Розглянуто актуальні проблеми законодавчого забезпечення та державної підтримки у сфері підприємницької діяльності. Проаналізовано основні напрямки реформування політичної системи та підприємнцитва в Україні. Висвітлено вітчизняний та зарубіжний досвід законодавчого забезпечення розвитку малого бізнесу. Обгрунтовано необхідність державної підтримки інноваційного підприємництва. Проаналізовано сучасний стан і основні фактори тінізації підприємницької діяльності в Україні. Показано механізм законодавчого регулювання розвитку підприємницьких структур, проаналізовано процес формування громадських організацій підриємництва в Україні. Розглянуто питання судового захисту малих підприємств.

Рассмотрены актуальные проблемы законодательного обеспечения и государственной поддержки в сфере предпринимательской деятельности. Проанализированы особенности реформирования политической системы и предпринимательства в Украине. Освещен отечественный и зарубежный опыт законодательного обеспечения развития малого бизнеса. Обоснована необходимость государственной поддержки инновационного предпринимательства. Проанализировано современное состояние и основные факторы тенизации предпринимательской деятельности в Украине. Показан механизм правового регулирования развития предпринимательских структур, проанализирован процесс формирования общественных организаций предпринимателей в Украине. Рассмотрены вопросы судовой защиты малых предприятий.

Науково обгрунтовано методику визначення основних чинників розсіювання куль та їх роль у стрільбі зі службових пістолетів. У стрільбі з пістолетів Макарова на відстані 25 м найбільш вагомими є конструкційні, техніко-тактичні та балістичні чинники розсіювання куль.

Научно обоснована методика выявления основных причин рассеивания пуль и их значимости в стрельбе из служебных пистолетов. Наиболее значимыми причинами рассеивания являются конструкционные, технико-тактические и баллистические.

Is it scientifically motivated methods of the revealing the main reasons of the diffusing pool and their value in shooting from official gun. The most significant reason of the diffusing is designs, technician-tactical and ballistic.

Охарактеризовано українські націєтворчі процеси кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено проблему гендерної рівності в конституційному процесі доби української визвольної революції. Проаналізовано законодавчу діяльність Центральної Ради щодо впровадження єдиної структури однострою національних збройних сил України (березень 1917 - квітень 1918 рр.). Розкрито роль М.І.Туган-Барановського у формуванні українських фінансових установ за Центральної Ради.

Охарактеризованы украинские процессы формирования нации конца ХІХ - начала ХХ вв. Освещена проблема гендерного равенства в конституционном процессе периода украинской освободительной революции. Проанализирована законодательная деятельность Центральной Рады по внедрению единой структуры построения национальных вооруженных сил Украины (март 1917 - апрель 1918 гг.). Раскрыта роль М.И.Туган-Барановского в формировании украинских финансовых учреждений периода Центральной Рады.

Висвітлено життєвий шлях Голови Директорії та Головного Отамана військ Української Народної Республіки С.Петлюри в наукових працях його дослідників. Охарактеризовано постать воєнного діяча на сторінках української преси (1917 - 1920 рр.), висвітлено проблеми його військової діяльності в українській історіографії. Проаналізовано його вплив на формування особистості С.Скрипника, а також діяльність Комітету вшанування пам'яті С.Петлюри в Україні та за кордоном.

Освещен жизненный путь Председателя Директории и Главного Атамана войск Украинской Народной Республики в научных трудах его исследователей. Охарактеризована личность военного деятеля на страницах украинской прессы (1917 - 1929 гг.), освещены проблемы его военной деятельности в украинской историографии. Проанализированы его влияние на формирование личности С.Скрипника, а также деятельность Комитета почтения памяти С.Петлюры в Украине и за рубежом.

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яке виявляється у необхідності забезпечення ефективності виконання Україною обов'язків держави прапора щодо контролю технічного стану морських торговельних суден шляхом вдосконалення адміністративно-правових засад виконавчо-розпорядчої діяльності відповідних органів виконавчої влади. Визначено міжнародно-правові та національно-правові підстави та наслідки набуття Україною правового статусу "держава прапору". Досліджено історичні, правові й організаційні підвалини створення та становлення національного класифікаційного товариства "Регістр судноплавства України", його правовий статус, функції та повноваження. Запропоновано зміни у складі центральних органів виконавчої влади України щодо технічного регулювання у галузі торговельного мореплавства та визначено їх функціональну компетенцію.

Розкрито поняття, предмет, систему та принципи тактико-спеціальної підготовки співробітників ОВС України. Розглянуто типові та нетипові дії під час несення служби з охорони громадського порядку, пов'язані з реальною або можливою загрозою життю та здоровью громадян і співробітників ОВС. Висвітлено правові основи застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і засобів фізичного впливу під час припинення злочинів і правопорушень, затримання правопорушників. Подано інформацію про види нарядів патрульної служби, порядок звернення міліціонера до грамадян, тактику перевірки документів у громадян, які знаходяться у транспортному засобі. Розглянуто заходи забезпечення безпеки від час проведення операцій з ліквідації групових порушень громадського порядку (масових заворушень). Увагу приділено відповідальності працівників міліції за необгрунтоване застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї або за перевищення меж такого застосування.

Досліджено поняття та характерні ознаки функцій інституту омбудсмана. Вперше комплексно розглянуто поняття функцій омбудсмана. Проаналізовано історію їх становлення та розвитку у різні періоди часу в різних правових системах. Досліджено співвідношення функцій омбудсманів і функцій інших правозахисних інститутів. Визначено місце функцій омбудсмана у системі функцій інших правозахисних органів та організацій. Досліджено критерії класифікації функцій омбудсманів і запропоновано їх класифікація. Проведено систематизацію функцій омбудсманів. Проаналізовано механізм здійснення функцій омбудсмана, визначені основні засоби, способи, методи та принципи їх здійснення. Проаналізовано особливості закріплення функцій Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Визначено основні напрями їх розвитку та вдосконалення у контексті зарубіжного досвіду.

Вивчено питання правового регулювання захисту прав споживачів фінансових послуг. Визначено роль і місце банківського сектору за умов формування вдалої економічної системи. Розглянуто особливості надання кредитних послуг банками України реального сектору економіки. Проаналізовано ризики інформаційного середовища діяльності банків на ринку фінансових послуг. Охарактеризовано методи залучення банками роздрібних клієнтів та особливості взаємодії з ними. Досліджено тіньові схеми страхових компаній в Україні. З'ясовано шляхи підвищення фінансової стійкості страхових компаній в Україні за умов економічної нестабільності. Приділено увагу конфлікту інтересів як загрозі ефективного податкового консультування в Україні. Обгрунтовано можливості використання гібридних форм універсальних акцизів за умов фіскальної стабілізації.

Викладено теоретичний матеріал щодо дотримання заходів особистої безпеки працівниками ОВС під час виконання службових обов'язків. Окреслено правове підгрунтя застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і засобів фізичного впливу під час припинення злочинів і правопорушень, затримання та доставлення правопорушників.

Метою даної роботи є розгляд деяких основних принципів функціонування інституту омбудсмана, котрі визначають найбільш суттєві риси й ознаки його діяльності і на основі котрих здійснюється регламентація правового статусу омбудсмана. У статті аналізуються основні загальні принципи реалізації покладених на омбудсмана функцій, незалежно від способу закріплення правового статусу омбудсмана та сфери його компетенції. Розглядаються такі принципи, як незалежність, законність, принцип політичної нейтральностівідкритості та публічності, безперервності його функціонування та деякі інші. Зроблено висновки про те, що усі принципи реалізації функцій омбудсмана можуть діяти лише у взаємодії один з одним. Їх можна вважати загальними для всіх омбудсманів незалежно від способу призначення і функціональних обов’язків. Дотримання зазначених принципів має велике теоретичне й практичне значення для функціонування інституту омбудсмана і сприяє результативності й ефективності його діяльності у сфері забезпечення та захисту прав людини і громадянина та, у кінцевому результаті, побудові демократичної правової держави і громадянського суспільства.

Целью данной работы является рассмотрение некоторых основных принципов функционирования института омбудсмена, которые определяют наиболее существенные черты и признаки его деятельности и на основе которых осуществляется регламентация правового статусаомбудсмена. В статье анализируются основные общие принципы реализации возложенных на омбудсмена функций, независимо от способа закрепления правового статуса омбудсмена и сферы его компетенции. Рассматриваются такие принципы, как независимость, законностьпринцип политической нейтральности, открытости и публичности, непрерывности его функционирования и некоторые другие. Сделаны выводы о том, что все принципы реализации функций омбудсмена могут действовать во взаимодействии друг с другом. Их можно считатьобщими для всех омбудсменов независимо от способа назначения и функциональных обязанностей. Соблюдение указанных принципов имеет большое теоретическое и практическое значение для функционирования института омбудсмена и способствует результативности и эффективности его деятельности в сфере обеспечения и защиты прав человека и гражданина и, в конечном итоге, построении демократического правового государства и гражданского общества.

Aim and vision is: to provide an independent, high quality complaint handling service that rights individual wrongs, drives improvements in public service and informs public policy. Independence: In the exercise of her/his duties, an ombudsman is independent in structure and function. Ombudsman are open, honest and straightforward in all our dealings, and use time, money and resources effectively: he are consistent and transparent in our actions and decisions; he take responsibility for our actions and hold ourselves accountable for all that we do; he treat people fairly. Ombudsman Principles: Neutrality and Impartiality: An ombudsman is a designated neutral and does not take the side of any party in a conflict. An ombudsman does not make decisions,create or change policies or mandate actions. An ombudsman reviews each situation objectively and treats all parties equally. Confidentiality: An ombudsman does not keep records for any party. She/he does not disclose information about individual cases or visits from employees without permission from the employee and cannot be compelled to testify about concerns brought to her/his attention. (The only exceptions, at the sole discretion of an ombudsman, are when there is imminent threat of serious harm.)_ Informality: An ombudsman, as an informal resource, does not participate in any formal adjudicative or administrative procedure relating to concerns brought to his/her attention.

Досліджено історичну періодизацію становлення кримінально-правової охорони інформації, яка становила державну таємницю за часів СРСР. Узагальнено види інформації, за розголошення якої передбачалася кримінальна відповідальність в розглянутий історичний період. Розкрито види інформації, яка за своєю суттю становила не тільки державну, але також і військову таємницю, а також інформацію, яка була пов'язана з державною політикою і була секретною. Також автор проаналізував структуру і діяльність державних органів, завданням яких була охорона секретних відомостей.

Наведено класифікацію, розглянуто бойові можливості та перспективи розвитку стрілецької зброї. Увагу приділено заходам безпеки під час поводження зі зброєю, а також правовим підставам її застосування. Розглянуто типи та різновиди патронів. Подано інформацію про призначення, принцип роботи та бойові властивості автомата Калашникова, автоматичної зброї нового покоління, снайперської гвинтівки Драгунова, сучасної снайперської зброї, пістолетів Макарова, "Форт" і Стєчкіна, а також ручних гранат. Викладено основи стрільб із вогнепальної зброї. Наведено методичні рекомендації щодо проведення практичних стрільб із пістолета та штурмової гвинтівки.

Досліджено поняття та характерні ознаки функцій інституту омбудсмана. Комплексно розглянуто поняття функцій омбудсмана. Проаналізовано історію їх становлення та розвитку у різні періоди часу в різних правових системах. Досліджено співвідношення функцій омбудсманів і функцій інших правозахисних інститутів. Визначено місце функцій омбудсмана у системі функцій інших правозахисних органів та організацій. Досліджено критерії класифікації функцій омбудсманів і запропоновано їх класифікацію. Проведено систематизацію функцій омбудсманів. Проаналізовано механізм здійснення функцій омбудсмана, визначено основні засоби, способи, методи та принципи їх здійснення. Проаналізовано особливості закріплення функцій Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Визначено основні напрями їх розвитку та вдосконалення у контексті зарубіжного досвіду.

Розглянуто структуру та принципи діяльності кримінального провадження, практичні аспекти виконання для набуття певних професійних навичок. Подано інформацію про завдання, історичні форми, стадії та систему кримінального процесу. Увагу приділено кримінально-процесуальним гарантіям, елементам кримінально-процесуальної норми, видам норм, джерелам кримінально-процесуального права України.

Висвітлено правові основи здійснення адвокатської діяльності в Україні. Подано інформацію про основні документи, ухвалені Міжнародною асоціацією юристів (МАЮ) у сфері міжнародного регулювання адвокатської діяльності. Розкрито особливості наднаціонального регулювання питань допуску до здійснення адвокатської діяльності в межах спільного ринку ЄС. Викладено правові основи здійснення адвокатської діяльності в Україні. Розкрито переваги та недоліки монополії адвокатури на здійснення представництва в суді. Висвітлено питання залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням. Увагу приділено використанню адвокатом спеціальних знань у процесі доказування, регламентації спеціальних знань і досвіду їх використання у країнах ЄС.

Мета роботи - визначити місце прокуратури в сучасній системі органів публічної влади і правоохоронних органів. Методи дослідження - аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, узагальнення. Авторські висновки про місце прокуратури в сучасній системі органів публічної влади і правоохоронних органів. З'ясовано загальнотеоретичні підходи щодо розуміння місця прокуратури в сучасній системі органів публічної влади і правоохоронних органів України.

Досліджено історію правоохоронних органів (ПОО) в системі юридичних наук. Охарактеризовано етапи формування ПОО у державах Стародавнього світу. Наведено загальні характеристики середньовічної держави і її права. Розглянуто процес створення і діяльність органів прокуратури. Проаналізовано характерні риси розвитку ПОО країн Європи та США кінця XVII - XX ст. Увагу приділено створенню і генезі правоохоронних органів у системі урядуючих установ Руси-України, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (кінець IX - середина XVII ст.). Досліджено функціонування ПОО Української козацької держави, Російської та Австро-Угорської імперій. Розглянуто становлення та розбудову системи ПОО за доби відродження Української держави, радянської України та незалежної України.

Досліджено кримінально-правові та кримінологічні засади охорони державної таємниці в Україні. Проаналізовано історію становлення та розвитку кримінально-правової охорони державної таємниці на українських землях від часів Київської Русі до сьогодення. Здійснено порівняльно-правову характеристику систем кримінально-правової охорони державної таємниці в деяких зарубіжних країнах (Естонія, Франція, Узбекистан, Туреччина, Молдова, Білорусь). Проаналізовано склад злочину - розголошення державної таємниці, передбачений ст. 328 Кримінального Кодексу (КК), проведено відмежування його від суміжних злочинів, а також здійснено кримінологічну характеристику цього злочину. Сформульовано нові положення, висновки та пропозиції, які в подальшому можуть бути використані для розвитку інституту кримінально-правової охорони державної таємниці в Україні. Запропоновано зміни до КК з метою вдосконалення його положень.

Наведено сучасне комплексне дослідження та продовження наукової розробки питань адміністративно-правового забезпечення функціонування органів прокуратури України в умовах реформування. Проаналізовано теоретико-методологічні засади функціонування органів прокуратури в системі органів кримінальної юстиції та публічної адміністрації. Досліджено міжнародні стандарти та зарубіжний досвід організації органів прокуратури. Окреслено правове забезпечення публічного адміністрування в органах прокуратури України. Висвітлено адміністративно-правові засади формування та функціонування системи роботи з персоналом в органах прокуратури України. Проаналізовано інформаційно-правове забезпечення органів прокуратури України. Охарактеризовано сучасний стан, проблеми та перспективи реформи прокуратури.

Викладено теоретичний матеріал щодо дотримання заходів особистої безпеки працівниками правоохоронних структур під час виконання службових обов'язків. Визначено правове підґрунтя застосування ними вогнепальної зброї, спеціальних засобів та засобів фізичного впливу в процесі забезпечення публічної безпеки і порядку, припинення кримінального правопорушення. Розглянуто зміст поняття "особиста безпека працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання" та важливість реалізації відповідних заходів. Досліджено головні критерії особистої безпеки працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, під час вирішення проблемних питань, пов'язаних із ризиком. Охарактеризовано формування психологічної готовності працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, до дій у типових та екстремальних ситуаціях. Увагу приділено особистій безпеці працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, у випадках застосування фізичної сили, спеціальних засобів та вогнепальної зброї. Проаналізовано діяльність спрямовану на особисту безпеку працівників правоохоронних органів, залучених до патрулювання, у випадку надзвичайної ситуації техногенного або природного походження.