Проаналізовано стан техногенно-природної безпеки в Україні, визначено компетенцію органів внутрішніх справ щодо забезпечення екологічної безпеки. Розглянуто концепцію правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Проанализировано состояние техногенно-природной безопасности в Украине, определена компетенция органов внутренних дел в отношении обеспечения экологической безопасности, анализируется концепция правового обеспечения деятельности органов внутренних делв условиях чрезвычайных ситуаций техногенного и естественного характера.

The condition of technogenic-natural safety in Ukraine is parsed, the competence of law-enforcement organs is determined concerning maintenance of ecological safety, the concept of legal maintenance of activity of law-enforcement organs in conditions of extraordinary situations technogenic and natural nature is analyzed

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)306 + Х819(4УКР)120.15

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено актуальні проблеми нормативного регулювання екологічних проблем. Розкрито питання екологічної безпеки продукції рослинництва, продовольчої сировини та харчових продуктів. Наведено матеріали досліджень екологічної безпеки під час обслуговування та ремонту озброєння та військової техніки у військовій частині. Охарактеризовано особливості охорони громадського порядку та безпеки за умов стихійного лиха, епідемій, епізоотій, техногенних катастроф. Розглянуто види судових експертиз, що призначаються в ході розслідування злочинів проти довкілля.

Освещены актуальные проблемы нормативного регулирования экологических проблем. Раскрыты вопросы экологической безопасности продукции растениеводства, продовольственного сырья и пищевых продуктов. Приведены материалы исследований экологической безопасности при обслуживании и ремонте вооружения и воинской техники в военной части. Охарактеризованы особенности охраны общественного порядка в условиях стихийного бедствия, эпидемий, эпизоотий, техногенных катастроф. Рассмотрены виды судебных экспертиз, назначаемых в ходе расследования преступлений против окружающей среды.

Проаналізовано ключове поняття небезпечного об'єкта, адекватності та коректності його застосування з урахуванням правової специфіки. Досліджено законодавчу базу щодо визначення поняття "небезпечний об'єкт". Виявлено розбіжності та взаємні протиріччя визначення цього поняття.

Проанализировано ключевое понятие опасного объекта, адекватности и корректности его применения с учетом правовой специфики. Исследована законодательная база относительно определения понятия "опасный объект". Выявлены расхождения и взаимные противоречия определения этого понятия.

It is analyzed key notion of dangerous object, adequacy and correctness of its using considering legal specifics. Organized detailed analysis of legislative base for determinations of notion "dangerous object". Divergences and mutual contradictions ofdetermination of this notion is revealed. Measures are offered for adductions of notion to dangerous object to generally accept on state level.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)0-983 + Ц9-331:У + Х819(4УКР)120.15

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Служба з питань надзвичайних ситуацій. Цивільна оборона

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)120.15 + Х819(4УКР)112.035 + Ц9-2

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Служба з питань надзвичайних ситуацій. Цивільна оборона

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Наведено загальні відомості про техногенну та природну небезпеку, розглянуто класифікацію надзвичайних ситуацій і принципи створення системи підтримки управлінських рішень з регіональної безпеки. Наведено характеристику надзвичайних ситуацій техногенного (аварії (катастрофи), раптове руйнування споруд і будинків, пожежі, вибухи) та природного характеру (землетруси, зсуви, селеві потоки, лавини, урагани, бурі, смерчі, повінь, цунамі, нагони, лісові та торф'яні пожежі, епідемії, епізоотії, епіфітотії). Розглянуто систему державного управління у сфері захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Описано заходи щодо запобігання виникненню та захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, проаналізовано особливості організації аварійно-рятувальних робіт.

Изложены общие сведения о техногенной и природной опасности, рассмотрена классификация чрезвычайных ситуаций и принципы создания системы поддержки управленческих решений по региональной безопасности. Приведена характеристика чрезвычайных ситуаций техногенного (аварии (катастрофы), внезапное разрушение домов и зданий, пожары, взрывы) и природного характера (землетрясения, сдвиги, селевые потоки, лавины, ураганы, бури, смерчи, паводок, цунами, нагоны, лесные и торфяные пожары, эпидемии, эпизоотии, эпифитотии). Рассмотрена система государственного управления в сфере защиты населения и территорий от черезвычайных ситуаций и ликвидации их последствий. Описаны мероприятия по предупреждению возникновения и защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций техногенного и естественного характера, проанализированы особенности организации аварийно-поисковых работ.

Описано систему управління в надзвичайних ситуаціях, визначено функції уповноваженого керівника робіт з ліквідації їх наслідків. Визначено загальний порядок дій органів управління у надзвичайних ситуаціях. Розглянуто методи роботи керівництва органів виконавчої влади у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Висвітлено загальні положення про пересувні пункти управління. Розкрито питання організації зв'язку за умов надзвичайних ситуацій. Проаналізовано особливості організації медичного та матеріально-технічного забезпечення у процесі ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків. Розглянуто порядок надання фінансової допомоги з резервного фонду державного бюджету, підготовки експертного висновку щодо рівня надзвичайної ситуації, а також подання документів щодо оцінювання збитків. Розглянуто питання підготовки до реагування на надзвичайні ситуації за умов осінньо-зимового та весняно-літнього періодів.

Описана система управления в чрезвычайных ситуациях, определены функции уполномоченного руководителя работ по ликвидации их последствий. Определен общий порядок действий органов управления в чрезвычайных ситуациях. Рассмотрены методы работы руководства органов исполнительной власти в случае угрозы и возникновения чрезвычайных ситуаций. Освещены общие положения о передвижных пунктах управления. Раскрыты вопросы организации связи в условиях черзвычайных ситуаций. Проанализированы особенности организации медицинского и материально-технического обеспечения в процессе ликвидации чрезвычайной ситуации и ее последствий. Рассмотрен порядок предоставления финансовой поддержки из резервного фонда государственного бюджета, подготовки экспертного вывода относительно уровня чрезвычайной ситуации, а также оформления документов по оцениванию убытков. Рассмотрены вопросы подготовки к реагированию на чрезвычайные ситуации в условиях осенне-зимнего и весенне-летнего периодов.

Відзначено, що різне тлумачення поняття "ризик" та неузгодженість законодавства у сфері безпеки не дозволяють створити ефективні методики розрахунку ризиків і виконувати вимоги законів. Спроба використати методику визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки показала, що її не можна вважати закінченим документом. Запропоновано доопрацювання цієї методики, а також алгоритм для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Рассмотрена методика определения потенциальной опасности промышленных предприятий в Венгрии, а также ее правовые основы.

Запропоновано модель виявлення та ліквідації проярів суб'єктів погроз виникнення надзвичайних ситуацій на території аеропорту.

Проведено комплексне дослідення адміністративно-правового регулювання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Удосконалено понятійно-категорійний апарат дослідження, зокрема, обгрунтовано визначення поняття "надзвичайна ситуація", розкрито сутність та особливості адміністративно-правового регулювання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій, охарактеризовано його суб'єкти й об'єкт, функції, принципи, механізм, методи та форми. Обгрунтовано шляхи удосконалення складових механізму реалізації адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження. Розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Законів України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногеннного та природного характеру", "Про міліцію", Постанови Кабінету Міністрів України "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру". Обгрунтовано необхідність розподілу повноважень між місцевими державними адміністраціями й органами місцевого самоврядування у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Розкрито суть поняття "техногенна безпека", визначено її складові. Проаналізовано зміст забезпечення техногенної безпеки. Визначено механізм регулювання суспільних відносин, спрямованих на зазначене забезпечення. Досліджено систему суб'єктів забезпечення техногенної безпеки та їх взаємодію. Охарактеризовано правові й організаційні форми такої діяльності. Узагальнено основні види адміністративних правопорушень, які впливають на техногенно безпечний стан. Розроблено й подано рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання у сфері забезпечення техногенної безпеки.

Концептуально обгрунтовано теоретико-методологічні та прикладні аспекти державного регулювання у сфері природно-техногенної безпеки як перспективного напряму наукового дослідження. Визначено шляхи удосконалення державного управління природно-техногенною безпекою територій. Узагальнено існуючі підходи щодо державного регулювання у сфері природно-техногенної безпеки та результати досліджень з даної проблематики. Здійснено системний аналіз механізмів державного регулювання у сфері природно-техногенної безпеки, встановлено ефективність їх застосування на загальнодержавному (національному) та регіональному рівнях й обгрунтовано напрями оптимізації. Визначено основні завдання та розроблено пропозиції щодо удосконалення державного регулювання у сфері природно-техногенної безпеки України.

Розроблено механізми побудови ефективної функціонально-структурної моделі державного управління у сфері цивільного захисту в Україні з урахуванням сучасних потреб суспільства. Обгрунтовано необхідність встановлення співвідношення системи та структури центральних і місцевих органів державної влади та їх апаратів зі структурними елементами небезпеки (типами, класами, видами, підвидами). Визначено принцип гармонізації організації ефективного державного управління у сфері цивільного захисту. Розкрито зміст понять "безпека", "ризик", "прийнятний ризик", "надзвичайна ситуація". Запропоновано внести зміни до Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, зокрема, розширити класифікацію нещасних випадків відповідно до міжнародного класифікатора МКХ-10. Визначено основні завдання та функції, охарактеризовано систему та структуру органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту в Україні. Обгрунтовано доцільність створення консультативно-експертних центрів на всіх владних рівнях з включенням апарату МНС України. Проаналізовано міжнародний досвід розвинених демократичних країн у сфері цивільного захисту, обгрунтовано можливості його застосування в Україні. Встановлено закономірності, принципи та методи врегулювання міжвідомчих державно-управлінських відносин у сфері цивільного захисту в Україні. Наведено рекомендації щодо поліпшення ефективності діяльності органів державного управління у сфері цивільного захисту.

Досліджено теоретичні та практичні питання адміністративно-правового регулювання здійснення державного контролю у сфері захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій. Визначено структуру сфери захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій, охарактеризовано систему суб'єктів контрольної діяльності, розглянуто діяльність спеціалізованих перевірчих органів у даній сфері. Проаналізовано зарубіжне законодавство у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Охарактеризовано сучасний стан захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій. Запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення Єдиної державної системи запобігання та регулювання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру в Україні. Наведено пропозиції щодо удосконалення адміністративного законодавства.

Досліджено актуальні проблеми правового забезпечення контролю за додержанням вимог безпеки у процесі використання ядерної енергії, поводження з ядерними матеріалами. Проаналізовано основні поняття щодо контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки, принципів його організації та здійснення, тенденцій розвитку правового регулювання цього напрямку контрольної діяльності. Розглянуто склад і повноваження суб'єктів, що здійснюють контроль у галузі ядерної та радіаційної безпеки, правові форми цього контролю та питання застосування до порушників правових вимог з ядерної та радіаційної безпеки запобіжних, каральних, компенсаційних (відшкодування шкоди) заходів. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань контролю у даній галузі.

Проведено дослідження особливостей функціонування механізму державного управління за умов надзвичайних ситуацій як окремої галузі державного управління, що має певні особливості, у зв'язку з імовірнісним характером виникнення надзвичайних ситуацій і великими масштабами збитків, яких вони завдають окремій особі, суспільству, державі, людству. Проаналізовано генезу державного управління за умов надзвичайних ситуацій: від запровадження державою окремих заходів щодо захисту від надзвичайних ситуацій до створення єдиної державної системи цивільного захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій природного, техногенного та воєнного характеру. Узагальнено міжнародний досвід створення та функціонування систем державного управління у даній сфері та розкрито роль діяльності міжнародних організацій у реагуванні на надзвичайні ситуації. Розкрито зміст поняття надійності функціонування системи державного управління за умов надзвичайних ситуацій як ключової характеристики та передумови ефективності державного управління у даній сфері. Проведено комплексний аналіз чинників, що впливають на ефективність і надійність державного управління за умов надзвичайних ситуацій. Розроблено методичний підхід щодо оцінювання надійності функціонування системи державного управління за умов надзвичайних ситуацій, розроблено практичні рекомендації щодо її підвищення.

Розроблено наукові підходи щодо аналізу структур державного керування в системі попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС). Визначено місце Державної пожежної охорони (ДПО) України в цій системі та структуру її функцій як засади організаційної структури органів керування. Показано, що за обсягами та видами діяльності підрозділи ДПО є основною оперативно-рятувальною службою, яка здатна ефективно реагувати на НС. Зазначено, що ефективність організації роботи з попередження НС і динаміка оперативного реагування у разі їх виникнення залежить від розподілу функцій та побудови структур управління в ДПО. Розроблено алгоритм формалізованого опису й оцінки ефективності структури функцій, що дало змогу визначити недоліки в існуючих структурах органів і підрозділів ДПО та шляхи їх усунення.

Розглянуто організацію та діяльність сучасної держави за екстремальних ситуацій з використанням вітчизняного досвіду нормування та функціонування державних органів і місцевого самоврядування у разі введення надзвичайного стану та виникнення стихійного лиха чи техногенних катастроф. Визначено поняття й ознаки сучасної держави. Показано необхідність зміни номенклатури функцій держави за сучасних умов. Виділено особливості буття держави в епоху постмодерну. Виявлено зв'язок глобалізації та діяльності держави за екстремальних умов. Обгрунтовано формування специфічного правового інституту "надзвичайні стани". Висвітлено особливості правового регулювання діяльності державних органів України й органів місцевого самоврядування за екстремальних ситуацій.