Обгрунтовано судово-медичні діагностичні критерії визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів на підставі їх комплексного клінічного вивчення з використанням сучасних аудіологічних і вестибулометричних методів дослідження. Встановлено, що діагностичними критеріями посттравматичних кохлеарних невритів, які необхідно застосовувати для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень є: ступінь зниження слухової функції; наявність і тривалість позитивної (з повним відновленням слуху, або без повного його відновлення) або негативної (з повною або неповною втратою слуху) динаміки зміни слухової функції від моменту травми. З'ясовано, що діагностичні критерії тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів можна виявити за умови дотримання оптимального обсягу дослідження слуху: мовою та за допомогою тональної межової аудіометрії в динаміці, надпорогової тональної та мовної аудіометрії, імпедансометрії й отоневрологічного обстеження у гострому та підгострому періодах травми. Доведено необхідність урахування в судово-медичному оцінюванні посттравматичних кохлеарних невритів характеру травми та топіки ураження слухового та вестибулярного аналізаторів.

Здійснено статистичний аналіз причин та характеру нелетальних ушкоджень обличчя і головного мозку у потерпілих дитячого віку, проаналізовано особливості їх перебігу та наслідки у дітей різних вікових груп. Досліджено особливості перебігу уражень м'яких тканин, ушкоджень кісток лицевого черепу, ізольованих і сполучених черепно-мозкових ушкоджень, проведено порівняльний аналіз перебігу означених ушкоджень, обгрунтовано критерії експертної оцінки таких травм у дітей та підлітків. На основі проведеного дослідження розроблено практичні рекомендації судово-медичної оцінки нелетальних травм обличчя і головного мозку у названого контингенту потерпілих, застосування яких в експертній практиці дозволить підвищити об'єктивність та надійність експертних висновків.

Сформовано концепцію причин розвитку аневризм висхідної частини аорти. Проведено пошук етіології аневризм і встановлено вирішальну роль ксенобіотиків у їх розвитку. На підставі судово-медичного аналізу випадків аневризм встановлено обставини та місце смерті, особливості танатогенезу у разі розриву аорти. Визначено основні механізми розвитку травматичних аневризм аорти. Встановлено особливості їх патоморфологічної картини. Розроблено протокол дослідження аневризм аорти в судово-медичній та патологоанатомічній практиці. Запропоновано робочу класифікацію розривів аорти травматичного характеру.

Запропоновано програму-алгоритм дослідження для наукового обгрунтування діагностичних критеріїв судово-медичної оцінки за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень травм шийного відділу хребта та паравертебральних тканин на основі їх комплексного клінічного вивчення. Алгоритм-програма дослідження включає декілька етапів, послідовних дій судово-медичного експерта за розробки діагностичних критеріїв для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Предложена программа-алгоритм исследования для научного обоснования диагностических критериев судебно-медицинской оценки по степени тяжести телесных повреждений травм шейного отдела позвоночника и паравертебральных тканей на основе их комплексного клинического изучения. Алгоритм-программа исследования включает несколько этапов, последовательных действий судебно-медицинского эксперта при разработке диагностических критериев для определения степени тяжести телесных повреждений.

Проаналізовано 318 випадків із переломами довгих кісток нижньої кінцівки. Висвітлено їх розподіл за статтю, віком, локалізацією, орієнтацією лінії перелому, характером і видом зовнішньої дії, обставинами виникнення та причетністю сторонніх осіб.

Досліджено основні об'ємно-масові показники, що характеризують структурно-функціональні особливості різних відділів стегнової кістки, що дозволяє всебічно охарактеризувати досліджувану кістку по всій її окружності та довжині, а в подальшому дослідити їх вплив на закономірності формування морфологічних ознак площини перелому трубчастої кістки у момент її руйнації в судово-медичній практиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.63-018.1 + Р811.241 + Х893.9(4УКР)413.1 ф3

Рубрики:

Комп'ютерна графіка і обробка зображень

Види пошкоджень за їх значенням в судово-медичній експертизі

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Досліджено паціентів з посттравматичними (черепно-мозкова травма (далі - ЧМТ)) суб- / епідуральними крововиливами представлено судово-медичну оцінку давності їхнього утворення. Вивчено морфологічні зміни цито- / мієлоархітектоніки головного мозку та структурно-функціональні параметри еритроцитів крові та гемоглобіну у живих осіб із посттравматичними (ЧМТ) суб- / епідуральними крововиливами з урахуванням їхніх статево-вікових параметрів та у відповідності до параметрів компꞌютерної томографії (далі – КТ). Проведено експертні судово-медичні огляди живих осіб обох статей різних вікових категорій з ЧМТ, що супроводжувались суб- та епідуральними крововиливами. Визначено методами променевої діагностики (спіральна КТ) у живих осіб томографічні ознаки давності утворення посттравматичних суб- / епідуральних крововиливів. Вивчено, за рахунок залучення до методологічної схеми способів дослідження агрегаційних властивостей клітин крові (поверхнева цитоархітектоніка еритроцитів), параметри коагуляційного гемостазу (фібриноген, протромбін, тромбоцити) і таке інше. Встановлено маркери давності утворення епі- та субдуральних гематом за даними КТ досліджень (параметри щільності гематом на тлі оптичної щільності інтактного головного мозку (співставлені параметри щільності гематом та інтактного головного мозку). Проаналізовано на органному, тканинному, клітинному рівнях структурно-функціональна стратегія виникнення крововиливів, специфіка їхнього формування, характер перебігу післятравматичної ішемії у найближчий (0 - 21-а доби) до отриманої травми та відтермінований (90 діб) періоди. Зꞌясовано морфологічні маркери хронології розвитку крововиливів, виникнення ішемії мозку, деструктивно-дегенеративних процесів, некрозу, організації осередків ушкоджень.