Розглянуто найбільш значущі теоретичні та практичні питання, які стосуються договору приєднання як особливої цивілістичної конструкції. Досліджено інституціоналізацію договорів приєднання та їх значення у сучасному цивільному обороті. Зроблено висновок про договірну, а не нормативну природу даного договору. Проаналізовано юридичні ознаки договору приєднання, на основі яких сформульовано його дефініцію. Вперше запропоновано способи кваліфікації цивільного договору як договору приєднання. Розроблено класифікацію умов договору приєднання та розкрито її правове значення. Проаналізовано правові наслідки кваліфікації цивільного договору як договору приєднання.

Мета роботи - проаналізувати основні результати проведення реформи охорони здоров'я в пілотних та Полтавській і Одеській областях України, виявити проблеми та запропонувати шляхи їх усунення. У ході дослідження використано законодавчу базу проведення реформи, дані статистичних звітів і моніторингу проведення реформи; методи контент-аналізу, статистичний, структурно-логічного аналізу; основу дослідження становив системний підхід. Встановлено загальні проблеми реалізації ходу реформування сфери охорони здоров'я в регіонах: недосконалість чинної нормативно-правової бази щодо фінансування охорони здоров'я внаслідок невизначеності гарантованого рівня медичної допомоги; недостатній рівень фінансування галузі та фінансової підтримки реформи; заклади охорони здоров'я працюють за умов неукомплектованості штатних посад фізичними особами як лікарів, так і молодших спеціалістів із медичною освітою; недостатнього устаткування сучасним обладнанням, автомобільним транспортом тощо; недостатній рівень використання інформаційних технологій; недостатній рівень готовності управлінців усіх рівнів управління до роботи за нових умов; вкрай недостатнє інформаційно-комунікаційне забезпечення реформи на центральному та місцевому рівнях. Запропоновано шляхи усунення існуючих проблем. Наведені позитивні результати реформи з структурної перебудови галузі та впровадження сучасних механізмів фінансування мають позитивний вплив на процес надання медичної допомоги.

Проаналізовано стан і динаміку віктимологічних особливостей, а також розробки основних напрямів і шляхів удосконалення діяльності, спрямованої на профілактику віктимологічної поведінки жертви насильницьких злочинів. У підсумку виконаної робота отримано науково-теоретичні результати, які мають значення не лише для науки, а й для діяльності правозастосовних органів. Досліджено історію розвитку віктимної поведінки жертви. Здійснено кримінологічну характеристику насильницької злочинності на віктимологічній основі. Визначено у віктимологічному сенсі характеристику жертви насильницьких злочинів, а також детермінанти насильницької злочинності на віктимологічній основі. Виявлено роль віктимної поведінки жертви у причинному механізмі насильницької злочинності. Проаналізовано загальносоціальні, спеціально-кримінологічні й індивідуальні заходи віктимологічної профілактики насильницьких злочинів.

Обґрунтовано необхідність вивчення профілактики віктимологічної поведінки особи як жертви насильницьких злочинів. Розширено коло аналізованих проблем, пов’язаних із насильницькою злочинністю на віктимологічній основі, розглянуто окремі види насильницьких злочинів, вчинених за «участю» жертв.