В уголовно-, международно-, организационно-правовом и криминологическом аспектах исследованы проблемы наркотизма и антинаркотизма. Доминирующий аспект - уголовно-правовой. Работа содержит определения наркотизма и антинаркотизма, фундаментально-прикладные положения об объекте и предмете, объективной стороне и субъективных признаках преступлений, связанных с наркотическими средствами. Показаны особенности криминологической характеристики этих преступлений и совершающих их лиц в современных условиях и вычленены тенденции наркотизма. Дан анализ состоявшихся в ХХ веке международных форумов по проблемам наркотизма и определены тенденции реагирования мирового общества на это негативное социальное явление. Раскрываются организационные меры преодоления наркотизма.

Освещены вопросы Общей и Особенной частей уголовного права Украины с учетом положений действующего уголовного законодательства. Рассмотрены понятие, состав, объект, субъект и стадии совершения преступления, обстоятельства, исключающие преступность деяния. Описаны меры уголовно-правового воздействия, цели наказания, а также обстоятельства, смягчающие и отягчающие наказание. Рассмотрены принудительные меры медицинского характера, особенности назначения и освобождения несовершеннолетних от наказания и его отбывания. Изложены вопросы, касающиеся преступлений против избирательных, трудовых и других личных прав и свобод человека и гражданина.

Прокомментированы положения действующего законодательства Украины об уголовной ответственности по состоянию на 1 февраля 2007 г. с учетом последних постановлений Пленума Верховного Суда Украины, анализа научных исследований и данных практической деятельности. Изложены вопросы Общей (о видах и стадиях преступления, формах вины, соучастии в преступлении, повторности, совокупности и рецидиве преступлений, освобождении от уголовной ответственности, видах, назначении и освобождении от наказания и его отбывания, судимости, принудительных мерах медицинского характера и принудительном лечении, особенностях уголовной ответственности и наказания несовершеннолетних) и Особенной (преступлении против основ национальной безопасности Украины, свободы, чести и достоинства личности, избирательных, трудовых и других личных прав и свобод человека и гражданина, окружающей среды, преступлениях в сфере хозяйственной деятельности) частей Уголовного кодекса Украины.

Розглянуто питання розробки проблем відповідальності за вчинення терористичних діянь та ефективної законодавчої протидії терористичним проявам. Обгрунтовано доцільність вдосконалення антитерористичного законодавства і досягнення його узгодженості, систематизації та комплексного розвитку, а також інших складових, зокрема, системи норм, спрямованих на протидію та запобігання тероризму, що містяться у міжгалузевих законах та у відповідних галузях законодавства.

Рассмотрены вопросы разработки проблем ответственности за совершение террористических действий и эффективного законодательного противодействия террористическим проявлениям. Обоснована целесообразность усовершенствования антитеррористического законодательства и достижения его согласованности, систематизации и комплексного развития, а также других составляющих, в частности, системы норм, направленных на противодействие и предотвращение терроризма, содержащихся в межотраслевых законах и в соответствующих отраслях законодательства.

Освещены основные положения общей части уголовного права Украины с учетом изменений в законодательстве, постановлений Пленума Верховного Суда Украины и последних достижений уголовно-правовой науки. Раскрыты функции, задачи, система и принципы уголовного права Украины. Рассмотрен закон об уголовной ответственности, дана классификация преступлений. Описана структура состава преступления, проанализирована его объективная и субъективная стороны. Охарактеризованы виды объектов и субъектов преступлений, рассмотрены стадии его совершения и формы соучастия. Показано отличие множественности преступлений от единичного (единого) преступления. Рассмотрены обстоятельства, исключающие преступность деяния. Приведены сведения о мерах уголовно-правового воздействи, системе и видах наказания. Рассмотрены общие начала и принципы назначения наказания, а также обстоятельства, его смягчающие и отягчающие. Установлены основания для освобождениния от уголовной ответствености, наказания и его отбывания. Описан порядок снятия судимости, раскрыта правовая природа принудительных мер медицинского характера и принудительного лечения. Рассмотрены особенности уголовной ответсвености и наказания несовершеннолетних.

Розкрито складові спеціальної методики розслідування хабарництва (РХ). Висвітлено криміналістичні проблеми РХ, проаналізовано основні її криміналістичні елементи. Увагу приділено організації початкового етапу РХ. Описано механізм і запропоновано класифікацію способів вчинення хабарництва.

Раскрыты составляющие специальной методики расследования взяточничества (РВ). Освещены криминалистические проблемы РВ, проанализированы основные ее криминалистические элементы. Внимание уделено организации начального этапа РВ. Описан механизм и предложена классификация способов совершения взяточничества.

Мета дослідження - вирішення наукового завдання щодо встановлення сутності правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади, визначення систематизації способів вирішення, а також виявлення недоліків у правовому регулюванні й обгрунтування на цій основі пропозицій щодо внесення змін до адміністративного матеріального та процесуального законодавства. Поняття правового конфлікту в діяльності органів виконавчої влади визначено шляхом узагальнення та систематизації ознак такого конфлікту: наявність у сторін конфлікту протиріччя або протиборства, існування протилежних інтересів у сфері діяльності органів виконавчої влади щодо одного предмета, наявність суб'єкта конфлікту з правовим статусом, вирішення у межах певної правової процедури, визначеної адміністративно-правовими нормами, наявність юридичних наслідків його вирішення, що виявляється, зокрема, у процедурах притягнення до одного з видів юридичної відповідальності, або в накладанні фінансових санкцій у формі штрафів, або позбавленні дозволів, або відновленні порушеного права тощо. Обгрунтовано положення про виокремлення таких категорій правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади, як публічно-правові спори, управлінсько-правові конфлікти та конституційно-правові конфлікти. Перелік таких публічно-правових спорів охоплює не лише відносини у сфері діяльності органів виконавчої влади, а виходить за її межі та поширюється на діяльність органів місцевого самоврядування, суди. В інших випадках виокремлюються управлінсько-правові конфлікти.

Охарактеризовано етапи розвитку світових фінансів як основу формування фінансової політики. Визначено місце фінансового сектору в забезпеченні системних трансформаційних процесів у національних економіках. Обгрунтовано принципи оподаткування та приділено увагу специфіці їх реалізації в окремих країнах. Розглянуто теоретико-методологічні підходи до оподаткування фінансового сектору України. Висвітлено основні напрями удосконалення оподаткування фінансового сектору в контексті зарубіжної та вітчизняної практики. Розкрито теоретико методологічні основи оподаткування використання природно-ресурсного потенціалу. Вивчено зарубіжний досвід застосування природно-ресурсних платежів. Проаналізовано результативність справляння природно-ресурсних платежів в Україні.

Разработан универсальный метод для нахождения консолидированной оценки влияния изменений в Налоговом кодексе на налоговый потенциал, основанный на применении метода нечеткого логического вывода. В качестве исходной информации использованы экспертные оценки по 100-балльной системе оценивания. Предлагаемая методика оценки апробирована на примере изменений в Налоговом кодексе Азербайджанской Республики в 2013 г.

Без полного и всестороннего исследования женщины как социального и биологического существа, которое является одним из наиболее важных социальных групп общества, точное определение его правового статуса, выявления положения в обществе, является довольно сложным и даже проблемным вопросом. Следует отметить, что, к сожалению, несмотря на научные и теоретические исследования в области прав и свобод женщин, а также достаточно полное и охватывающее выделение места в международном праве и национальных правовых системах для обеспечения и защиты этих прав, однако, как предмету исследования понятию "женщина" принятая всеми совершенная дефиниция дана не была. В связи с этим, в статье на основе различных дисциплин, правовой концепции женщин, учитывая определение, статус и связанные с этим вопросы были изучены.

Без повного та всебічного дослідження жінки як соціальної та біологічної істоти, яка є одним з найважливіших соціальних груп суспільства, точне визначення її правового статусу, виявлення становища в суспільстві є доволі складним і навіть проблемним питанням. Зазначимо, що, на жаль, незважаючи на наукові та теоретичні дослідження у сфері прав і свобод жінок, а також доволі повне, з визначенням місця в міжнародному праві та у національних правових системах для забезпечення і захисту цих прав, дефініцію поняття "жінка" ще не сформульовано. Сьогодні виникла гостра потреба детально роз'яснити всі аспекти цього поняття. На підставі дослідження різних сфер людської життєдіяльності, правової концепції, враховуючи визначення, розглянуто статус жінки і пов'язані з цим питання.

Отмечены особенности, важное значение и сущность права на социальное обеспечение в качестве средства выплаты гражданам, полностью или частично потерявшим трудоспособность, соответствующих государственных пособий, необходимых для удовлетворения их материальных потребностей и для осуществления других мер организационно-правового характера, а также в качестве важнейшего условия достойной жизни человека, со ссылкой на мнения известных ученых-юристов в этой области дано научно-обоснованное толкование социального обеспечения как реальное социальное явление. Подробно проанализировано современное состояние и тенденции развития законодательства Азербайджанской Республики в сфере социального обеспечения, выделяя особое внимание вопросу о месте системы социального обеспечения в социально-направленной политике Азербайджанского государства, детально рассмотрены проблемы, существующие в области социального обеспечения, выдвинуты конкретные предложения, направленные на решение этих проблем.

Указано, что основная цель реформ, проводимых в последние несколько лет в налоговой системе Азербайджана, состоит из упрощения и усовершенствования налогового администрирования, усиления налогового контроля, построения и развития совершенной системы обслуживания налогоплательщиков. Поэтому формирование конкурентоспособной экономической системы, считающейся важным фактором экономического развития страны, возможно лишь в результате создания механизма адекватной налоговой политики, совершенного налогового законодательства, благоприятной налоговой среды и рационального налогового контроля. Таким образом, чтобы постоянно контролировать деятельность органов налоговой службы необходимо совершенствовать систему внутреннего аудита. Все это позволит качественно изменить содержание оперативной работы органов налоговой службы и заметно повысить ее эффективность.

Цель статьи - рассмотреть медицинские и правовые аспекты пандемии COVID-19 в Азербайджане. Отмечено, что под смысловым значением термина "пандемия" понимается распространение на большую территорию, регион, страну и т.д. инфекционной болезни - эпидемия. Исследование осуществлено с использованием общепринятых методов научного познания, таких как: аналитического, сравнительно-правового, семантически-познавательного, системного, статистического и других. В стране против этого инфекционного заболевания на уровне Президента Азербайджана и Правительства Азербайджанской Республики осуществляется строгий контроль и принимаются серьезные и эффективные меры. На территории Республики обьявлен специальный карантинный режим, усилена юридическая ответственность физических и юридических лиц. Обсуждены основные меры борьбы с пандемией коронавируса, уменьшение ее негативных последствий.

Цель статьи - рассмотреть основные проблемы и особенности регулирования международной информационной безопасности в условиях глобализации межгосударственных отношений. Использованы общепринятые методы научного познания, такие как: аналитический, сравнительно-правовой, семантически-познавательный, системный, статистический и другие. Система международной информационной безопасности, по мнению авторов статьи, должна представлять собой совокупность международных и национальных институтов, призванных регулировать деятельность различных субъектов глобального информационного пространства. Обсуждены отдельные вопросы формирования приемлемых для всех стран справедливых международных информационных правоотношений, имеющих важность как для Азербайджана, так и для становления нового информационного миропорядка.

Здійснено перше у вітчизняній науці комплексне дослідження теоретичних, нормативно-правових та організаційних засад здійснення повноважень прокурором у частині проведення слідчих (розшукових) дій. З'ясовано сутність здійснення повноважень прокурором у частині проведення слідчих (розшукових) дій, розкрито завдання та повноваження прокурора в цій частині. Висвітлено сучасний стан здійснення повноважень прокурором у частині проведення слідчих (розшукових) дій, визначених главою 20 КПК України, та негласних слідчих (розшукових) дій. Викладено специфіку здійснення повноважень прокурором у зв'язку з проведенням слідчих (розшукових) дій під час судового провадження. Визначено особливості здійснення повноважень прокурором у частині проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування кримінальних проступків. Запропоновано напрями вдосконалення здійснення повноважень прокурором при проведенні слідчих (розшукових) дій.

Представлено навчальний посібник, що відповідає освітній програмі підготовки юристів. Викладено сучасні досягнення юридичної науки, зокрема в контексті трансформацій та розвитку правничого фаху в Україні. Розкрито теми, зумовлені необхідністю підготовки сучасних правників.

Висвітлено питання дотримання прав людини на територіях "заморожених конфліктів". Розкрито проблеми відновлення порушених правових норм щодо територіальної цілісності як конституційний обов'язок Азербайджанської держави. Розглянуто визволення окупованих територій як засіб боротьби з тероризмом. Увагу приділено проблемам втрати права на самовизначення в умовах окупації.