Розкрито сутність, цілі та завдання управління у військовій справі, розглянуто закони управління. Викладено методологічні основи оцінки ефективності управління, загальні положення системи управління. Описано склад і систему пунктів управління, зв'язку, технічні засоби. Розглянуто питання забезпечення готовності сил, засобів та автоматизації управління. Проаналізовано роль командира за умов автоматизованої системи управління військами. Наведено класифікацію бойових документів та вимоги до їх оформлення та змісту.

Раскрыты сущность, цели и задания управления в военном деле, рассмотрены законы управления. Изложены методологические основы оценки эффективности управления, общие положения системы управления. Описаны состав и система пунктов управления, связи, технические средства. Рассмотрены вопросы обеспечения готовности сил, средств и автоматизации управления. Проанализирована роль командира в условиях автоматизированной системы управления войсками. Приведены классификация боевых документов и требования к их оформлению и содержанию.

Визначено доктринальні основи конституційної дефініції та правового регулювання в Україні права людини на свободу світогляду та віросповідання. Розкрито методологічні засади дослідження та визначено місце в системі прав і свобод людини та громадянина. Охарактеризовано та проведено систематизацію нормативної бази конституційно-правового регулювання даного суб'єктивного права особи. Визначено, що складовими даної системи є міжнародні договори універсального та регіонального характеру та вітчизняні нормативно-правові акти України. Наведено пропозиції щодо конституційно-правового закріплення права людини. Досліджено загальносуспільні й юридичні гарантії реалізації, охорони та захисту права людини на свободу світогляду та віросповідання. Звернено увагу на необхідність правового вдосконалення загальносуспільних та юридичних гарантій реалізації, охорони та захисту права людини в Україні.

Досліджено історію розвитку кримінального законодавства, що регулює відносини в сфері обігу дорогоцінних металів і каміння. Проведено порівняння вітчизняного та зарубіжного кримінального законодавства в зазначеній сфері. Проаналізовано соціальну зумовленість порушення правил здачі дорогоцінних металів і каміння. Розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу цього злочину. Відмежовано досліджуваний злочин від цивільно-правових та адміністративних правопорушень. Розроблено питання щодо правильної кваліфікації діяння, передбаченого ст. 214 КК. Розглянуто питання покарання за порушення правил здачі дорогоцінних металів і каміння. Зроблено теоретичні висновки та наведено практично значущі пропозиції, спрямовані на удосконалення редакції ст. 214 КК.

Висвітлено загальні положення про договір, зобов'язання та їх окремі види - договірні та недоговірні. Увагу приділено цивільно-правовому договору, зобов'язанням про передачу майна у власність та користування, щодо виконання робіт, надання послуг, зокрема фінансових, розпоряджання правами інтелектуальної власності, а також зобов'язанням зі спільної діяльності та недоговірним зобов'язанням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х830.141-1 + У03(0)

Рубрики:

Торговельні товариства

Економічна історія (Історія господарства)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)117.013

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано причини порушення конституційного принципу індивідуальної юридичної відповідальності платників податку на додану вартість. Вивчено та означено адміністративну й судову позицію у вирішенні податкового спору, пов'язаного з позбавленням податкового кредиту платника податку у зв'язку з визнанням фіктивною діяльність його контрагента. Відстояно та обгрунтовано авторську позицію щодо необхідності законодавчого закріплення принципу індивідуальної податково-правової відповідальності платників податків загалом, та в сфері адміністрування податку на додану вартість, зокрема.

Здійснено системно-структурний аналіз сучасного вітчизняного законодавства щодо правового забезпечення статусу українського народу. Сформульовано поняття, ознаки, види та елементи його конституційно-правового статусу.

Розглянуто сучасне вітчизняне законодавство з правового забезпечення культурних прав людини в Україні. Визначено, що теорія конституційного права та чинне конституційне законодавство до культурних прав і свобод людини відносять суто освітньо-культурні. Проаналізовано Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25.04.2019 щодо відповідності забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян України - представників як титульної нації, так і національних меншин.

Досліджено сучасне національне законодавство з правового забезпечення права на мирні зібрання в Україні. Визначено, що це право можна розглядати як у широкому, так і вузькому його значенні. Встановлено, що право на мирні зібрання в Україні на конституційному рівні загалом відповідає міжнародним стандартам прав людини. Зазначено, що це право потребує чіткої юридичної регламентації в українському законодавстві.

Право підприємства на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді є одним з фундаментальних прав реалізації підприємницької діяльності. Глобальні проблеми сучасності як природного, так і техногенного характеру, та пов'язані з ними політичні й економічні трансформації вимагають систематичного перегляду та постійної актуалізації забезпечення права особи загалом і підприємства зокрема на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді. Мета статті - теоретико-прикладне осмислення змісту поняття "право підприємства на професійну правничу допомогу і процедуру здійснення його представництва в суді" і стану та перспектив його нормативно-правого забезпечення в Україні. Під час дослідження застосовано такі методи: діалектичний, герменевтичний, системний, аналізу та синтезу, індукції й дедукції, формально-юридичний тощо. Визначено, що чинне законодавство України не повною мірою відповідає сучасній теорії конституційного права та Конституції України щодо права підприємства на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді. Проведено частковий аналіз відповідних нормативних актів і виявлено певні неузгодженості. Висновки: зміст права особи, а також підприємства, на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді потребує певного корегування на рівні Конституції, а також цілої низки законодавчих актів України. На сьогодні в Україні є певна потреба в ухвалені Закону України про юридичну службу, зокрема й на підприємстві.

Дисертація є комплексним правовим дослідженням, у якому окреслено теоретичні та практичні проблеми державного регулювання у сфері комунальних послуг. Узагальнено теоретичні підходи до розуміння сутності державного регулювання, визначено поняття державного регулювання у сфері комунальних послуг, а також охарактеризовано особливості його інституційного та функціонального забезпечення. Розкрито адміністративно-правовий механізм державного регулювання у сфері комунальних послуг в Україні. Досліджено особливості взаємодії органу державного регулювання із іншими органами публічної адміністрації та питання щодо розмежування повноважень органу державного регулювання та місцевих органів публічної влади при здійсненні державного регулювання у сфері комунальних послуг в Україні. Проаналізовано особливості адміністративно-правового забезпечення окремих повноважень органу державного регулювання у сфері комунальних послуг в Україні та визначено його роль у механізмі захисту прав споживачів. Сформульовано науково обґрунтовані висновки і практичні рекомендації з удосконалення законодавства України щодо державного регулювання у сфері комунальних послуг.