Дисертацію присвячено актуальній проблемі профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у діяльності уповноваженого органу з питань пробації. На основі аналізу соціально-педагогічних, психологічних джерел уточнено сутність поняття профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у діяльності уповноваженого органу з питань пробації. Охарактеризовано причини девіантної поведінки неповнолітніх і розкрито особливості напрямів діяльності уповноваженого органу з питань пробації. Визначено компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий), критерії (знання про соціальну дійсність, ціннісні орієнтації, уміння виявляти правову відповідальність) з відповідними показниками та рівні сформованості відповідальної поведінки неповнолітніх як інтегрованого показника ефективності профілактики їх девіантної поведінки у діяльності уповноваженого органу з питань пробації (елементарний, індиферентний, неприйнятний). Вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено соціально-педагогічні умови профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у діяльності уповноваженого органу з питань пробації (створення і реалізація дистанційного навчального курсу "Професійна майстерність" для професійної підготовки персоналу уповноваженого органу з питань пробації з профілактики девіантної поведінки неповнолітніх; впровадження авторської комплексної тренінгової програми "Крок у майбутнє" з профілактики девіантної поведінки неповнолітніх, взаємодія соціальних інституцій і уповноваженого органу з питань пробації з профілактики девіантної поведінки неповнолітніх).

Обгрунтовано заходи уряду Південної Кореї з викорінення надання інтимних послуг, які є частиною соціального, економічного і культурного життя. Відмічено, що з цим явищем уряд бореться неефективно: масштаби національної індустрії проституції розширюються, розповсюджуються і є вирогідність існування секс-торгівлі в країні. Рекомендовано уряду створити та впровадити свою власну ефективну систему соціального забезпечення здоров'я, безпеки, трудових прав, ліквідувати искримінацію жінок.

Доведено значущість проблеми смертності внаслідок самогубств як загрози для громадського здоровгя і національної безпеки, а також перешкоди досягнення Цілей Сталого Розвитку. Наведено розрахунки які свідчать, що обсяг втрачених років потенційного життя населення у звгязку з передчасною смертністю в результаті самогубств досягав у 2015 р. 133,296 тис. людино-років. Виявлено суттєву диспропорцію втрат залежно від статі: загальна кількість втрачених років потенційного життя чоловіків у понад п'ять разів вища, ніж жінок. Розрахована в грошовому еквіваленті величина ВВП, недоотриманого внаслідок передчасної смертності населення України в результаті самогубств, яка становила в 2015 р. 6,16 млрд гривень. Обгрунтовано рекомендації щодо мінімізації реальних і потенційних втрат, спричинених самогубствами.

Досліджено теоретичні питання суті бідності, механізми її формування та подолання, стан рівня життя в Україні та тенденції його падіння, визначено критерії оцінки та чинники поглиблення бідності в Україні, розкрито зміст державних Стратегій подолання бідності та розроблено пропозиції щодо зниження темпів падіння життєвого рівня українців через удосконалення інституційних механізмів.

Розглянуто основні причини зростання наркоманії серед неповнолітніх, проаналізовано діяльність центрів медико-соціальної реабілітації дітей. Зосереджено увагу на необхідності створення центрів медико-соціальної реабілітації різних видів.

Вперше в Україні комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми причинності злочинності. Надано характеристику феноменології вчення щодо причинності злочинності й охарактеризовано еволюцію теорій причин злочинності. Систематизовано доктринальні погляди на причини злочинів античних філософів, представників науково-філософських течій різних періодів. Розкрито сутність сучасних "нетрадиційних" напрямів у визначенні причин злочинності, визначено місце біосоціального напряму. З використанням методологічних основ теорії злочинної установки запропоновано її інструментарій для розкриття механізму спричинення шкоди охоронюваним суспільним цінностям. Розроблено підходи до проведення порівняльно-кримінологічних досліджень причин злочинності. Викладено концептуальне бачення шляхів правового та організаційного забезпечення усунення причин та умов злочинності на сучасному етапі розвитку України.

Увагу приділено кримінологічному аналізу злочинності осіб без визначеного місця проживання в Україні з метою створення відповідної характеристики цього виду злочинних проявів і розробки науково обгрунтованих і практично здійснюваних заходів запобігання останнім. Розкрито сутність явища бездомності, встановлено співвідношення з близькими до цього явища поняттями. Розглянуто історичний аспект кримінально-правової боротьби з бездомністю, включаючи зарубіжні країни. За результатами узагальнення значного обсягу емпіричного матеріалу встановлено характерні риси та властивості особи бездомного злочинця, проведено типологію таких правопорушників, а також визначено специфіку причин та умов, що призвели до вчинення правопорушень.

Проаналізовано злочини, скоєні неповнолітніми чи за їх участю, на території України за період 2005 - 2014 рр. і 9 міс 2015 р.; види злочинів, скоєних неповнолітніми чи за їх участю на території України за період 2013 - 2014 рр. і 9 міс 2015 р.

Проаналізовано злочини, покарання за які передбачено статтею 304 Кримінального кодексу України, за період 2005 - 2014 рр. і 9 міс 2015 р., скоєні на території України (за областями); розкрито психологічні детермінанти та розглянуто причини втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

З'ясовано важливість і суть профілактики девіантної поведінки неповнолітнього; проаналізовано досвід попередніх поколінь, напрацювання зарубіжних країн, статистичні дані Департаменту інформаційно-аналітичного забепечення МВС України.

Розглянуто одну з основних проблем філософії права, а саме - феномен девіантної правосвідомості, зокрема її причини та прояви у синергетичному аспекті. Закцентовано увагу на вирішенні фундаментальної проблеми суспільної науки: усуненні чинників, що мотивують людину до девіантної правосвідомості. Проаналізовано чинники, що впливають на формування девіантної правосвідомості та її проявів.

Проведено комплексне дослідження феноменологічної, детермінаційної природи фонових для злочинності явищ, запропоновано систему заходів протидії їх відтворенню. Сформовано гносеологічну основу дослідження соціальних відхилень, обгрунтовано структурно-функціональне та феноменологічне розуміння фонових явищ, асоціального фону злочинності, здійснено їх класифікацію, виявлено й описано зв'язки зі злочинністю. Надано кримінологічну характеристику таким фоновим явищам, як наркотизація, алкоголізація, бродяжництво, безпритульність, проституція, насильство в сім'ї, расизм, ксенофобія та нелегальна міграція, з'ясовано основні їх детермінанти. Сформульовано пропозиції щодо подальшого удосконалення системних засад, а також змісту та напрямів реалізації загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів протидії їх поширенню.

Висвітлено питання злочинності в Україні, її тенденції та закономірності, методи кримінологічного дослідження та прогнозування, основних напрямів запобігання злочинності. Визначено теоретичні та методологічні підходи до дослідження злочинності, оптимальні методи її вивчення, проаналізовано фактори, стан, структуру та динаміку злочинності в Україні, практику засудження та покарання осіб, які вчинили злочини, за 1992 - 2012 pp. Розглянуто основні види вибіркових кримінологічних досліджень і розкрито значення одержаної в ході їх проведення інформації. На цій основі установлено тенденції та закономірності злочинності в Україні, надано їх кримінологічну характеристику, висвітлено їх зв'язки із соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві. Надано пропозиції з удосконалення обліку, реєстрації злочинів та формування статистичної звітності щодо злочинності в країні. Запропоновано комплексну систему здійснення моніторингового дослідження злочинності в Україні, яка включає, зокрема, щорічне моніторингове репрезентативне опитування населення України щодо ступеня його віктимізації, рівня латентності найбільш поширених загальнокримінальних злочинів, стану злочинності та діяльності міліції з боротьби з нею. Наведено методичну схему підготовки щорічного прогнозу зареєстрованої злочинності в країні на основі використання апробованої автором моделі економічних, соціальних, демографічних, політико-правових та соціально-психологічних факторів злочинності, яка допомагає визначити характер тенденції (зростання або зниження), та застосування методу екстраполяції тренда, які дозволяють приблизно оцінити числові параметри динаміки злочинності в цілому та її окремих видів. Визначено найбільш оптимальні за таких умов напрями запобігання злочинності в країні.

Висвітлено проблемні питання віктимологічної профілактики злочинів, що вчиняються відносно осіб, які займаються бродяжництвом. Сформульовано авторське визначення категорії осіб, які займаються бродяжництвом та охарактеризовано сутність бродяжництва як маргінального соціального явища. Проаналізовано кримінологічні показники злочинів, що вчиняються відносно осіб, які займаються бродяжництвом. На підставі аналізу показників вчинення цих злочинів визначено їх основні характеристики, зокрема, причини їх високої латентності, та з'ясовано детермінанти вчинення злочинів відносно осіб, які займаються бродяжництвом. Охарактеризовано віктимологічні чинники злочинів, що вчиняються відносно осіб, які займаються бродяжництвом, та надано віктимологічну характеристику осіб, які займаються бродяжництвом.

Проаналізовано стан злочинів, що вчинюються відносно осіб, які займаються бродяжництвом. Визначено проблемні питання та запропоновано шляхи їх розв'язання.

Досліджено соціальну зумовленість криміалізації злочинів проти моральності. Розглянуто та проаналізовано підстави та принципи криміналізації злочинів цієї групи.

Проаналізовано й узагальнено наукові підходи щодо розуміння азартних ігор як суспільного явища.

Досліджено соціальні та правові проблеми протидії торгівлі людьми як елементу нелегальної міграції. Розглянуто різні форми торгівлі людьми. Увагу приділено одній із таких розповсюджених форм, як викрадення й продаж жінок і молодих дівчат з метою сексуального насильства та експлуатації. Визначено шляхи подолання цих негативних явищ адміністративно-правовими засобами.

Проаналізовано сучасні теорії причин злочинності на предмет універсальності. Досліджено еволюцію аналізу теорій причин злочинності. Виділено основні напрями теорій. Висвітлено погляди на причини злочинності у філософії. Охарактеризовано "нетрадиційний" напрям теорій причин злочинності (економіка, фізика, релігія). Досліджено теорії соціологічного напряму. Розглянуто теорії причин злочинності як об'єкт порівняльної кримінології. Проведено порівняльно-кримінологічне дослідження сучасних теорій причин злочинності. Проаналізовано біосоціальні теорії. Запропоновано теорію злочинної установки як універсальну теорію причин злочинності.

Проаналізовано загальносоціальні й індивідуальні причини та умови алкоголізації. Досліджено роль таких мотивів уживання спиртного, як прагнення особи за допомогою алкоголю задовольнити свої природні потреби; прагнення особи до самоствердження; вживання алкоголю з метою регулювання свого психофізичного стану; а також мотиви, що властиві для осіб, у яких уже сформувався стійкий потяг до спиртного. З'ясовано роль причин і мотивів уживання спиртного в механізмі адміністративно-правової протидії пияцтву.