. Розкрито вплив громадянського суспільства в Польщі на формування державного правління. Охарактеризовано нову модель співпраці закладів вищої освіти із стейкхолдерами. Вивчено досвід державного будівництва Тайванської Республіки та досвід державного управління Індії новітнього періоду. Розглянуто штучний інтелект і його вплив на сферу освіти. Проаналізовано особливості формування органів публічної влади Української держави Павла Скоропадського. Увагу приділено розвитку територіальних громад, інституту академічної доброчесності в системі забезпечення якості вищої освіти, перспективам вдосконалення системи надання соціальних послуг на місцевому рівні. Висвітлено особливості розгляду адміністративних спорів, які виникають із відносин публічної служби. Досліджено механізми антикризового управління в системі надання соціальних послуг.

Наведено результати досліджень, присвячених видатним випускникам юридичного факультету Львівського університету. Висвітлено діяльність таких відомих науковців і громадських діячів, як Д. Вітовський, В. Старосольський, Є. Коновалець, О. Марітчак, В. Сокуренко, А. Коцко, К. Трильовський, Є. Петрушевич. Увагу приділено постаті професора В. Кульчицького - відомого дослідника правового становища Галичини у складі Австрії та Австро-Угорщини. Досліджено науково-педагогічну та громадську діяльність О. Бальцера.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)413 я431(0) + Х894.9(4УКР) я431(0)

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Криміналістика окремих країн

Шифр НБУВ: СО39450 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)328

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: РА454135 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Присвячено 400-річчю надання Чернігову магдебурзького права. Збірник законодавчих та публічно-правових актів містить королівські привілеї, царські грамоти, накази, гетьманські та полковничі універсали, а також універсали Генеральної військової канцелярії, що надавалися місту протягом XVII - першої половини XVIII ст. Цей комплекс документів слугував підґрунтям міського самоврядування за європейським зразком, визначав повноваження та структуру магістрату та основні напрями його діяльності.

Висвітлено принципові переваги такого методу альтернативного врегулювання спорів, конфліктних ситуацій, як медіація, здійснено свого роду певний аналіз світогляду науковців, та бачення фахівцями розвитку та можливості практичного застосування його у правовій площині сьогодення нашої держави, ймовірність змістовного перегляду пересічного українця на вже встановлені та застосовані ним же правила рішень форс-мажорних обставин з більш болючих до лояльно згладжувальних відносин. Методика. Проведено аналіз та узагальнення науково-теоретичного матеріалу. В процесі дослідження дотримувалось наступних методів наукового пізнання: системно-структурний, порівняльний. Результати. В процесі зробленого дослідження, розглянуто істотні відмінності і в свою чергу практичні переваги альтернативних методів врегулювання спорів, на відміну від судового системного розгляду, що дійсно проглядається у мобільності процесу, мінімізації затрат, як часу так фінансових, та збереженні подальших відносин між сторонами, що звичайно є немаловажним фактором сприятливої атмосфери ведення господарства в цілому. Наукова новизна. В світі західного суспільства вже давно пропагуються так звані альтернативні методи врегулювання спорів, або іншими словами досудового врегулювання. Не можливо сказати, що вони є для нашої держави дійсно невідомими. Скоріше можна відмітити, не наскільки практично застосовані, так, як наше суспільство, ще певною мірою є заангажоване на суто судовому процесі, із стійкою категоричністю, небажанням хоча б одного з учасників конфлікту (як правило, боржника у зобов'язанні) виконати свої обов'язки. Результати дослідження, висновки, можуть бути застосовані чи взяті до уваги в правозастосовній практиці у сфері як судового, так і досудового розгляду.

Розглянуто актуальні проблеми створення та функціонування в Україні єдиного медичного простору. Зосереджено увагу на питаннях сутності, ознак, характеристик єдиного медичного простору, його базових принципах. Акцентовано на особливостях функціонування державних, комунальних, відомчих і приватних медичних закладів в умовах медичної реформи. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення формування єдиного медичного простору України та позитивний зарубіжний досвід реалізації такого виду проєктів.

Зауважено, що враховуючи новітні здобутки як українських, так і зарубіжних науковців, автори зосередили свою увагу на тих подіях і фактах державно-правового розвитку провідних зарубіжних країн, які мали визначальний вплив на загальний розвиток інститутів держави та права. Також розглянуто державо- та правотворення тих країн, які тією чи іншою мірою у різні історичні епохи та періоди мали значний вплив на розвиток людської цивілізації, на становлення та розвиток державно-правових інститутів інших країн. Розкрито особливості історії держави і права зарубіжних країн у різні періоди їхнього виникнення, становлення та функціонування. Матеріал викладено системно, у хронологічній послідовності з часу виникнення перших державних утворень до сьогодення.

Представлено навчальний посібник, який підготовлено відповідно до програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" на другому (магістерському) рівні вищої освіти, що затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08 жовтня 2021 року № 1076. Розміщено окремі розділи / теми, вивчення яких допоможе засвоїти здобувачам вищої освіти спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, визначених стандартами вищої освіти.

Висвітлено сучасний стан розвитку публічного управління в Україні, його проблеми та перспективи їх подолання. Розкрито історичні та теоретичні передумови становлення демократичного врядування, доведено необхідність запровадження нових форм залучення громадськості до активної участі у вирішенні соціальних завдань. Обгрунтовано важливість здійснення реформування на основі використання теоретико-методологічного потенціалу та звернення до науково-експертного середовища в процесі прийняття управлінських рішень. Особливу увагу приділено розгляду нормативно-правового регулювання сфери публічності та реалізації принципу верховенства права. Доведено, що значні проблеми та потужний потенціал розвитку публічного управління зосереджені у сфері комунікацій, що розкривається у контексті сучасних інформаційних викликів і досягнень. Зазначено, що публічність управління безпосередньо пов'язана із застосуванням відповідного інструментарію, нових інноваційних підходів і методів соціальної взаємодії, які спрямовані на вирішення актуальних проблем соціального добробуту та гуманітарного розвитку.

Дисертацію присвячено дослідженню інформаційного забезпечення податкових органів, пов'язаного зі справлянням податку на майно в Україні та правовому регулюванню такого процесу. Розкрито поняття та особливості інформаційних відносин в податковій сфері, розглянуто податкову та фіскальну інформацію як об'єкт інформаційних відносин. Проаналізовано етапи нормативно-правового забезпечення інформаційних відносин в податковій сфері. Охарактеризовано особливості правового регулювання інформаційних відносин, пов'язаних із справлянням податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; правового регулювання інформаційних відносин, пов'язаних із справлянням транспортного податку; правового регулювання інформаційних відносин, пов'язаних із справлянням плати за землю. Визначено, що особливою формою діяльності органів державної податкової служби у сфері електронного врядування є електронне оподаткування як форма організації державного управління оподаткуванням, що здійснюється за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та мережі Інтернет. Виділено кілька видів інформаційних відносин у податковій сфері: інформаційні відносини, що передують сплаті податку; інформаційні відносини в процесі самої сплати податку; та інформаційні відносини, що прямо не пов'язані зі здійсненням сплати податків. Відповідно до такого поділу інформацію, що забезпечує механізм справляння податку на майно умовно поділили на попередню, безпосередню та похідну. Визначено, що ефективне адміністрування майнових податків потребує формування інформаційних баз стосовно сплати певного виду податку на майно, які є джерелом інформації. Виділено вектори удосконалення законодавства України щодо правового регулювання інформаційного забезпечення податкового адміністрування в контексті європейської інтеграції.

Мета роботи - дослідження організації діяльності повітових і головних судів Правобережної України в 1797 - 1831 рр., проаналізовано їх кадровий склад та юридичні практики. Імперська влада, прагнучи здобути лояльність локальної шляхти й утвердитися в регіоні, відновила окремі елементи річпосполитської судової системи. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-системного, історико-типологічного, просопографічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що надало змогу зосередитися на функціонуванні судових органів в умовах імперської політики пошуку компромісу з місцевою знаттю. Просопографічний метод використано для аналізу кадрового складу судів. Наукова новизна полягає в дослідженні імперської практики надання поступок місцевій шляхті у судовій сфері за умови лояльності до політики центру. Відновлені елементи річпосполитської судової системи переконували еліту у збереженні її впливу в регіоні, проте одночасно влада здійснювала корекцію діяльності судів. Катерина II запровадила на Правобережжі імперські судові установи. Політика Павла I була більш раціональною: для збереження стабільності він розпочав співробітничати з місцевими елітами. Головним елементом домовленостей стало повернення окремих елементів річпосполитської судової традиції. У діяльності повітових судів шляхта одержала свій виборний кадровий склад, польську мову, Литовський статут і конституції. Ці фактори, поряд із розширенням юрисдикції на інші категорії населення, переконали еліту у своєму домінуванні. Для контролю й корекції було створено губернські суди, які загалом вдало здійснювали ревізування кримінальних справ й апеляцію цивільних проваджень, забезпечуючи спокій у регіоні.

Реалізація національних пріоритетів в українському суспільстві загалом, та, зокрема, у його військовій сфері, передбачає максимальне розкриття потенціалу особистості, творчих можливостей військовослужбовців та їх сімей незалежно від їх статі, ефективне функціонування та розвиток гендерної складової загальнодержавної гуманітарної політики. Мета дослідження - оцінка стану реалізації у Збройних силах України гендерної політики держави, а також виявлення можливих проявів гендерно-зумовленого насильства та дискримінації за ознакою статі в армійському середовищі. Висвітлено окремі аспекти гендерних відносин у військових колективах такі, як поінформованість військовослужбовців щодо рівності прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження ними військової служби; визначено якою мірою, на думку респондентів, реалізовано в їх військових частинах принцип рівних прав і можливостей за ознакою статі тощо. Для усунення проявів дискримінації за ознакою статі у Збройних силах України необхідне проведення відповідної гендерної просвіти військовослужбовців, із наведенням прикладів гендерної рівності. Ця проблематика потребує подальших військово-соціологічних досліджень моніторингового характеру.

Стаття присвячена теоретико-правовому дослідженню змісту категорії "митний контроль" з урахуванням наявних у юридичній літературі визначень і міжнародної, європейської та національної нормативно-правової бази. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення поняття "митний контроль", його розуміння в широкому і вузькому значеннях. Акцентовано увагу на особливостях правового закріплення змісту категорії "митний контроль" у Митному кодексі України, Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур та Регламенті Європейського парламенту і Ради (ЄС) N 952/2013 від 9 жовтня 2013 р. про встановлення Митного кодексу Союзу. З'ясовано, що європейське та вітчизняне законодавство закріплює норми стосовно взаємодії митних органів з іншими уповноваженими органами під час переміщення товарів через митний кордон. Обгрунтовано, що з урахуванням специфіки суб'єктного складу, задіяного у проведенні контролю під час перетину митного кордону держави, митний контроль в Україні може розглядатися у вузькому та широкому значеннях. Запропоновано формулювання вузького розуміння митного контролю як діяльності митних органів, спрямованої на забезпечення додержання нормативно-правових актів з питань митної справи. Висловлено позицію, що широке розуміння митного контролю повинно включати діяльність як митних, так і інших органів держави, наділених владними повноваженнями, спрямовану на додержання чинного законодавства України загалом (зокрема, фітосанітарного, ветеринарно-санітарного, про харчові продукти тощо). Зроблено висновок, що питання розмежування митного контролю залежно від складу суб'єктів, задіяних у контрольних заходах під час перетину кордону, а також широке й вузьке розуміння цієї категорії потребує подальшого наукового осмислення та комплексного дослідження його змістового наповнення.

Проведено комплексне дослідження теоретико-методологічних і прикладних проблем позасудового вирішення адміністративних спорів (АС), спрямоване на вдосконалення чинного законодавства з урахуванням кращого іноземного досвіду та загальних тенденцій реформування системи правосуддя й судочинства. На основі аналізу чинного законодавства, теоретичних положень юридичної науки, узагальнення практики та зарубіжного досвіду розроблено теоретико-методологічні та концептуальні засади позасудового врегулювання АС. Визначено понятійно-категоріальні, змістові та методологічні основи дослідження позасудового врегулювання АС. Розкрито гносеологічні аспекти становлення й розвитку інституту позасудового врегулювання спорів. Здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення сфери позасудового врегулювання спорів, проаналізовано принципи такого врегулювання. З'ясовано та систематизовано основні методи позасудового врегулювання АС. Проаналізовано медіацію як позасудовий метод врегулювання спорів в адміністративному судочинстві, визначено моделі медіації, сформовано їх переваги та недоліки для застосування в національній практиці. Охарактеризовано процесуальні особливості врегулювання спору за участю судді в адміністративному судочинстві України, сформовано проблеми та перспективи такого врегулювання. Проаналізовано переговори сторін у системі позасудових методів врегулювання АС, досліджено їх роль у медіаційних процедурах. Здійснено аналіз іноземного досвіду застосування позасудових методів врегулювання АС, окреслено перспективи його впровадження в національну практику. Охарактеризовано досвід країн ЄС у досліджуваній сфері. Визначено проблематику й окреслено напрями реформування системи позасудового врегулювання АС в Україні.

Комплексно досліджено екологічні аспекти публічних закупівель у національному законодавстві Україні та стандарти ЄС. Наведено теоретичне узагальнення еколого-правового регулювання сфери публічних закупівель у вітчизняному законодавстві відповідно до стандартів ЄС в умовах сталого розвитку. Розглянуто історико-правові передумови екологізації публічних закупівель України в рамках євроінтеграційного розвитку. Обґрунтовано доцільність запровадження теоретико-правової категорії "екологізація публічних закупівель". Виявлено змістовне наповнення й особливості сучасної екологічної політики України в умовах євроінтеграції держави та в контексті досягнення цілей сталого розвитку. Визначено співвідношення екологічних аспектів національного законодавства у сфері публічних закупівель та acquis ЄС. Охарактеризовано інституційно-функціональне забезпечення екологічної складової публічних закупівель в Україні та ЄС. Проведено порівняльно-правовий аналіз організації та здійснення публічних закупівель в Україні відповідно до екологічних вимог ЄС. Здійснено класифікацію категорій (груп) вимог (положень) еколого-правового забезпечення організації та здійснення публічних закупівель в Україні відповідно до acquis ЄС. Досліджено особливості здійснення оборонних закупівель в Україні відповідно до екологічних стандартів ЄС. Запропоновано зміни та доповнення до національного закупівельного законодавства з метою його подальшої адаптації до acquis ЄС й удосконалення еколого-правового регулювання відносин у сфері публічних закупівель.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)012 я73

Рубрики:

Шифр НБУВ: ВА858009 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :