З урахуванням Грунтуючись на сучасних методологічних підходів до вивчення історико-правових явищ здійснено комплексний аналіз правових засад організації та діяльності громадських формувань самооборони (винищувальних батальйонів і груп охорони громадського порядку), що діяли під контролем НКВС/МВС у західних областях України у період 1944 - 1954 рр. Показано, що правова база, на якій будувалися організація та діяльність винищувальних батальйонів у зазначений період, закладалася ще на початковому етапі Великої Вітчизняної війни, коли на ці формування покладалися виявлення та знешкодження ворожих диверсантів і парашутистів. Досліджено нормативно-правове забезпечення організації та діяльності винищувальних батальйонів і груп сприяння їм після визволення західних областей України від німецьких окупантів. Розкрито особливості їх функціонування за нових соціально-політичних умов, що склалися в західному регіоні у післявоєнний період, та специфіку їх завдань у сфері охорони порядку та боротьби зі збройними підпільними формуваннями ОУН - УПА. Проаналізовано причини та правове забезпечення заміни винищувальних батальйонів групами охорони громадського порядку в 1948 р. З'ясовано особливості їх організації та функціонування, результати діяльності. Показано роль міліції в забезпеченні боєготовності та боєздатності громадських формувань самооборони, в організації та проведенні ними оперативно-пошукових чекістсько-військових операцій та інших заходів.