Розглянуто сутність і значення недержавної (приватної) охоронної діяльності, проаналізовано різноманітні концептуальні підходи щодо розуміння сутності охоронної діяльності та її різновиду - приватної охоронної діяльності. Висвітлено зарубіжний досвід та історичний розвиток даного виду діяльності, діяльність органів виконавчої влади, які в межах своєї компетенції здійснюють контроль за діяльністю приватних охоронних організацій, а також основні принципи взаємодії приватних охоронних підприємств з органами внутрішніх справ України.

Рассмотрены сущность и значение негосударственной (частной) охранной деятельности, проанализированы различные концептуальные подходы к пониманию сущности охранной деятельности и ее разновидности - частной охранной деятельности. Освещены зарубежный опыт и историческое развитие данного вида деятельности, деятельность органов исполнительной власти, которые в пределах своей компетенции осуществляют контроль за деятельностью частных охранных организаций, а также основные принципи взаимодействия частных охранных предприятий с органами внутренних дел Украины.

Висвітлено наукові та практичні засади забезпечення безпеки особистості, власності та діяльності підприємницьких організацій відповідно до реальних умов України. Розглянуто особливості застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї під час охорони стаціонарних об'єктів і фізичних осіб в місцях проведення масових заходів. Розкрито організацію і зміст роботи з охорони й інкасування грошових коштів і цінностей.

Освещены научные и практические основы обеспечения безопасности личности, собственности и деятельности предпринимательских организаций в соответствии с реальными условиями Украины. Рассмотрены особенности применения специальных средств и огнестрельного оружия при охране стационарных объектов и физических лиц в местах проведения массовых мероприятий. Раскрыты организация и содержание работы по охране и инкассированию денежных средств и ценностей.

Проаналізовано чинне законодавство та практику правового регулювання функціонування громадських формувань, їх юрисдикційних повноважень у справі охорони громадського порядку та державного кордону. На підставі аналізу нормативної регламентації компетенції даних формувань та їх членів, реалізації наданих їм чинним законодавством повноважень визначено основні тенденції регулювання правовідносин, що виникають у процесі здійснення ними охорони громадського порядку та державного кордону, а також у випадку виникнення надзвичайних ситуацій. На основі дослідження законодавства та практики його застосування розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення регулювання діяльності громадських формувань з проведення заходів охорони громадського порядку та державного кордону. Розроблено нові та внесено зміни до чинних законів, актів уряду України й інших нормативно-правових актів.

Вперше показано роль ціннісно-смислової сфери як складової мотиваційно-ціннісного компоненту готовності приватних охоронців до діяльності в екстремальних ситуаціях. Здійснено порівняльний аналіз психологічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях у приватних і державних охоронців. Розроблено програму формування ціннісно-смислової сфери психологічної готовності приватних охоронців до діяльності в екстремальних ситуаціях. Вдосконалено узагальнення теоретичних підходів до проблеми охоронної діяльності та виокремлення специфічних вимог до особистості приватного охоронця. Встановлено структуру головних компонентів готовності приватних охоронців до діяльності в екстремальних ситуаціях, виявлено, що системотвірним компонентом є мотиваційно-ціннісний.

На основі системного аналізу та поєднання різних методологічних підходів висвітлено глобальні виклики та загрози, проблему рейдерства та інші загрози економічній діяльності підприємств як чинники формування нових підходів до організації їх безпеки. Розкрито основні тенденції та проблеми становлення і розвитку недержавних суб'єктів сектору безпеки та системи безпеки підприємництва в Україні, акцентовано на пріоритетах цього розвитку в контексті сучасної міжнародної практики. Розроблено низку прикладних рекомендацій і пропозицій щодо розвитку законодавства України.

Розглянуто проблему вивчення індивідуально-особистісних особливостей співробітників недержавних підприємств безпеки, їх відповідність професійно важливим якостям. Робота за складних умов вимагає обліку багатьох індивідуальних психологічних особливостей особистості співробітників з погляду їх професійної придатності. Ефективність роботи недержавного охоронного підприємства безпосередньо залежить від професійної підготовки, надійності співробітників, якісного відбору та розстановки кадрів.

На прикладі працівників недержавних підприємств безпеки розглянуто проблему вивчення стратегій подолання стресу в їх взаємозв'язках із рівнем стресостійкості особистості. Проблема психологічної стійкості до стресу є професійно значущою, оскільки від неї залежить ефективність службової діяльності представників стресогенних професій. Вирішення даної проблеми вимагає проведення комплексних досліджень типів стресоподалання та виявлення особливостей вибору провідних копінг-стратегій за умов професійної діяльності.

Висвітлено правові засади правоохоронної діяльності Державної служби охорони при МВС України. Здійснено загальну характеристику адміністративно-правового регулювання охоронної діяльності в Україні. Визначено адміністративно-правовий статус Державної служби охорони при МВС України. Досліджено теоретичні та практичні питання організації діяльності недержавних охоронних підприємств України. Увагу приділено концептуальним засадам удосконалення взаємодії недержавних охоронних підприємств з правоохоронними органами України. Проаналізовано взаємодію недержавних охоронних підприємств з правоохоронними органами.

Розглянуто провідні теоретичні підходи до проблеми психологічного супроводу та відбору охоронців. З'ясовано, що вимоги до професії охоронця зумовлені специфікою виду охоронної діяльності.

Рассмотрены ведущие теоретические подходы к проблеме психологического сопровождения и отбора охранников. Выяснено, что требования к профессии охранника обусловлены спецификой вида охранной деятельности.

Considered the leading theoretical approaches to counseling and selection of guards. It is found that the requirements of the profession due to the specific type of security guard security activity.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)112.034.012

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексно розглянуто адміністративно-правове й організаційне забезпечення функціонування недержавних охоронних структур і служб безпеки суб'єктів господарювання, висвітлено шляхи вдосконалення їх правового регулювання та практичної діяльності. З метою захисту конституційних прав і свобод громадян, забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання аргументовано необхідність ініціювання відповідного законодавчого акту на базі модельного Закону "Про недержавну (приватну) охоронну діяльність і недержавну (приватну) розшукову діяльність" та внесення змін і доповнення до окремих нормативно-правових актів. Досліджено систему недержавних охоронних структур і служб безпеки в Україні, які спрямовані на захист законних прав та інтересів підприємців і сприяють загальному розвитку підприємництва в Україні.

Досліджено теоретичні та практичні питання міжнародно-правового регулювання діяльності приватних військових та охоронних підприємств. Проаналізовано міжнародні нормотворчі ініціативи щодо регулювання діяльності приватних військових та охоронних підприємств і перспективи міжнародно-правової кодифікації їх діяльності. Охарактеризовано природу й особливості "Документа Монтре". Проведено формально-юридичний аналіз положень Проекту міжнародної конвенції про контроль, нагляд і моніторинг за приватними військовими й охоронними підприємствами, перспектив її прийняття і суб'єктної сфери дії. Визначено концептуальні підходи до міжнародно-правового регулювання діяльності приватних військових та охоронних підприємств. Досліджено генезу міжнародно-правової регламентації найманства та прототипів приватних військових та охоронних підприємств в історичній ретроспективі. Визначено поняття "приватне військове та охоронне підприємство" в доктрині та практиці міжнародного права та подано класифікацію їх функцій. Охарактеризовано міжнародно-правові аспекти військової й охоронної діяльності приватних військових та охоронних підприємств, непов'язаної зі збройними конфліктами, та питання дотримання прав людини. Визначено проблеми міжнародно-правового регулювання діяльності приватних військових та охоронних підприємств у період збройних конфліктів і розкрито правовий статус персоналу приватних військових та охоронних підприємств у період збройних конфліктів. Розроблено науково обгрунтовані пропозиції щодо участі України в міжнародно-правовому співробітництві стосовно регулювання діяльності приватних військових та охоронних підприємств.

Досліджено загальнотеоретичні та практичні питання організації діяльності недержавних охоронних організацій. Увагу приділено алгоритмам запобіжних заходів співробітників недержавних охоронних організацій у разі виникнення різних ситуацій, що загрожують об'єктам, що охороняються. Зауважено про необхідність законодавчої підтримки діяльності недержавних охоронних структур, здатних істотно впливати на стан запобігання злочинності в країні.

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми запобігання злочинності недержавними охоронними організаціями (НОО). Комплексно проаналізовано організаційно-правові основи становлення та розвитку НОО. Доведено, що в Україні існує реальна необхідність правового регулювання діяльності приватних охоронних структур. Надано характеристику НОО у контексті визначення суб'єктів запобігання злочинності, виділено їх місце у системі правоохоронної діяльності. Досліджено зарубіжний досвід запобігання злочинності НОО. Доведено, що наявність приватних правоохоронних структур є сьогодні невід'ємною складовою правоохоронної системи більшості країн світу. Проаналізовано кримінологічні характеристики злочинів проти власності та особи, їх зміст і значення для забезпечення діяльності НОО щодо запобігання злочинам. На підставі одержаних результатів з'ясовано механізм взаємодії НОО з правоохоронними органами.

Розглянуто найбільш значущі теоретичні та практичні питання щодо правової природи цивільно-правового договору охорони життя та здоров'я фізичної особи, його особливостей, порядку укладення та припинення, відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, а також природи відповідної цивільно-правової послуги. Визначено коло осіб, що мають право виступати стороною договору охорони, а також безпосередньо надавати послуги охорони життя та здоров'я фізичної особи. Досліджено можливість окремих фізичних осіб виступати самостійними суб'єктами охоронної діяльності. Проаналізовано норми Закону України "Про охоронну діяльність", запропоновано внести зміни до його змісту.

Досліджено аспект зародження та розвиток недержавної правоохоронної діяльності (ПОД). Увагу приділено характеристиці особливостей повноважень недержавних правоохоронних утворень у різні роки історії. Виокремлено основні періоди недержавної ПОД та досліджено місце недержавних структур у ПОД країни в кожному з таких періодів.

Уперше в Україні досліджено феномен недержавної охоронної та правоохоронної діяльності (ПОД) як виду професійної діяльності. Сформульовано поняття та виявлено відмінні ознаки недержавної правоохоронної, охоронної та детективної діяльності у контексті теоретичних і практичних основ ПОД. Визначено перелік суб'єктів недержавної ПОД та історичні етапи їх становлення. З’ясовано сутність, моделі та проблеми імплементації інституту приватних детективів у сучасній Україні. Розроблено проект Закону України "Про приватну детективну діяльність". Окреслено основні проблеми та пріоритетні напрями розвитку суб'єктів недержавної охоронної та ПОД, громадських формувань охорони правопорядку й індивідуальних форм участі громадян в охороні громадського порядку.

Сформовано цілісну концепцію наукового забезпечення кримінально-правового захисту охоронної діяльності в Україні. Досліджено поняття, види, об'єкти та правове регулювання охоронної діяльності в Україні. Охарактеризовано співвідношення понять і сфер кримінально-правового захисту охоронної та правоохоронної діяльності. Проаналізовано історію розвитку законодавства України, а також зарубіжний досвід кримінально-правового захисту охоронної діяльності. Визначено підстави та принципи криміналізації суспільно небезпечних посягань на державну охоронну діяльність. Досліджено об'єкт, об'єктивну сторону, ознаки суб'єкта та суб'єктивну сторону злочинів, що посягають на державну охоронну діяльність. Визначено підстави та принципи криміналізації суспільно небезпечних посягань на громадську та приватну професійну охоронну діяльність. Досліджено об'єкт, об'єктивну сторону та суб'єктивні ознаки цих злочинів. Розглянуто види покарань та інших заходів кримінально-правового характеру за злочини, що посягають на охоронну діяльність. Оцінено якість практики призначення покарань та інших заходів кримінально-правового характеру, а також звільнення від відбування покарання за злочини, що посягають на охоронну діяльність.

Наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні на підставі аналізу доктринальних та нормативних джерел теоретико-прикладних засад ліцензування суб'єктів здійснення приватної охоронної діяльності. Надано авторське визначення ліцензування охоронної діяльності як об'єкта адміністративно-правового регулювання, яке полягає у визначених діях суб'єктів владних повноважень щодо ліцензування охоронної діяльності, контролі за дотриманням ліцензійних умов, навчанні персоналу охорони, участі у проведенні розслідувань про законність застосування охоронниками і охоронцями спеціальних засобів, застосуванні адміністративного примусу до порушників режиму охоронної діяльності.