Висвітлено основні зміни, внесені до Кримінально-процесуального кодексу України законами України від 21 червня 2001 р. та 21 липня 2001 р. Проаналізовано нові кримінально-процесуальні норми. Розглянуто питання з провадження щодо перевірки вироків, постанов, ухвал суду, зокрема, апеляційного та касаційного провадження, перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

Освещены основные изменения, внесенные в Криминально-процессуальный кодекс Украины законами Украины от 21 июня 2001 г. и 21 июля 2001 г. Проанализированы новые криминально-процессуальные нормы. Рассмотрены вопросы проверки приговоров, постановлений, решений суда, в частности: апеляционного и кассационного производства, пересмотра судебных решений в порядке исключительного производства.

Висвітлено основоположні тенденції розвитку кримінально-процесуального законодавства (КПЗ), судової та прокурорсько-слідчої практики в контексті демократизації та гуманізації кримінального судочинства (КС), посилення гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів його учасників, підвищення ролі суду під час здійснення правосуддя та вимог до мотивування рішень, які приймаються особами, що ведуть кримінальний процес (КП). Розкрито особливості стадій та процедур як нових для КПЗ України, зокрема, апеляційного та касаційного провадження, оскарження до суду рішень та дій органів дізнання, слідчого, прокурора, дачі згоди суду на рішення про обмеження конституційних прав і свобод осіб у досудових стадіях КП. Увагу приділено розкриттю правового змісту принципів кримінального судочинства (КС) - верховенству права та справедливості, що гармонізують національну правову систему з європейською правовою доктриною.

Освещены основоположные тенденции развития уголовно-процессуального законодательства (УПЗ), судебной и прокурорско-следственной практики в контексте демократизации и гуманизации уголовного судопроизводства (УСП), усиления гарантий защиты прав, свобод и законных интересов его участников, повышения роли суда при осуществлении правосудия и требований к мотивированию решений, принимающих лицами, ведущими уголовный процесс (УП). Раскрыты особенности стадий и процедур как новых для УПЗ Украины, в частности, апелляционного и кассационного производства, обжалования до суда решений и действий органов дознания, следователя, прокурора, дачи согласия суда на решения об ограничениях конституционных прав и свобод лиц в досудебных стадиях УП. Внимание уделено раскрытию правового содержания принципов УСП - верховенству права и справедливости, гармонизирующих национальную правовую систему с европейской правовой доктриной.

Досліджено проблеми становлення та розвитку правового регламентування дисциплінарної відповідальності державних службовців в Україні. Наведено дефініцію категорії "дисциплінарна відповідальність", запропоновано її класифікацію на види, визначено систему принципів правового регулювання. Розглянуто основні дисциплінарні стягнення, проаналізовано стадії дисциплінарного провадження. Обгрунтовано доцільність законодавчого закріплення наступних стадій дисциплінарного провадження щодо державних службовців: порушення дисциплінарного провадження, дисциплінарне розслідування, розгляд дисциплінарної справи та внесення у ній рішення, виконання рішення у справі, перегляд рішення за скаргою.

Проаналізовано правовий статус роботодавця - фізичної особи та домашніх працівників. З'ясовано особливості трудових правовідносин між домашнім працівником і роботодавцем - фізичною особою. Досліджено міжнародно-правові стандарти регулювання праці домашніх працівників. Розглянуто правове регулювання трудових відносин таких працівників у зарубіжних країнах. Запропоновано напрями вдосконалення правового регулювання трудових відносин домашніх працівників в Україні.

Розкрито поняття і роль професійного розвитку працівників. Розглянуто функції такого розвитку. Обгрунтовано принципи правового регулювання професійного розвитку працівників. Досліджено світові стандарти правового регулювання зазначеного розвитку. Проаналізовано сутність і значення професійного навчання працівників у системі їх професійного розвитку. Приділено увагу атестації як правовій процедурі оцінювання професійного рівня працівника.

Розкрито загальні засади соціального забезпечення та історію його становлення. Розглянуто функції соціального забезпечення. Викладено метод права соціального забезпечення. Обгрунтовано принципи права соціального забезпечення. Висвітлено загальні засади загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Приділено увагу питанням призначення й виплати пенсії. Наведено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обсчислення пенсії. Розглянуто види пенсійних виплат з коштів накопичувальної системи пенсійного страхування. Акцентовано увагу на проблемах матеріального забезпечення та соціальних послугах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Охарактеризовано види державних соціальних допомог. Описано сучасний стан системи соціальних послуг.

Представлено першу у вітчизняній кримінальній процесуальній науці після набрання чинності КПК України 2012 р. кваліфікаційну науково-дослідну працю, яка присвячена комплексній розробці теоретичних основ кримінального процесуального доказування та низки практичних проблем, що виникають при його здійсненні. Розроблено новий концептуальний підхід до кримінального процесуального доказування, сутність якого полягає у розумінні доказування як системи, що складається з таких елементів, як об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона та суб'єкт доказування, організованість і взаємодія яких є необхідною та достатньою умовою належного здійснення доказової діяльності. Здійснено системний аналіз кримінального процесуального доказування шляхом використання різних форм опису, зокрема історичної (виокремлено пізнавальний, діяльнісний і комплексний концептуальні підходи до розуміння сутності доказування та їх філософсько-методологічне підґрунтя), предметної (визначено загальну будову системи доказування та структуру її змістовних елементів) і функціональної (розкрито особливості внутрішнього та зовнішнього функціонування системи доказування). Розглянуто гносеологічну та проектно-реалізаційну природу кримінального процесуального доказування. Обґрунтовано необхідність виокремлення та дослідження поняття "об'єкт кримінального процесуального доказування", проаналізовано його співвідношення з поняттями "предмет доказування" та "межі кримінального процесуального доказування". Визначено та проаналізовано характерні ознаки суб'єктивної й об'єктивної сторони кримінального процесуального доказування. Виокремлено коло суб'єктів кримінального процесуального доказування, здійснено їх класифікацію. З'ясовано особливості співвідношення понять "обов'язок доказування" та "тягар доказування". За результатами проведеного дослідження висловлено й обґрунтовано низку пропозицій, що сприятимуть удосконаленню доктринального розуміння кримінального процесуального доказування, його правового регулювання й ефективності здійснення.