Розглянуто молодіжну політику Австрії, державні структури національного, регіонального та місцевого рівнів, що займаються питанням молоді в країні. Визначено основні закони, які регулюють діяльність державних органів влади в молодіжній політиці. Проаналізовано діяльність неурядових і приватних організацій, що займаються молодіжною проблематикою. Досліджено питання соціального захисту молоді.

Проведено системне історико-правове дослідження конституцій Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії 1848, 1849, 1850 і 1867 рр. та особливостей їх застосування в Галичині. З’ясовано основні етапи та досліджено головні напрями конституційного розвитку в Австрії та Австро-Угорщині у другій половині XIX ст., а також чинники, які впливали на нього та спричиняли особливості конституційної правотворчості. Розвиток австрійського та австро-угорського конституціоналізму показано як історико-правовий процес у контексті розвитку австрійської державності та права, трансформації абсолютної монархії у дуалістичну парламентську, державного (публічно-приватного) права у конституційне (публічне), монархічної державної традиції у демократичну. Обгрунтовано вплив історичного австрійського конституціоналізму на державну та правову традицію народів Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії, зокрема українців, на розвиток громадянських і політичних прав, парламентаризму, самоврядування. Виділено особливості австрійського конституціоналізму, обумовлені суспільним життям багатонаціональних Австрійської та Австро-Угорської імперій. Показано суперечливий характер конституційного процесу, втілення у конституційному процесі панівних правових ідей, зокрема відмови від федералізму як форми державного устрою на користь дуалізму. Висвітлено становлення основних ознак австрійських конституцій - вищої юридичної сили, установчої ролі, стабільності.

Проаналізовано конституційні реформи, що були зумовлені необхідністю реформування державно-правового устрою Австрійської імперії після революції 1848 - 1849 рр. і завершилися утворенням дуалістичної Австро-Угорщини. З'ясовано сутність і фактори конституційних реформ. Встановлено, що пошук моделі конституційного устрою тривав кілька десятиліть, коливаючись від моделі широкої федералізації країни до посилення централістських тенденцій. Обгрунтовано думку, що створення дуалістичної монархії поряд із наданням обмеженої автономії провінціям, було тим компромісним варіантом децентралізації влади, на який погодилась правляча династія, прагнучи забезпечити стабільність держави.