Рассмотрены общетеоретические и практические вопросы толкования закона, а также особенности его официального толкования в Украине. Обоснована необходимость интерпретации нормативных предписаний. Охарактеризовано соотношение официального и доктриального толкований.

Висвітлено історію виникнення та розвитку порівняльного правознавства як самостійного напрямку наукових досліджень юридичних явищ, визначено чинники його формування. Описано основні етапи становлення романо-германської й англосаксонської (англо-американської) сім'ї правових систем. Наведено загальну характеристику та встановлено особливості мусульманського, індуського, юдейського та традиційно-звичаєвого права. Визначено напрямки та засоби зближення й взаємовпливу правових систем різних країн світу, проаналізовано європейські інтеграційні процеси, розкрито роль конституційно-правового механізму в узгодженні норм права Ради Європи та Європейського Союзу та національного права. Розглянуто сучасний стан правотворчості, систематизації джерел права, тлумачення та застосування його норм у правових системах світу, зокрема, в континентальній Європі, США та мусульманських країнах, висвітлено тенденції розвитку їх судової системи та питання організації юридичної освіти. Викладено теоретичні засади порівняльного поліцейського права.

Освещена история возникновения и развития сравнительного правоведения как самостоятельного направления научных исследований юридических явлений, определены факторы его формирования. Описаны основные этапы становления романо-германской и англосаксонской (англо-американской) семей правовых систем. Приведена общая характеристика и установлены особенности мусульманского, индуиского, иудейского и традиционно-общинного права. Определены направления и средства сближения и взаимовлияния правовых систем разных стран мира, проанализированы европейские интеграционные процессы, раскрыта роль конституционно-правового механизма в согласовании норм права Совета Европы и Европейского Союза и национального права. Рассмотрено современное состояние правотворчества, систематизации источников права, толкования и применения его норм в правовых системах мира, в частности, в континентальной Европе, США и мусульманских странах, освещены тенденции развития их судовой системы и вопросы организации юридического образования. Изложены теоретические основы сравнительного полицейского права.

Проаналізовано фактори, що викликають необхідність тлумачення нормативних приписів. Сформульовано мету тлумачення закону та запропоновано логічний алгоритм її досягнення. Подано визначення поняття офіційного тлумачення закону, репрезентовано його основні ознаки, стадії та види. Охарактеризовано співвідношення офіційного та доктринального тлумачення. Висвітлено поняття, юридичну природу, загальні та специфічні ознаки, функції та види актів офіційного тлумачення, акцентовано увагу на особливостях їх дії у часі, просторі та щодо кола осіб.

Розглянуто предмет, методологію та функції теорії держави, покано її місце та роль в системі суспільних і юридичних наук. Наведено інформацію про особливості виникнення, фоми, механізми та функції держави, структуру громадянського суспільства, правовий статус особистості, проблеми співвідношення права та закону в правовій державі. Увагу приділено принципам і джерелам права, основним видам правотворчості, способам тлумачення норм права, проблемам правової культури. Охарактеризовано основні правові системи сучасності, розглянуто вплив глобалізації на їх розвиток.

Рассмотрены предмет, методология и функции теории государства, показано ее место и роль в системе общественных и юридических наук. Дана информация об особенностях возникновения, формах, механизмах и функциях государства, структуре гражданского общества, правовом статусе личности, проблемах соотношения права и закона в правовом государстве. Уделено внимание принципам и источникам права, основным видам правотворчества, способам толкования норм права, проблемам правовой культуры. Охарактеризованы основные правовые системы современности, рассмотрено влияние глобализации на их развитие.

Вперше в Україні комплексно досліджено теоретичні проблеми кримінальної відповідальності за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини, передбачену ст. 149 КК України у редакції 2006 р. Досліджено історію виникнення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми та сформульовано поняття "торгівля людьми" з урахуванням положень як міжнародного, так і національного законодавства. Доведено певну недосконалість кримінального законодавства деяких зарубіжних країн і необхідність внесення змін до законодавства України стосовно протидії торгівлі людьми. Аналізуючи об'єктивні ознаки торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини, розглянуто об'єкт злочину за "п'ятиступінчатою" класифікацією: загальний, міжродовий, родовий, видовий та безпосередній об'єкти злочину, а також виявляє особливості безпосереднього об'єкта такого злочину. Визначено поняття "торгівлі людьми", "іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина", "вербування людини", "переміщення людини", "переховування людини", "передача або одержання людини". Розкрито зміст способів вчинення злочину та моменту закінчення кожної із дій, які входять до об'єктивної сторони торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини. Уточнено ознаки суб'єкта злочину. Зміст суб'єктивної сторони складу злочину торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини розкрито з обов'язковою метою такого злочину - експлуатацією в кожній з її форм. Досліджено кваліфікуючі й особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Висловлено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, зокрема, редакція ст. 149 КК України, а також запропоновано редакцію статті про примусову працю або примусове надання послуг.