Пропонується концепція значимості соціально-правової держави Німеччини у стабілізації суспільства перехідного типу. Робиться висновок про те, що стабільність політичної системи Німеччини, стійкість сприйняття нею нових реальностей обумовлюється насамперед демократичним соціально-правовим характером держави, значимість ролі якої визначається історичною традиційністю сильної державної влади і специфічністю повоєнного періоду, зокрема, впливом зовнішньополітичного та економічного чинників. Соціальна державність стала головною умовою прогресу німецького суспільства повоєнного періоду, а також основою модернізаційних процесів кінця ХХ ст.

Проаналізовано проблемні завдання збереження власної ідентичності з одночасною інтеграцією у світовий соціокультурний контекст; забезпечення європейського вибору розвитку; утвердження інноваційної моделі державотворення; забезпечення стратегії випереджального розвитку тощо. Висвітлено проблему самоцінності людини як особи та громадянина в стратегії українського державотворення; місце та роль ідеології в системі державотворення (дискусія щодо деідеологізації-реідеологізації суспільних процесів, "державної" і "державницької" ідеології); поняття ідеології людського розвитку як стратегічної в системі українського державотворення; зміст і основні напрями (принципи) стратегії сталого людського розвитку. Увагу приділено дослідженню такого аспекту українського державотворчого процесу, як формування інформаційного суспільства. Вивчено основні ознаки інформаційного суспільства та завдання побудови для України демократії; налагодження вільного циркулювання інформації, діяльність незалежних ЗМІ тощо. Досліджено проблеми духовного розвитку суспільства й особистості.