Рассмотрены общетеоретические и практические вопросы толкования закона, а также особенности его официального толкования в Украине. Обоснована необходимость интерпретации нормативных предписаний. Охарактеризовано соотношение официального и доктриального толкований.

Висвітлено історію виникнення та розвитку порівняльного правознавства як самостійного напрямку наукових досліджень юридичних явищ, визначено чинники його формування. Описано основні етапи становлення романо-германської й англосаксонської (англо-американської) сім'ї правових систем. Наведено загальну характеристику та встановлено особливості мусульманського, індуського, юдейського та традиційно-звичаєвого права. Визначено напрямки та засоби зближення й взаємовпливу правових систем різних країн світу, проаналізовано європейські інтеграційні процеси, розкрито роль конституційно-правового механізму в узгодженні норм права Ради Європи та Європейського Союзу та національного права. Розглянуто сучасний стан правотворчості, систематизації джерел права, тлумачення та застосування його норм у правових системах світу, зокрема, в континентальній Європі, США та мусульманських країнах, висвітлено тенденції розвитку їх судової системи та питання організації юридичної освіти. Викладено теоретичні засади порівняльного поліцейського права.

Освещена история возникновения и развития сравнительного правоведения как самостоятельного направления научных исследований юридических явлений, определены факторы его формирования. Описаны основные этапы становления романо-германской и англосаксонской (англо-американской) семей правовых систем. Приведена общая характеристика и установлены особенности мусульманского, индуиского, иудейского и традиционно-общинного права. Определены направления и средства сближения и взаимовлияния правовых систем разных стран мира, проанализированы европейские интеграционные процессы, раскрыта роль конституционно-правового механизма в согласовании норм права Совета Европы и Европейского Союза и национального права. Рассмотрено современное состояние правотворчества, систематизации источников права, толкования и применения его норм в правовых системах мира, в частности, в континентальной Европе, США и мусульманских странах, освещены тенденции развития их судовой системы и вопросы организации юридического образования. Изложены теоретические основы сравнительного полицейского права.

Розглянуто питання про створення в Україні державної медичної автоматизованої інформаційної системи з метою впровадження медичного електронного паспорта громадянина України. Представлено основні принципи побудови системи, взаємодії її елементів, технічні вимоги, що висуваються до них, а також надано структурну схему системи. Акцентовано увагу на створенні комплексної системи захисту інформації, визначенні рівнів прав доступу до інформації, ідентифікації та аутентифікації в системі користувачів цієї інформації. Обгрунтовано необхідність забезпечення можливості взаємодії системи, що розробляється, з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами.

Проаналізовано фактори, що викликають необхідність тлумачення нормативних приписів. Сформульовано мету тлумачення закону та запропоновано логічний алгоритм її досягнення. Подано визначення поняття офіційного тлумачення закону, репрезентовано його основні ознаки, стадії та види. Охарактеризовано співвідношення офіційного та доктринального тлумачення. Висвітлено поняття, юридичну природу, загальні та специфічні ознаки, функції та види актів офіційного тлумачення, акцентовано увагу на особливостях їх дії у часі, просторі та щодо кола осіб.

Розглянуто предмет, методологію та функції теорії держави, покано її місце та роль в системі суспільних і юридичних наук. Наведено інформацію про особливості виникнення, фоми, механізми та функції держави, структуру громадянського суспільства, правовий статус особистості, проблеми співвідношення права та закону в правовій державі. Увагу приділено принципам і джерелам права, основним видам правотворчості, способам тлумачення норм права, проблемам правової культури. Охарактеризовано основні правові системи сучасності, розглянуто вплив глобалізації на їх розвиток.

Рассмотрены предмет, методология и функции теории государства, показано ее место и роль в системе общественных и юридических наук. Дана информация об особенностях возникновения, формах, механизмах и функциях государства, структуре гражданского общества, правовом статусе личности, проблемах соотношения права и закона в правовом государстве. Уделено внимание принципам и источникам права, основным видам правотворчества, способам толкования норм права, проблемам правовой культуры. Охарактеризованы основные правовые системы современности, рассмотрено влияние глобализации на их развитие.

Розкрито теоретичні та практичні аспекти правової культури майбутнього вчителя у навчально-виховній діяльності вітчизняних педагогічних навчальних закладів у період 1917 - 2002 рр. На основі архівних, монографічних матеріалів, наукової літератури даного періоду, вивчено та систематизовано важливі теоретичні проблеми формування правової культури майбутнього вчителя. Розкрито взаємозв'язки правової та педагогічної культури в історії філософсько-педагогічної думки. Обгрунтовано теоретичні положення щодо формування правової культури майбутнього вчителя.

Раскрыты теоретические и практические аспекты правовой культуры будущего учителя в учебно-воспитательной деятельности отечественных педагогических учебных заведений в период 1917 - 2002 гг. На основе архивных, монографических материалов, научной литературы данного периода, изучены и систематизированы важные теоретические проблемы формирования правовой культуры будущего учителя. Раскрыты взаимосвязи правовой и педагогической культуры в истории философско-педагогической мысли. Обоснованы теоретические положения относительно формирования правовой культуры будущего учителя.

Вивчено проблеми кримінально-правової характеристики погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Захищено теоретичні положення, що стосуються кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину. З нової точки зору сформулевано таку ознаку потерпілого від злочину, передбаченого статтею 350 КК України, як виконання громадського обов'язку. Стверджено необхідність уніфікації термінології в КК України, зокрема, запропоновано у відповідних статтях термін "близькі родичі" замінити на термін "близькі", як у статті 350 КК України, та авторське трактування терміна "близькі". Уточнено та по-новому сформульовано зміст поняття погрози щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Стверджено, що основними та загальними ознаками злочинного впливу на майно службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов'язок, є: втрата цим майном ціннісних властивостей, обмеження його використання за призначенням, неможливість відновлення. Проаналізовано проблемні питання співвідношення погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, з суміжними злочинами КК України. Запропоновано внесення змін до КК України з метою його удосконалення. Зокрема, запропоновано нову редакцію статті щодо погрози або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, у КК України та інші кримінально-правові норми.

Мета роботи - проведення аналізу принципів судового процесу, оцінки їх відповідності європейським стандартам, практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Дослідження та оцінка принципів (основних засад) судового процесу, принципів - як системоутворюючих чинників. Сукупність цих властивостей утворює якість судового процесу. Принципи - це основні засади, загальні вимоги до побудови та діяльності (розвитку) того чи іншого об'єкту (системи), суттєві характеристики, що відповідають за правильне функціонування системи, без яких вона не виконувала б свого призначення. Сукупність принципів судового процесу утворюють, детермінують його якість. Обговорено забезпечення гарантій для виключення будь-якого обгрунтованого сумніву стосовно безсторонності суду потрібно, переходити до уніфікації судової практики, вводити (поступово) прецедентне право.

Комплексно проаналізовано особливості інтеграції правової системи України в Європейський простір. Розкрито питання обгрунтування філософсько-правових, концептуальних засад євроінтеграційного процесу та безпосередньої адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Висвітлено основні вектори зближення національної системи права із сучасною європейською системою права. Розглянуто процес формування й удосконалення системи законодавства шляхом її адаптації до європейського. Охарактеризовано етапи й основні напрями адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Увагу приділено становленню інституту європейського громадянства, системі гарантування конституційного ладу України. Розглянуто правовий статус Конституційного Суду України в контексті вітчизняної реформи правосуддя.

Теоретично обґрунтувано роль і функцій державної влади в процесі політичної модернізації суспільних відносин в Україні. З'ясовано змістовні ознаки поняття "державна влада". Визначено, що державна влада є багатогранним соціальним явищем, у межах якого зосереджена велика кількість суспільно-політичних смислових відбитків і навантажень. Cистематизовано змістовні ознаки державної влади як суспільно-політичного феномену, зокрема доведено, що державна влада, перш за все, виступає відповідним соціальним досвідом, який є результатом становлення та розвитку суспільних відносин. Теоретично обгрунтовано й доведено, що модернізація є частиною загального процесу трансформації, коли перетворення відбуваються в усіх основних компонентах соціальної системи, зокрема, економічній, правовій, політичній сферах.