Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)211.321.3 + Х839(4УКР)212.3 + У9(4УКР)262.252-21

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Наведено визначення поняття "державне молодіжне житлове кредитування", висвітлено його роль у соціально-економічній політиці. З'ясовано суть і особливості адміністративно-правового регулювання державного молодіжного житлового кредитування, його суб'єкти, об'єкт, функції, принципи, методи та форми. Проаналізовано підстави виникнення права молоді на соціальний захист у даній сфері. Розкрито суть інституційних засад зазначеного регулювання молодіжного житлового кредитування, а також суть правових і організаційних засад діяльності Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" як суб'єкта адміністративно-правового регулювання економічної та соціально-культурної сфери. Проаналізовано чинне законодавство та практику даного регулювання. Висвітлено та проаналізовано світовий досвід іпотечного молодіжного житлового кредитування. Досліджено чинники, які впливають на ефективність адміністративно-правового регулювання державного кредитування у даній сфері. Запропоновано напрямки підвищення його ефективності шляхом удосконалення норм законодавства й управлінського механізму.

Розглянуто проблемні питання законодавства, що регулює встановлення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування. Розкрито повноваження Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України щодо встановлення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Висвітлено комплекс теоретико-правових аспектів широкого кола правових питань щодо юридичної відповідальності за порушення природоресурсного законодавства України. Положення дослідження спрямовані на розвиток еколого-нравового світогляду мислення, сталої системи еколого-правових знань та вирізняються науковою новизною та практичною реалізацією. Охарактеризовано сучасний стан правового регулювання та шляхи удосконалення діяльності органів виконавчої влади України у галузі захисту об’єктів довкілля. Розглянуто актуальні питання адміністративної відповідальності за земельні правопорушення.

На основі наукових концепцій визначено методологічні підходи до адміністрування в публічному управлінні, встановлено роль і значення адміністрування в системах законодавчої, виконавчої та судової влади. Акцентовано увагу на економічній і адміністративній ролі органів державної виконавчої влади у забезпеченні суспільного розвитку в умовах існуючих загроз національній безпеці. Зазначено, що особливого значення в умовах децентралізації набуває управління територіальним розвитком і формування локальної ідентичності. Обгрунтовано застосування світових практик, особливо комунікацій в публічній сфері для реформування публічного управління.