Викладено питання державного регулювання діяльності природних монополій (ПМ). Розглянуто суть поняття, причини виникнення ПМ. Особливу увагу приділено світовому досвіду щодо організаційних форм і методів регулювання їх діяльності. Проаналізовано сучасний стан і висвітлено тенденції розвитку ПМ в Україні. Описано існуючий організаційно-економічний механізм державного контролю за цінами на даних ринках. Наведено напрями удосконалення інституційного забезпечення державного регулювання діяльності ПМ у країні.

Изложены вопросы государственного регулирования деятельности природных монополий (ПМ). Рассмотрены сущность понятия, причины возникновения ПМ. Особое внимание уделено мировому опыту об организационных формах и методах регулирования их деятельности. Проанализировано современное состояние и освещены тенденции развития ПМ в Украине. Описан существующий организационно-экономический механизм государственного контроля за ценами на данных рынках. Приведены направления усовершенствования институционального обеспечения государственного регулирования деятельности ПМ в стране.

Розглянуто проблеми протидії протиправному захопленню власності, або рейдерству. Визначено сутність рейдерства. Висвітлено його причини. Розглянуто схеми та методи здійснення протиправних захоплень. Запропоновано механізми протидії рейдерству. Охарактеризовано комплекс заходів в системі безпеки національного бізнесу, спрямованих на недопущення протиправного захоплення підприємств.

Проаналізовано проблеми формування фракцій у Верховній Раді України, особливості впровадження та функціонування механізмів забезпечення фракційної дисципліни. Розглянуто досвід деяких країн щодо правового регулювання статусу депутатів та окремих аспектів функціонування вільного мандата члена парламенту.

Проаналізовано парламентське законодавство України у його взаємозв'язку з правом на людську гідність. Сформульовано основні недоліки української моделі парламентського мандата з погляду міжнародних актів про права людини.

Розглянуто основні соціально-економічні функції публічної влади. Доведено, що вивчення цих функцій надає змогу глибоко пізнати природу такого складного соціально-економічного інституту, як публічна влада. Проведено класифікацію соціально-економічних функцій держави на основі принципу поділу влади.

На основі здобутків вітчизняної та зарубіжної правової теорії та практики парламентаризму досліджено конституційно-правові засади впливу парламентських фракцій на здійснення представницького мандата. Проаналізовано характерні риси сучасного стану теорії народного представництва в її парламентському аспекті. Надано правову характеристику поняття "парламентська фракція", визначено його характерні ознаки та сутність. Проведено порівняльно-правове дослідження конституційно-правової природи парламентських фракцій, моделей функціонування та практики правового регулювання їх діяльності. Виокремлено й обгрунтовано основні функції парламентських фракцій, охарактеризовано особливості їх внутрішньої організації в різних країнах. З'ясовано правову суть і значення фракційної єдності, систематизовано її прояви. Проаналізовано та згруповано механізми правового забезпечення фракційної дисципліни, визначено їх вплив на демократичне функціонування парламенту. Узагальнено практику застосування форм конституційно-правової відповідальності для забезпечення фракційної дисципліни, запропоновано перспективні шляхи вдосконалення конституційно-правового статусу парламентських фракцій у ВР України.

Розглянуто питання, пов'язані зі становленням і розвитком нового наукового напряму - філософії антикризового державного управління, що має велике теоретичне і практичне значення для формування нової моделі управління. Осмислено напрями оптимізації антикризового державного управління і виходу країни з системної кризи. Акцентовано увагу на електронному врядуванні як одному з інструментів подолання криз, конфліктів і ризиків у сучасному глобалізованому світі. Вивчено світовий досвід антикризового державного управління й уроки для України. З'ясовано детермінанти оптимізації механізмів інноваційно-технологічного розвитку України як одного із напрямів виходу України із кризи.

Розглянуто потенційні наслідки одностороннього підвищення ставок ввізного мита для окремих товарів походженням з України у торгівлі в рамках ЗВТ СНД після створення ЗВТ між ЄС та Україною, в тому числі оцінено втрати експортного виторгу вітчизняних експортерів за різними сценаріями зміни тарифних режимів та виявлено товари, експорт яких до Російської Федерації / МС припиниться після підвищення ними ввізного мита до рівня ставок тарифу режиму найбільшого сприяння Російської Федерації в СОТ. Зроблено висновки щодо недоцільності підвищення Україною ввізного мита до рівня ставок її тарифу РНС в СОТ у торгівлі з країнами МС у рамках ЗВТ СНД.

Досліджено місце стандартизації в адміністративно-правовому регулюванні господарської діяльності. Подано рекомендації щодо адаптації законодавства України у сфері стандартизації до норм Європейського Союзу.