Висвітлено актуальні питання захисту конституційних прав людини та громадянина в Україні. Розкрито проблеми неправомірного дактилоскопіювання, правові засади оцінювання генетично модифікованих продуктів, особливості правової відповідальності за порушення правил стандартизації, економіко-правові аспекти захисту від рейдерства. Проаналізовано можливості використання мобільних телефонів і ЗМІ під час розкриття злочинів. Розглянуто психологічні особливості допиту неповнолітніх, порядок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, проблеми страхового захисту учасників дорожньо-транспортного руху.

Освещены актуальные вопросы защиты конституционных прав человека и гражданина в Украине. Раскрыты проблемы неправомерного дактилоскопирования, правовые основы оценки генетически модифицированных продуктов, особенности правовой ответственности при нарушении правил стандартизации, экономико-правовые аспекты защиты от рейдерства. Проанализированы возможности использования мобильных телефонов и СМИ при раскрытии преступлений. Рассмотрены психологические особенности допроса несовершеннолетних, порядок возмещения расходов на стационарное лечение лица, пострадавшего от преступления, проблемы страховой защиты участников дорожно-транспортного движения.

Досліджено проблему професіоналізації правоохоронця у контексті філософсько-правової спадщини українського діяча епохи Відродження С.Оріховського (1513 - 1566 рр.). Розглянуто чинники, які вплинули на формування правосвідомості мислителя. Обгрунтовано прогресивність його філософсько-правових поглядів. Висвітлено значущість філософії права та держави С.Оріховського у сучасному державотворенні, інтегровано та проаналізовано ідеї вітчизняного гуманіста, які мають теоретичну та практичну цінність стосовно процесу формування феномена професіоналізму правоохоронця. Удосконалено юридичну терміносистему у галузі професіоналізації кадрового потенціалу правоохоронних органів України.

Висвітлено сутність, систему, завдання, методологію, а також сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняної криміналістики. Описано науково-технічні прийоми та методи виявлення, фіксації, вилучення та дослідження доказів з метою розкриття, розслідування та запобігання злочинам. Розглянуто питання криміналістичних фотографії, відеозапису, габітоскопії, трасології, балістики, судового почерко- й авторознавства, техніко-криміналістичного дослідження документів, криміналістичних обліків. Увагу приділено тактиці слідчого огляду, допиту, очної ставки, обшуку, виїмки, відтворення обставин події. Наведено рекомендації щодо проведення розслідування окремих видів злочину, зокрема, вбивств, згвалтувань, торгівлі людьми, хуліганств, порушень правил безпеки дорожнього руху.

Освещены сущность, система, задачи, методология, а также современное состояние и перспективы развития отечественной криминалистики. Описаны научно-технические приемы и методы выявления, фиксации, изъятия и исследования доказательств з целью раскрытия, расследования и предупреждения преступлений. Рассмотрены вопросы криминалистических фотографии, видеозаписи, габитоскопии, трасологии, баллистики, судебного почерко- и автороведения, технико-криминалистического исследования документов, криминалистических учетов. Уделено внимание тактике следственного осмотра, допроса, очной ставки, обыска, выемки, воспроизведения обстоятельств события. Даны рекомендации по проведению расследования отдельных видов преступлений, в частности, убийств, изнасилований, торговли людьми, хулиганства, нарушений правил дорожного движения.

Висвітлено загальні положення судових експертиз, описано їх види та порядок призначення, наведено класифікацію. Розглянуто трасологічну експертизу, а також судову балістичну, матеріалів та речовин, почерко- та авторознавчу, фоноскопічну, судово-медичну, судово-психіатричну, судово-психологічну експертизи. Подано нормативно-правові джерела та бібліографію судової експертології.

Освещены общие положения судебных экспертиз, описаны их виды и порядок назначения, дана классификация. Рассмотрены трассологическая экспертиза, а также судебная баллистическая, материалов и веществ, почерко- и автороведческая, фоноскопическая, судебно-медицинская, судебно-психиатрическая, судебно-психологическая экспертизы. Даны нормативно-правовые источники и библиография судебной экспертологии.

Висвітлено предмет, систему, завдання, методи та методологію криміналістики. Охарактеризовано механізм учинення злочину та виникнення криміналістичної (доказової) інформації. Описано науково-технічні способи та методи виявлення, фіксації, вилучення та дослідження доказів з метою розслідування та розкриття злочинів. Розглянуто питання криміналістичої фотографії, відеозапису, габітоскопії, трасології, балістики, судових почерко- й авторазнавства, техніко-криміналістичного дослідження документів, криміналістичних обліків. Наведено практичні рекомендації щодо організації проведення слідчих дій та визначення оптимальної поведінки осіб, які здійснюють розслідування. Розкрито особливості тактики слідчого огляду, допиту, очної ставки, пред'явлення для впізнання, обшуку, виїмки, відтворення обстановки й обставин події, використання спеціальних знань. Увагу приділено організації та проведенню розслідування окремих видів злочинів, зокрема, вбивств на замовлення, заподіяння тілесних ушкоджень, згвалтувань, торгівлі людьми, крадіжок, грабежів, розбоїв і вимагань, хабарництва, порушення правил безпеки дорожнього руху.

Висвітлено проблему створення системи ситуаційних центрів сектора безпеки й оборони (СБО) України. Проблема є актуальною, оскільки у разі виникнення загроз загальнодержавного масштабу СБО повинен працювати злагоджено, як єдиний механізм. Наведено перелік органів державної влади, які входять до складу сектора безпеки й оборони України згідно з законом України "Про національну безпеку України". Відмічено роль ситуаційних центрів (СЦ) у системах підтримки прийняття управлінських рішень структурами СБО у разі реагування ними на кризові ситуації. Наголошено на необхідності створення системи СЦ та єдиного інформаційного середовища (ЄІС) для їх роботи. Надано узагальнену структуру системи СЦ на чолі з Головним СЦ. Відмічено, що першочерговим завданням під час створення ЄІС має бути створення метамоделі даних, які входять у ЄІС. Як метамодель даних запропоновано метамодель багатосторонньої програми міжнаціональної взаємодії MIP (Multilateral Interoperability Programme) НАТО, яка відповідає стандарту MIP JC3IEDM (Joint Command, Control and Consultation Information Exchange Data Model - об'єднана модель даних з обміну інформацією для управління, контролю і консультування). Проведено паралель між роботою НАТО з країнами-учасниками та системою СЦ органів державної влади, що входять у СБО, на чолі з Головним СЦ. Надано опис та концептуальну схему метамоделі даних, які можуть бути використані під час побудови ЄІС системи СЦ СБО. Концептуальну схему показано у нотації IDEF1X, яка застосовується для опису структури реляційних баз даних. Аналогічно до MIP запропоновано ввести поняття рівня стандартизації основних структурних елементів метамоделі та правила їх найменування. Наведено приклади. Зроблено висновки про значення та необхідність метамоделі даних під час створення ЄІС СЦ СБО.

Сформовано єдину концепцію принципів спадкування в цивільному праві України. Виявлено гносеологічні й історичні передумови виникнення та розвитку принципів спадкування за законодавством, що діяло на території сучасної України в X - XX ст., та з'ясовано зміст принципів спадкування за цивільним правом сучасної України. Визначено поняття, ознаки та види принципів спадкування в цивільному праві, основний критерій для їх класифікації. Розкрито особливості практичної реалізації галузевих, підгалузевих та інституційних принципів спадкування. Розроблено конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання в досліджуваній сфері. Розроблено пропозиції щодо зміни Цивільного кодексу України в частині наділення фізичних осіб з 14 років правом відмовлятися від спадщини або відкликати подану заяву щодо прийняття спадщини без згоди батьків, піклувальників; можливості зміни черговості у спадкуванні за законом не тільки шляхом укладення договору про зміну черговості у спадкуванні, а й через подання заяви одним із спадкоємців.

Відображено сучасний стан протидії злочинності в нинішніх умовах з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України та практики його застосування. Наведено криміналістичну характеристику злочинів, окреслено типові слідчі ситуації та викладено алгоритми дій слідчого під час розслідування злочинів, акцентовано на особливостях проведення окремих слідчих (розшукових) дій.

Розкрито весь обсяг тем навчальної дисципліни "Кримінальний процес", які охоплюють усі розділи та глави КПК 2012 року. Розглянуто положення чинного вітчизняного законодавства у взаємозв'язку з практикою його застосування судом та іншими суб'єктами кримінального процесу в контексті неухильного забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Проведено перше комплексне монографічне дослідження в Україні, присвячене аналізу поняття злісності як наскрізного кримінально-правового поняття. Сформульовано поняття «злісність» у вітчизняному кримінальному праві: це умисне стійке спрямування особи на вчинення однорідних за своєю суттю діянь, що окремо не становлять високого рівня суспільної небезпеки і не є злочинними, проте у разі неодноразового (систематичного) їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набуває ознак злочину. Проведено історико-правове дослідження поняття «злісність» у пам’ятках вітчизняного кримінального законодавства, що дозволило виокремити та охарактеризувати дев’ять історичних періодів її генези та регламентації. Констатовано, що «злісність» у кримінальному законодавстві часів СРСР регламентована як оціночна ознака, що могла підлягати розширеному тлумаченню та слугувала дієвим інструментом для необгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності широкого кола осіб, залежно від суспільно-політичної ситуації на певний період часу.

Відображено сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняного кримінального процесу з урахуванням практики його застосування, зокрема Європейського суду з прав людини. Видання укладено відповідно до програми навчальної дисципліни "Дізнання", яку освоюють у вищих навчальних закладах. Розкрито поняття, система та завдання дізнання як форми досудового розслідування. Розглянуто систему загальних положень провадження дізнання та початок провадження дізнання. Окреслено об’єднання та виділення матеріалів дізнання, розгляд клопотань під час провадження дізнання, строки провадження дізнання тощо. Охарактеризовано взаємодію дізнавача з оперативними підрозділами, участь у провадженні дізнання спеціаліста, перекладача та понятих, документування ходу провадження дізнання. Зазначено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у формі дізнання. Увагу приділено засадам ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Висвітлено організацію діяльності підрозділів дізнання органів національної поліції.

Розглянуто проблему обміну інформацією між автоматизованими системами ситуаційних центрів (СЦ) органів державної влади сектора безпеки і оборони (СБО) України. Проблема є надзвичайно актуальною на сьогодні, оскільки при виникненні загроз загальнодержавного масштабу (воєнного втручання, тероризму, надзвичайних ситуацій) СБО повинен працювати як єдиний злагоджений механізм. Тому створення системи СЦ СБО та налагодження обміну інформацією між ними є необхідною умовою для цього. Надано оцінку таким найбільш поширеним типам інтеграції даних у інформаційних системах (ІС), як сховища даних, федералізація даних та сервіс-орієнтований підхід. Як найбільш сучасний підхід до інформаційної взаємодії розрізнених ІС запропонований сервіс-орієнтований підхід. Наголошено, що для обміну даними недоцільно отримувати доступ до інших ІС та самостійно здійснювати пошук там необхідної інформації. Навпаки, пропонується вичленити із предметних областей ІС різних СЦ предметну область (ПрО) обміну даними та визначити необхідні для обміну теми. Далі для кожної теми побудувати тематичне представлення згрупованих, аналітичних дата за типом вітрини дата. Такі представлення стануть джерелом дата для відповідних сервісів у СОА і можуть використовуватися у режимах Публікація/Підписка та Запит/Відповідь. Розглянуто метод і запропоновано алгоритм взаємодії ІС розрізнених СЦ на основі використання онтології ПрО обміну даними та СОА. Як зразок взято сімейство специфікацій з обміну даними MIP4-IES Програми багатосторонньої взаємодії НАТО (МIР). На основі законодавчих документів у сфері реагування на надзвичайні ситуації (НС) побудована онтологія ПрО обміну даними між ІС СЦ при реагуванні на НС. Наведені приклади тем та тематичних представлень, які можуть бути сконструйованими на основі побудованої онтології ПрО обміну даними.

Монографію присвячено вирішенню важливої науково-практичної проблеми, пов’язаної з розробленням концептуальних основ балансу у кримінальному провадженні. Досліджено генеалогію ідеї балансу, глибоко вкоріненої у цивілізаційній правовій спадщині, дотичній до проблематики гармонії суспільного співжиття, справедливості, захисту людини від свавілля. Доведено доцільність зміщення фокусу уваги від панівного у науковій доктрині вузького розуміння балансу як рівноваги, узгодження, пропорційності публічних і приватних інтересів до широкого розуміння балансу, комплексна модель якого охоплює інституційний, правозастосовний та особистісний рівні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)8

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА869923 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Видання підготовлено відповідно до програми навчальної дисципліни «Криміналістика». Відображено сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняної криміналістики з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України 2012 р. і внесених до нього змін. Викладено теоретичні основи криміналістики, розкрито питання, що стосуються криміналістичної техніки та окремих її галузей, зокрема криміналістичного дослідження зовнішньості людини. Висвітлено зміст криміналістичної тактики, звернено увагу на тактику допиту та одночасного допиту. Розглянуто положення методики розслідування окремих видів кримінальних правопорушень, зокрема, рослідування деяких воєнних злочинів.