Висвітлено комплексне дослідження трудової міграції населення України та її причин. Здійснено адміністрологічний аналіз причин трудової міграції з використанням методологічних підходів, розглянуто види трудової міграції в Україні, розкрито сутність адміністративно-правового регулювання офіційної трудової міграції населення в Україні. З’ясовано небезпечні прояви нелегальної трудової міграції населення в Україні, розкрито зміст правового статусу трудових мігрантів, викладено правові підходи щодо удосконалення адміністративно-правового механізму регулювання трудової міграції з урахуванням світового досвіду у цій сфері відносин. Проаналізовано методологічні підходи до вивчення причин трудової міграції.

Зазначено, що однією з основних функцій самоорганізації ринку праці є збереження в процесі його еволюції якісної визначеності. Підкреслено, що опис ринку праці здійснюють за допомогою його якісних і кількісних характеристик. Визначено специфічні особливості процесів прийняття управлінських рішень. Констатовано, що форми управління ринком праці диференціюються за суб'єктами і об'єктами системи управління. Розглянуто та проаналізовано індивідуальну форму управління, де кінцевим об'єктом управлінської дії завжди є людина, особа, яка висуває вимогу до керуючого суб'єкта. Проаналізовано основні методи управління ринком праці: адміністративний, економічний і традиційний. Запропоновано структуру системи управління регіональним ринком праці, яка включає цілі і методи управління, організаційне, інформаційне та правове забезпечення. Розроблено інформаційну модель управління ринком праці. Зазначено, що підвищення ефективності управління у сфері ринку праці тісно пов'язане із структуризацією трансакційних чинників і вдосконаленням інформаційного забезпечення діяльності управлінських структур, яке є визначальним фактором обгрунтування управлінського рішення, що приймається, а також ефективності функціонування системи управління ринком праці.

Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення складових підмеханізмів зайнятості молоді. Здійснено теоретичне обґрунтування формування комплексного механізму державного регулювання ринку праці молоді в Україні. Визначено специфіку ринку праці молоді як об'єкта державного регулювання. Узагальнено досвід зарубіжних країн у сфері державного регулювання ринку праці молоді, сформовано узагальнені пропозиції щодо можливості його запровадження в Україні. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку ринку праці молоді в Україні, з'ясовано наявні загрози та можливості у сфері працевлаштування молоді. Визначено дієвість методів державного регулювання ринку праці молоді. Запропоновано підхід до оцінювання потреб у робочій силі та стану ринку праці молоді на короткострокову перспективу. Розроблено комплексний механізм державного регулювання ринку праці молоді в Україні.

Предмет роботи - дослідження політики зайнятості населення в Україні, спрямованої на забезпечення державного регулювання процесу безробіття за сучасних умов розвитку ринку праці. Розглянуто окремі проблеми безробіття, які впливають на соціально-економічне відторгнення населення з ринку праці України, з урахуванням різних факторів розвитку суспільства. У дослідженні використовувались загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу та синтезу, аналогії та порівняння, статистичних оцінок тощо. Висвітлено особливості деяких індикаторів безробіття та основні ризики відторгнення. Як протидію відторгненню визначено підходи до подолання зазначених проблем як соціально-економічне залучення населення з метою ефективного розвитку ринку праці України. Результати дослідження можуть бути використані всіма зацікавленими сторонами, у тому числі органами державної виконавчої влади під час вдосконалення механізмів реалізації соціально-економічної політики зайнятості та державного регулювання ринку праці України. Висновки: незважаючи на те, що соціально-економічне відторгнення населення має багатоаспектний характер, ключовою проблемою, яка впливає на це явище, є приналежність до ринку праці. Це пояснюється тим, що в сучасному суспільстві оплачувана праця не лише залишається основним джерелом доходів, а й визначає рівень життя особи, її відчуття власної значимості, самоповаги та успішності. Поширення соціального залучення населення має стати головним компонентом комплексу заходів щодо зменшення обсягів безробіття на сучасному етапі ринкової економіки, оскільки здатність людини до продуктивної праці є найціннішим ресурсом економічного розвитку країни.

Розглянуто міграційні процеси на сучасному ринку праці України за умов соціально-економічних загроз. Проаналізовано сучасні тенденції міждержавних міграційних переміщень на вітчизняному ринку праці в контексті участі України в європейському та світовому міграційному просторі. Обгрунтовано, що реалії сьогодення вимагають розробки нових підходів до розв'язання проблем національної безпеки, пов'язаних з міграційним простором України та масовими зовнішніми міграційними переміщеннями населення. Наведено короткий огляд наявних в Україні джерел статистичної інформації щодо міграції населення. Вказано основні напрями реалізації міграційної державної політики щодо балансування вітчизняного ринку праці в умовах соціально-економічної невизначеності, оскільки вищезазначений сегмент державної політики зачіпає інтереси більшості громадян України.

Зазначено, що впродовж останніх років безробіття молоді у світі за умов фінансово-економічних криз, терористичних загроз, геополітичного напруження та неефективного державного управління має безпрецедентну, інерційну тенденцію до збільшення, досягаючи в багатьох країнах Європи (Іспанія, Греція, Італія, Португалія) історичних максимумів. Установлено тенденції до зайнятості в "тіньовому" секторі, зубожіння та маргіналізації працюючих молодих людей. Проаналізовано та узагальнено сучасні тренди молодіжного безробіття в Україні та окремих країнах пострадянського простору. Виділено екзогенні та ендогенні чинники, що детермінують безробіття молоді, його проблеми та наслідки, а також визначено пріоритетні напрями подолання цього явища в Україні. Акцентовано увагу на тому, що ключовою передумовою розв'язання проблем безробіття молоді є економічне зростання.

The article presents analytical sociological approach that is oriented to the identification of the global determinants of the conflict interactions in the new contemporary models of employment. The situations of the “crisis and destruction of the labor societies” and of the “destandardization of employment” are investigated by the author. Underlined that the contemporary labor processes are based on the traditional social mechanism of exploitation. Devoted the necessity of further scientific researchers of the new standardized forms of the individualized employment, which reproduce the conflict interactions in the new inclusive and exclusive models of employment.

Викладено аналітичний соціологічний підхід, орієнтований на виявлення глобальних детермінант конфліктних взаємодій в нових сучасних моделях зайнятості. Досліджено ситуації «кризи і руйнування трудових колективів» і «дестандартізаціі зайнятості». Підкреслено, що сучасні трудові процеси засновані на традиційному соціальному механізмі експлуатації. Позначено необхідність подальших наукових досліджень нових стандартизованих форм індивідуалізованої зайнятості, які відтворюють конфліктні взаємодії в нових інклюзивних і ексклюзивних моделях зайнятості.

Представлен аналитический социологический подход, орентированный на выявление глобальных детерминант конфликтных взаимодействий в новых современных моделях занятости. Исследованы ситуации «кризиса и разрушения трудовых обществ» и «дестандартизации занятости». Подчеркнуто, что современные трудовые процессы основаны на традиционном социальном механизме эксплуатации. Обозначена необходимость дальнейших научных исследований новых стандартизированных форм индивидуализированной занятости, которые воспроизводят конфликтные взаимодействия в новых инклюзивных и эксклюзивных моделях занятости.

Досліджено стан міграції біженців та шукачів притулку в Україні і світі, переважаючими детермінантами якої є загострення військових та етнополітичних конфліктів, терористичних загроз. Визначено, що зростання кількості вимушених переселенців та біженців, викликане військовими діями на Донбасі, в подальшому може отримати в Україні постконфліктний характер, подібний до міграційних процесів у країнах Східного партнерства.

Розглянуто проектні зміни до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного управління у сфері зайнятості населення. Підкреслено, що в рамках законодавчого реформування сфери зайнятості потрібно розширити перелік джерел фінансування заходів щодо реалізації державної політики у зазначеній сфері. Необхідно приділити більше уваги розробці та відповідному дотриманню методології підготовки та реалізації заходів сприяння зайнятості та їх оцінюванню щодо ефективності в коротко- та довгостроковому періодах.

Вміщено найбільш важливі положення права на зайнятість. Проаналізовано правовоу доктрину, чинне законодавство й практику його застосування та висвітлено зміст права на зайнятість, правовий механізм його реалізації та соціальний захист населення від безробіття. Розглянуто міжнародні стандарти та зарубіжний досвід правового регулювання права на зайнятість.

Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо удосконалення інституційних, економічних та соціальних засад детінізації зайнятості населення в Україні. Досліджено природу тіньової зайнятості та чинники її поширення, вивчено зарубіжний досвід протидії цьому явищу. Виявлено причини недосконалості інституційних засад детінізації зайнятості населення, модернізовано структуру суб'єктно-об'єктних відносин процесу нагляду й контролю за дотриманням законодавства про працю та зайнятість. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання масштабів тіньової зайнятості. Запропоновано концептуально-організаційне забезпечення детінізації зайнятості, що складається з концепції Національної стратегії детінізації зайнятості та науково-методичних засад детінізації оплати праці.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблем правового забезпечення зайнятості населення в Україні. У роботі здійснено аналіз історичних витоків зародження державного регулювання зайнятості населення в Україні, у зв’язку з чим відзначено особливий шлях розвитку вітчизняного державного і правового регулювання досліджуваного питання. У подальшому здійснено загальноправовий аналіз правового регулювання зайнятості населення, розкрито та удосконалено понятійно-категоріальний апарат зазначеного інституту правового регулювання: «форма зайнятості», «міжнародний стандарт забезпечення зайнятості» тощо. Автором велику увагу приділено виченню та аналізу стану правового регулювання забезпечення зайнятості в Україні, порівнянню вітчизняних правових реалій з особливостями правового регулювання зайнятості за кордоном, а також пошуку шляхів удосконалення правового забезпечення зайнятості в Україні. У контексті вивчення правового регулювання даної проблематики виділено основні проблемні питання правового регулювання забезпечення зайнятості та сформульовано власні шляхи щодо удосконалення діяльності Державної служби зайнятості та інших органів та установ у сфері забезпечення зайнятості населення в Україні.

Досліджено теоретико-методичні та прикладні аспекти функціонування механізму державного регулювання зайнятості населення в Україні та визначено пріоритетні напрями його удосконалення. Висвітлено результати дослідження генезису механізму державного регулювання зайнятості населення залежно від різних чинників. Узагальнено теоретико-методичні підходи до сутності державного регулювання зайнятості населення та принципів його формування. Розраховано рівні економічної активності, зайнятості та безробіття населення за віковими групами, статтю, освітою та місцем проживання. Визначено прогнозні значення стану зайнятості населення України. Розроблено механізм державного регулювання зайнятості населення в Україні. Обгрунтовано його функції, принципи та пріоритетні напрями підвищення ефективності впливу. Встановлено, що ефективність впливу механізму державного регулювання зайнятості населення залежить від обраної моделі розвитку економіки, впровадження інноваційного підприємництва, фази відтворювального циклу економіки, врегульованості законодавчо-нормативної бази. Запропоновано типи програм державного регулювання сприяння зайнятості населення з метою активізації державного регулювання ринку праці. За результатами досліджень визначено основні напрями державної політики регулювання зайнятості, серед яких: гарантії у сфері оплати послуг праці та соціального захисту, колективно-договірне регулювання зайнятості, податкова система, кадрові стратегії підприємств тощо.

Проаналізовано особливості правового статусу безробітних в Україні та причини молодіжного безробіття. Надано загальну характеристику законодавства України, яке регулює питання зайнятості населення в Україні, та сформульовано пропозиції вдосконалення національного законодавства з огляду на європейський досвід. Позаяк за умов ринкової трансформації економіки держави істотного значення набуває вдосконалення правового регулювання відносин, пов'язаних саме із зайнятістю населення та соціальним захистом безробітних, форми якого мають відповідати новим соціальним та економічним реаліям.

Розглянуто шляхи реформування державного управління у сфері зайнятості населення. Однією з програм, запроваджених Законом України "Про зайнятість населення", є ваучерна програма, що має стати складовою реформи національної політики на ринку праці. Наголошено, що розвиток ваучерної системи має стати складовою реформи національної політики у сфері зайнятості населення. Запропоновано здійснити реформування програми ваучерів у 3 етапи.

Розглянуто деякі проблеми законодавчої регламентації відносин зайнятості та працевлаштування. Визначено роль сільськогосподарських товаровиробників у забезпеченні зайнятості сільського населення України. Викладено теоретичні засади аналізу корпоративної культури на підприємстві за умов ринку. Досліджено питання стану здоров'я та його вплив на реалізацію права на працю. Розкрито поняття оскарження у трудовому праві. Висвітлено особливості правового забезпечення екологічного формування.

Предмет роботи - дослідження політики зайнятості населення в Україні, спрямованої на формування механізму державного регулювання в сучасних умовах розвитку ринку праці. У дослідженні використовувались загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу та синтезу, аналогії та порівняння, експертних оцінок тощо. Проведено аналіз теоретичних підходів до ринкових засад розвитку сфери зайнятості населення в Україні. Надано пропозиції щодо формування механізму та інструментів державного регулювання ринку праці в сучасних умовах. Результати дослідження можна використати всіма зацікавленими сторонами, у тому числі органами державної виконавчої влади при вдосконаленні механізмів реалізації соціально-економічної політики зайнятості та державного регулювання ринку праці України. Висновки: на сьогодні система державного управління процесами на ринку праці потребує використання комплексного підходу у вигляді формування дієвого механізму регулювання. Розв'язання цього та багатьох інших завдань полягає, зокрема, у розробці дієвих інструментів механізму державного регулювання ринку праці.

Досліджено проблематику правового регулювання трудових відносин в Україні та його гармонізації з трудоправовою системою країн ЄС. Проведено порівняльний аналіз індивідуально-договірного та колективно-договірного регулювання праці в Україні та провідних країнах ЄС. Приділено увагу ролі міжнародного законодавства про працю та його співвідношенню з нормативною базою ЄС. Досліджено як позитивні, так і негативні аспекти європейського трудового права, які мають бути враховані Україною в процесі подальшого реформування правового регулювання відносин у сфері праці.

Досліджено сутність трудової міграції в Україні. Проаналізовано ситуацію на ринку праці та відтворення робочої сили в Україні та світі, динаміки рівня безробіття та розміру заробітної плати. Проаналізовано динаміку грошових переказів з-за кордону.

Поведено аналіз норм зарубіжного та національного трудового законодавства, міжнародних актів щодо захисту від дискримінації за ознакою статі, визначено їх дієвість, вивчено сучасний стан гендерної дискримінації на ринку праці України та внесено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення та правозастосовної практики в цій сфері.