Проаналізовано конституційні, політико-правові аспекти взаємодії та співробітництва України з такою впливовою міжнародною організацією, як Рада Європи. Подано основні міжнародно-договірні документи Ради Європи, на яких базується її ідеологія і практична діяльність, загальноєвропейські стандарти, яким має відповідати правова система України. Проаналовано конституційно-правові проблеми розвитку місцевого самоврядування, реалізації прав українських громадян у світлі Європейської хартії місцевого самоврядування.

Розкрито сутність громадянського суспільства (ГС), охарактеризовано його взаємодію з правозахисними органами (ПО), органами державної влади й управління. Описано динаміку ГС в Україні, здійснено модернізацію функцій ПО у контексті становлення та розвитку ГС. Наведено механізми утвердження сучасної ідеології та культури діяльності ПО у взаємодії зі структурними компонентами ГС.

Раскрыта сущность гражданского общества (ГО), охарактеризовано его взаимодействие с правоохранительными органами (ПО), органами государственной власти и управления. Описана динамика ГО в Украине, осуществлена модернизация функций ПО в контексте становления и развития ГО. Приведены механизмы утверждения идеологии и культуры ПО во взаимодействии со структурными компонентами ГО.

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми державотворення. Розглянуто питання самостійності та незалежності України. Досліджено структуру внутрішньофірмової ідеології у формальній організації. Розкрито ментальні засади ідеології державотворення. Здійснено аналіз та прогноз елементів консенсуальної демократії у сучасній Україні. Визначено духовні чинники державотворення. Проаналізовано історичний досвід та сучасні проблеми формування незалежної української держави. Визначено роль жінки у становленні та розвитку української держави. Розглянуто питання про взаємозв'язок економіки, політики та ідеології у практиці державотворення.

Проаналізовано юридичні аспекти процесу утвердження сталінського тоталітарного режиму в Українській РСР у 1929 - 1941 рр. Досліджено механізми та засоби тоталіризації державного ладу України, напрямки здійснення сталінської політики у сфері економіки, національних відносин, суспільно-політичного життя населення та культурного будівництва. Висвітлено питання про юридичний механізм протиправних репресій.

На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел розглянуто проблеми ідеології, технології та стилю формування національної ідеї та державної ідеології, а також здійснення адміністративної реформи в Україні, кадрового забезпечення державного управління. Проаналізовано особливості формування інституту звернення громадян і сфери надання управлінських послуг.

На основе обобщения отечественных и зарубежных литературных источников рассмотрены проблемы идеологии, технологии и стиля формирования национальной идеи и государственной идеологии, а также осуществления административной реформы в Украине, кадрового обеспечения государственного управления. Проанализированы особенности формирования института обращения граждан и сферы оказания управленческих услуг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.9 + Х803

Рубрики:

Право і особа. Правове становище особи

Права і свободи <Державне /конституційне/ право>

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто питання формування нормативно-правової бази становлення системи соціального забезпечення в УСРР у лютому - липні 1919 р. Проаналізовано польсько-українське військове співробітництво в січні - квітні 1920 р. Розкрито роль соціального страхування 1920 - 1930 рр. у більшовицькій доктрині суспільного розвитку. Висвітлено наслідки радянізації західних областей України в другій половині 1940 - на початку 1950-х рр. в національно-культурній сфері, особливості мотивації релігійності та проведення релігійних дій віруючими в УРСР в середині 1940 - 1980-х рр., освітньо-виховні аспекти діяльності української діаспори країн Заходу в контексті боротьби за державну незалежність України в даний період. Визначено регіональний фактор у формуванні загальнодержавної виконавчої влади в першій половині 1990-х рр.

Рассмотрены вопросы формирования нормативно-правовой базы становления системы социального обеспечения в УССР в феврале - июле 1919 г. Проанализировано польско-украинское военное сотрудничество в январе - апреле 1920 г. Раскрыта роль социального страхования 1920 - 1930 гг. в большевистской доктрине общественного развития. Освещены последствия советизации западных областей Украины во второй половине 1940 - начале 1950-х гг. в национально-культурной сфере, особенности мотивации религиозности и проведения религиозных действий верующими в УССР в середине 1940 - 1980-х гг., образовательно-воспитательные аспекты деятельности украинской диаспоры западных стран в контексте борьбы за государственную независимость Украины в данный период. Определен региональный фактор в формировании общегосударственной исполнительной власти в первой половине 1990-х гг.

Досліджуються проблеми раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу європейської історії. Визначаються їх взаємодетерміновість в цілісній системі політико-правових наук, що формуються, та специфіка такого взаємозв'язку і взаємообумовленості в онтологічній сфері - політичних процесах, якими репрезентувалася складна динаміка прогресування демократичних основ суспільних відносин, утвердження правових засад держави та громадянського суспільства. Особливе місце відводиться порівняльному аналізу логіки (через теорії Н. Макіавеллі, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш. Л. Монтеск'є, Ж. Ж. Руссо, І. Канта, Г. В. Гегеля та ін.) становлення політичних форм свободи, влади та права спираючись на дослідження історичних типів раціональності та ірраціональності та адекватних їм форм людської діяльності. Саме на підставах такого аналізу по-новому зроблений підхід до осмислення таких понять як "індивідуалізм", "держава договірного типу", "ідеологія", "трансцендентна сутність держави", "розподіл влад", "соціально-політична рівність", "правова держава", "інституалізація політичного поля буття" тощо.

Вперше досліджено вплив українського світоглядно-філософського гуманізму на становлення та розвиток національної правової культури. Доведено, що філософсько-світоглядна парадигма, яка є формою духовно-ментального досвіду нації (народу) та основним системоорганізуючим фактором її внутрішнього світу, може значно впливати на зміст правової культури, такі її складові, як правова ідеологія, стиль і зміст правового мислення. З'ясовано, що морально-правова культура України княжої доби сформована на базі таких гуманістичних світоглядно-філософських характеристик українців, як повага до особистості людини, віра в існування божественного, бережне ставлення до національних традицій і звичаїв, схильність до утвердження морально-етичних цінностей, демократизм судочинства та державно-політичного життя. Виявлено, що основними смисловими характеристиками праукраїнського права є принципи природної (божественної) справедливості, добра, спільного блага, християнського милосердя, цінності людини та її життя, що засвідчує розуміння праукраїнцями права як глибинно духовного явища, форми вираження почуттєво-ментального начала народу, його християнізованої філософсько-світоглядної культури. З'ясовано, що філософсько-правова ідеологія русичів як невід'ємна складова їх морально-правової культури є виразно гуманістичною, спрямованою на утвердження і захист природних прав людини та народу. Виявлено, що в контексті антропоцентрично-індивідуалістичної та гуманістичної філософії першого українського Відродження була сформована філософсько-правова парадигма, у якій розглядалася проблема

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються за умов становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики, демократизація правозахисних органів, грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів, досягнення стабільності правового регулювання, можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозахисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

Розкрито сутність інтегративної ідеології, її місце в системі ідеологічних засад адміністративного реформування. На підставі системного підходу висвітлено структуру суспільного ідеологічного поля та місце в ньому інтегративної ідеології. Запропоновано структурно-функціональну схему інтегративної ідеології українського перехідного суспільства, розкрито ціннісний зміст інтегративної ідеології та сутність поняття "українська національна ідея". Наведено результати соціологічного опитування державних службовців та результати політологічного аналізу чинного законодавства й офіційних промов глави держави та урядовців на предмет виокремлення інтегруючих ідеологем. Визначено шляхи впровадження та поширення інтегративної ідеології. Розроблено рекомендації щодо застосування результатів дослідження в теорії та практиці адміністративного реформування.

Розкрито концептуальні засади взаємодії політики й управління як теоретичну основу для аналізу політико-управлінських процесів сучасності. Висвітлено методологічні підходи до вивчення політики та управління, визначено феномен влади, демократію як форму організації сучасного суспільства та бюрократію як форму раціональної організації управління. Увагу приділено політичним ідеологіям і державній політиці, громадянському суспільству та публічному врядуванню.

Раскрыты концептуальные основы взаимодействия политики и управления как теоретическая основа для анализа политико-управленческих процессов современности. Изложены методологические подходы к изучению политики и управления, определены феномен власти, демократия как форма организации современного общества и бюрократия как форма рациональной организации управления. Внимание уделено политическим идеологиям и государственной политике, гражданскому обществу и публичному управлению.

Досліджено питання розслідування злочинних посягань, вчинених на грунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів. Визначено загальну характеристику релігійних організацій, діяльність яких побудовано на деструктивних ідеологіях, і надано їм кримінально-правову характеристику. Досліджено елементи криміналістичної характеристики злочину, передбаченого ст. 181 КК України, обставини, що підлягають встановленню. Визначено особливості порушення кримінальної справи, типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування, проведення окремих слідчих дій (огляд, обшук, допит), підготовки матеріалів і призначення типового комплексу судових експертиз, взаємодії слідчого з оперативними підрозділами правоохоронних органів. Сформовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення діяльності правоохороних органів у боротьбі зі злочинними посяганнями, які вчинені на грунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів.

Подано інформацію про основні закономірності виникнення, функціонування та розвитку держави та права. Охарактеризовано методологію дослідження державно-правової організації суспільства. Висвітлено особливості взаємодії правових явищ, показано місце та роль теорії держави та права в системі юридичних наук. Розглянуто джерела права, основні правові системи сучасності, механізми правового регулювання суспільних відносин, форми держави. Увагу приділено питанням захисту прав людини. Розкрито сутність таких понять, як система соціального регулювання, акт тлумачення права, принцип негайної дії, інкорпорація, правова ідеологія, бюрократизм, колективні гарантії прав людини.

Розглянуто трансформацію сучасного праворозуміння, що обумовлене поширенням і впливом ліберальної ідеології. Представлено що саме ідеологічний аспект праворозуміння обумовлює трансформацію усіх інших аспектів цієї складної комплексної категорії, яка визначає особливості існуючого громадського порядку, зокрема, правопорядку, а також - шляхи розвитку суспільства в цілому.

Обгрунтовано сутність правової ідеології (ПІ) як політико-правового феномену, з'ясовано її теоретико-методологічні засади, основні різновидності, самоорганізаційний потенціал, змістовні та функціональні зв'язки з правосвідомістю, станом законності та правопорядку. Значну увагу приділено висвітленню значущості ПІ для розроблення концептуальних засад правової політики, законотворчої та законодавчої діяльності, нормативно-правового забезпечення основних сфер життєдіяльності сучасного українського суспільства. Досліджено теоретико-методологічні підвалини ПІ як політико-правового феномену. Розглянуто права і свободи людини як відправна ланка визначення сутності ПІ. Висвітлено сутність ПІ: мультипарадигмальний аналіз, її типологія та самоорганізаційний потенціал. Вивчено шляхі взаємодії ПІ громадянського суспільства та його правосвідомості. Досліджено ПІ як засіб формування правомірної поведінки окремої особи. Проаналізовано ПІ як ідейно-теоретичну основу правової політики України та її вплив на законотворчій та законодавчій процеси. Досліджено ПІ, а саме можливості духовного розвитку українського суспільства тощо.

Досліджено процеси розвитку правової ідеології в сучасній Україні, які визначаються в контексті виявлення теоретико-методологічних основ аналізу правової ідеології у сучасній теорії права, ролі правової ідеології в процесі правового регулювання суспільних відносин, а також її впливу на демократизацію суспільного та державного розвитку сучасної України, її становлення як демократичної та правової держави. Охарактеризовано поняття правової ідеології, визначено її форми, розкрито значення правових цінностей, доктрин і принципів у становленні правової ідеології, вказано на її основні функції та обгрунтовано їх класифікацію. Досліджено вплив правової ідеології на розвиток правової системи суспільства, а також на механізм правового регулювання суспільних відносин. Визначено її роль в процесі забезпечення режиму законності та правопорядку. Розкрито місце та роль принципів демократичної, правової держави в структурі сучасної правової ідеології, її вплив на становлення громадянського суспільства в Україні. Показано специфіку її трансформації в процесі утвердження нового типу правової культури.

Викладено теоретико-методологічні засади дослідження ідеології тероризму в науковій літературі. Розглянуто ідеологію етатистського тероризму як інструмент легітимації тоталітарних та авторитарних режимів. Проаналізовано релігійно-клерикальні доктрини сучасності як джерело ідеологій клерикального тероризму. Охарактеризовано ісламський фундаменталізм як ідеологію тероризму. Досліджено шляхи законодавчого забезпечення боротьби із тероризмом та ідеологією тероризму в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.5

Рубрики:

Норми права. Тлумачення і застосування норм права. Юридичний процес

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.03

Рубрики:

Право і правосвідомість. Правова культура

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ