Висвітлено питання зародження на території України господарського судочинства, історичного розвитку його центральних і регіональних органів від комерційних судів, державного арбітражу до сучасних арбітражних судів. Проаналізовано особливості арбітражного суду як спеціалізованого органу судової влади, зі структурою та функціями Вищого арбітражного суду України та обласних арбітражних судів. Розкрито перспективи розвитку арбітражних судів у світлі положень Конституції України.

Розглянуто питання національної безпеки, державотворення, відкритого суспільства та ринкової економіки.

Досліджено суспільні відносини, що виникають і реалізуються в процесі цілеспрямованого впливу держави в особі її органів на використання об'єктів промислової власності. Основну увагу приділено проблемам державного управління у сфері промислової власності. Питання державного регулювання і проблеми формування державної системи захисту у цій сфері розглянуто для того, щоб більш глибоко і комплексно показати державне управління крізь призму специфіки суспільних відносин, що виникають. Зроблено аналіз законодавства України у сфері промислової власності та міжнародних конвенцій, що засновують міждержавні союзи, членом яких є Україна. Крім міжнародно-правових актів у сферу дослідження включено законодавчі акти інших країн світу (Франції, Австрії, Японії, КНР, США, Німеччини), які викликають найбільший інтерес щодо створення в Україні відповідної системи правового регулювання та більш глибокої детальної розробки окремих його механізмів. Викладено практичні пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення структури і функцій державних органів управління та регулювання у сфері промислової власності, удосконалення інституту юридичної відповідальності, створення в Україні державної патентної системи.

Розглянуто історію та сучасні тенденції розвитку державного управління і місцевого самоврядування, проблеми регіонального управління та регіональної політики. Проаналізовано методи сприяння економічному розвитку в контексті державного управління та місцевого самоврядування, а також визначено роль громадських організацій у місцевому самоврядуванні.

Висвітлюється суспільно-політичне становище Коломиї під час національно-демократичної революції в Галичині та становлення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) на Покутті, національні відносини у міському середовищі, громадсько-культурна інтеграція коломиян у систему національного відродження ЗУНР та ін.

Розглянуто питання формування української національної ідеї в Закарпатті у 20 - 30-х рр. як передумови проголошення Карпатської України, політика західних країн щодо автономії Підкарпатської Русі, а також міжнародну обстановку в Європі напередодні проголошення Карпатської України. Проаналізовано роль і місце Карпатської України в історії Закарпаття, висвітлено особливості права на Закарпатті в 20 - 30-х рр. ХХ ст. Досліджено трагічну долю політичних діячів Карпатської України і Чехословаччини у період сталінських репресій після закінчення Другої світової війни тощо.

Висвітлено актуальні проблеми теорії та практики конституційного будівництва в Україні. Розглянуто теоретичні питання сучасного українського конституціоналізму, реформування адміністративного права, вдосконалення конституційного регулювання референдуму, розвитку цивільного права у сучасний період. Проаналізовано правові засади створення та діяльності громадських організацій, деякі аспекти співвідношення міжнародно-правового і національного регулювання права на життя і свободу людини та забезпечення міжнародних стандартів даних прав і свобод людини в Україні.

Висвітлено історіографію та історію становлення української державності. Вивчено питання формування патріотичного напрямку в гуманістичній українській історіографії XVI - XVII ст. Розглянуто історичні передумови державотворення в Україні. Проаналізовано особливості формування української державності та суспільства в середині XVII ст. Охарактеризовано зовнішню політику Богдана Хмельницького в контексті міжнародних відносин суверенної української держави. Відображено історичний шлях до незалежності української держави. Досліджено проблеми соціально-політичного розвитку країни на сучасному етапі. Описано нове бачення реформи розвитку України. Наведено концепції ринкової трансформації економіки. Вивчено філософську думку в Україні та проблеми її розвитку на сучасному етапі. Особливу увагу приділено етнокультурним процесам в Україні, їх регіональним особливостям, релігійному життю та стосункам держави і церкви. Визначено правові аспекти демократизації українського суспільства. Розкрито деякі аспекти національно мовної проблеми в Україні з урахуванням особливостей формування менталітету української нації.

Розглянуто теорію регіоналізму і класифікацію регіональних організацій. Послідовно висвітлено передумови започаткування та діяльність у системі економічних та соціальних міжнародних відносин Ради Європи, Північноатлантичного, Західноєвропейського, Європейського Союзів, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Організації Чорноморського економічного співробітництва, Ліги арабських держав, Асоціації країн Південно-Східної Азії тощо. Наведено перелік регіональних та субрегіональних організацій та органів, членом яких є Україна (станом на 1 січня 1997 р.).

Представлені деякі роздуми вченого про дослідження окремих аспектів теорії та державотворчих процесів Закарпаття. Міститься ряд матеріалів з історії краю, більшість з яких є рецензії на опубліковані праці чи матеріали з приводу важливих подій сучасності. Серед розглянутих питань: входження Закарпаття до складу Чехословаччини в 1919 році, про Угорську іреденту на Закарпатті, щодо назви Карпатська Україна та ін.

Вивчено судовий конституційний контроль як необхідну умову існування правової держави. Розглянуто питання визначення конституційного контролю, його види, форми та своєрідність. Висвітлено повноваження спеціалізованих органів конституційного контролю в різних країнах світу. Проаналізовано повноваження та особливості діяльності Конституційного Суду України.

Досліджено еволюцію структури, функції, стан і перспективи розвитку політико-правових інститутів: політичних партій, парламентів, урядів (форм правління), судів, місцевого самоврядування, засобів масової інформації у світі та Україні.

Досліджуються проблеми організації та діяльності органів політичного розшуку російського самодержавства з моменту їх виникнення до середини ХІХ ст. у взаємозв'язку з основними тенденціями розвитку українського вільнодумства та політико-правової думки. На прикладі слідчої справи першої політичної організації національного характеру в Україні - Кирило-Мефодіївського братства - висвітлюється боротьба російського самодержавства з українським вільнодумством середини ХІХ ст. Розкриваються функції та методи політичного розшуку, докладно розглядається практика використання доносів, таємних агентів, перлюстрація кореспонденції, провокація та залякування тощо. Викривається антиправова сутність органів російської політичної поліції, їх негативна роль у контролі за суспільною свідомістю.

Розглянуто інституційну модель та політичний режим Гетьманату (Генеральна рада, Рада старшини, Інститут гетьманства, Генеральна старшина, центральні органи виконавчої та судової влади, місцеві органи управління, структура міського самоврядування, а також типологія політичного режиму Гетьманщини). Детально проаналізовано особливості функціонування політичного організму Запорозької Січі, козацького устрою Слобожанщини та політичної системи Правобережної України.

Розглянуто основи кримінального процесу п'яти країн, які представляють дві правові головні системи сучасності: романо-германську (Україна, ФРН, Франція) та загального права (Англія, США). На основі чинного законодавства зазначених країн висвітлено положення доказового права і судового провадження в кримінальних справах. Подано відповідний нормативний матеріал, приклади ігрових занять, ситуаційні задачі.

Проаналізовано проблеми співвідношення міжнародних стандартів прав людини і національного законодавства, а також удосконалення юридичного забезпечення в Україні прав людини та громадянина, зокрема, їх судового захисту. Особливу увагу приділено історичним аспектам формування в країні ідеології та юридичних інститутів прав особи.

Досліджується проблема розвитку української державності нового часу в один з найбільш критичних періодів її існування - добі правління російського імператора Петра I. Аналізуються напрями реформи державного управління, проведеної царським урядом в Україні через засновану 1722 р. Малоросійську колегію, з'ясовуються характер нововведень, їх мета та наслідки для подальшої долі української державності. Детально висвітлюється політична діяльність наказного гетьмана П.Полуботка, а також Я.Лизогуба, В.Жураківського, Д.Апостола, Г.Грабянки, М.Ханенка та інших відомих тогочасних політиків.

Висвітлено проблеми гендерної рівності у сфері зайнятості. Зроблено оцінку політичної системи України. Описано механізми забезпечення участі жінок у політичному житті. Наведено перспективи законодавчого забезпечення рівноправності чоловіків і жінок. Відображено реальні проблеми правового захисту жінок. Визначено основні напрями гендерного аналізу трудового законодавства України. Розглянуто загальні питання захисту репродуктивних прав людини в Україні. Запропоновано шляхи удосконалення пенсійного законодавства.

Розкрито ключові аспекти організації та функціонування державних служб чотирьох країн Європи, а саме: Великої Британії, Франції, Росії та України, які знаходяться на різних стадіях адміністративного розвитку й різняться як економічними, політико-адміністративними устроями, так і організацією державної служби. Такий вибір зумовлено наміром порівняти найбільш характерні ознаки державної служби розвинутих країн Західної Європи, які вже мають усталені бюрократії, та країн Центральної й Східної Європи, що перебувають у перехідному періоді розвитку, встановивши їх концептуальні принципи і тенденції розвитку. Розглянуто питання інституційної та нормативної бази державних служб, історії їх становлення та розвитку, проаналізовано системи набору, права й обов'язки державних службовців, взаємовідносини з політичною владою та громадянами, а також запропоновано узагальнену інформацію про сучасні адміністративні реформи, що проводяться у цих країнах.

Висвітлено походження "Великої депресії", проаналізовані її особливості, виявлено загальне. Подана оцінка характеру та суті "Великої депресії" незалежно від позицій та поглядів.