Розглянуто адміністративно-територіальний, організаційний, функціональний, фінансово-економічний і правовий аспекти реформування організації територіального устрою та системи місцевого самоврядування. Запропоновано концепцію адміністративної реформи в Україні. Розроблено механізми та наведено засоби підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на вищому, територіальному та місцевому рівнях. Обгрунтовано доцільність чіткого розмежування статусу та функцій політичних діячів і державних службовців. Зосереджено увагу на підготовці та підвищенні кваліфікації управлінських кадрів, вивченні та адаптації світового досвіду в сферах державного управління та місцевого самоврядування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр-2К)011.219 + С5*667.1*333.641.212

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.4 + С5*667.1

Рубрики:

Законність і правопорядок

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Зроблено теоретичний аналіз факторів формування довіри до держави і важливість їх впливу на суспільну думку.

Досліджено теоретичні і практичні питання, пов'язані з об'єктивною необхідністю посилення соціальної спрямованості фіскальної політики в Україні як умови і фактора економічного зростання та успішної трансформації суспільних відносин. На базі аналізу проблем у фіскальному регулюванні соціальних процесів запропоновано основні напрями їх розв'язання.

Дисертація присвячена аналізу феномена громадянського суспільства. Предметом дослідження є детермінанти становлення і функціонування громадянського суспільства. На підставі узагальнюючого огляду історії розвитку громадянських ідей та еволюції форм громадянського суспільства від античності до сьогодення встановлюється теоретична сутність та практичне значення цього соціального інституту. Доводиться загальноєвропейський характер громадянських процесів в Україні.

Досліджено закономірності становлення громадянської злагоди та наведено характеристику кожної з них, виявлено передумови необхідності й можливості управління, а також розроблено концептуальну модель регіонального управління громадянською злагодою. Запропоновано концепцію моделювання управління в регіоні та надано методичні рекомендації щодо реалізації регіональної моделі у формі конфедерації суспільно-політичних організацій як управління громадянською злагодою з боку громадян.

Розроблено методичні засади формування та реалізації механізму державного управління соціальною сферою району на підставі її комплексного аналізу, обгрунтовано напрями удосконалення діяльності місцевих органів влади. Розкрито сутність поняття "соціальні відносини", обгрунтовано теоретичні засади створення ефективного державного механізму регулювання соціально-трудових відносин, а також розвитку соціального партнерства держави та її громадян на рівні району. Розглянуто фактори формування та розвитку соціального партнерства в Україні. Визначено роль, функції, принципи та методи діяльності районних органів влади, спрямованої на реалізацію соціальної політики держави. Проведено оцінювання розвитку соціального партнерства органів державної влади. Запропоновано найбільш ефективну форму державного управління соціальною сферою району. Охарактеризовано елементи системи державного управління соціальним партнерством, обгрунтовано напрями її удосконалення.

Розглянуто особливості аксіологічного та технологічного підходу до аналізу різних рівнів і форм державно-управлінської діяльності, зокрема, під час розробки управлінських стратегій в аспектах розвитку та функціонування державних установ і суспільства. Проаналізовано ціннісний потенціал національних інтересів України (НІУ), концепцію застосування комплексу операційно виявлених НІУ як простору для визначення цілей і пріоритетів стратегії державного управління (ДУ) та відповідних критеріїв для оцінювання його ефективності. Розкрито механізм взаємодії державно-управлінських органів з інститутами громадянського суспільства, а також форми та методи залучення громадян до прийняття державно-управлінських рішень. Висвітлено методологічні особливості теоретичної реконструкції діяльності вищих органів державної влади. Визначено механізми впливу глобалізації на функціонування системи ДУ та стратегічне планування розвитку України. Подано рекомендації щодо практичного впровадження результатів наукового дослідження.

Проаналізовано результати регіональних соціологічних досліджень, проведених Чернівецьким регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій протягом 1999 - 2011 рр. Наукові дослідження проводились з політичних, соціально-економічних питань розвитку регіону, проблем етнополітики та міжетнічних взаємин у Чернівецькій області, регіональних аспектів європейської інтеграції України, вивченя потреб та умов підвищення кваліфікації працівників місцевих органів влади. Наведено пропозиції та рекомендації за результатами комунікативних заходів (2007 - 2011 рр.).

Розглянуто державне управління як соціально-ціннісний феномен, розкрито основні поняття та категорії державно-управлінської науки. Висвітлено соціально-ціннісні засади державного управління як динамічний об'єкт, основний зміст та напрями аксіологічних досліджень цих засад у сучасній вітчизняній державно-управлінській науці, простежено еволюцію соціально-ціннісних поглядів у теорії та практиці управління державою. Охарактеризовано суспільно-ціннісні фактори демократизації та гуманізації системи державного управління. Увагу приділено становленню ціннісних параметрів державного управління, акцентовано на пріоритетах розвитку соціально-ціннісної бази державного управління в Україні.

Розглянуто державний кордон України як соціальний інститут, окреслено проблеми його інституціоналізації та проаналізовано суб'єкти, інтереси яких впливають на його функціонування. Показано, що зі здобуттям самостійності України зросла соціально-економічна значущість кордону. В функціонуванні кордону як соціального інституту проявляються суперечності, характерні і для інших інститутів країни. Призначений для забезпечення колективних благ, цей інститут використовується у приватних цілях різними суб'єктами, дотичними до його функціонування. Окрім цього, інституціоналізація державного кордону відбувається під впливом євроінтеграційних устремлінь України.

Досліджено соціальну та правову природу незалежності судової влади, систему засобів її забезпечення. Розглянуто проблеми взаємодії судової влади із законодавчою й виконавчою гілками влади. Акцентовано увагу на форми соціального контролю за судовою діяльністю.

Досліджено теоретико-соціологічну інтерпретацію феномену ксенофобії, а також розроблено методологічні основи технологізації діяльності ОВС України у сфері протидії проявам ксенофобії. Проаналізовано основні наукові теорії та пояснення ксенофобії у міждисциплінарному вимірі. У межах інтерпретативного підходу запропоновано соціологічну концепцію осмислення ксенофобії як соціального явища. Удосконалено типологію форм прояву ксенофобії, розкрито специфіку "злочинів ненависті". Засобами емпіричної соціології досліджено аспекти українського молодіжного радикалізму. Розкрито зміст і структуру негативних соціальних уявлень прихильників ультраправого руху щодо маркованих Чужаків, підстави раціоналізації та проекти-сценарії, які забезпечують легітимацію насильницьких практик, характерні риси типових агентів, основні структурні форми, канали рекрутингу, мотиви та види активності ультраправого руху. Увагу приділено вивченню досвіду жертв ксенофобських практик і бар'єрів, які ускладнюють взаємодію з правоохоронними органами в контексті реагування на прояви ксенофобії. Проаналізовано світовий досвід поліцейського реагування на прояви ксенофобії та з його урахуванням запропоновано пакет соціальних технологій протидії проявам ксенофобії ОВС України.

Предложена и аргументирована необходимость разработки социокультурной (архетипической) стратегии политического исследования, направленной на реконструкцию и интерпретацию публично-властных институтов и управленческой практики в качестве устойчивых и преемственно воспроизводящихся политических феноменов в определённой социокультурной среде. Обосновано, что социокультурная основа исследования должна рассматриваться как содержание, а политическая система и отношения (как социокультурные феномены) выступают формой политико-правовой жизнедеятельности общества, где первое – это сущностная, качественная характеристика публично-властной организации, а второе – внешнее, специфическое – конкретно-историческое (конвенциональное) репрезентация и оформление социокультурного содержания. Изложена авторская многоуровневая система архетипического кодирования политического процесса, трансформации публично-властной организации общества и управленческой практики.

Запропоновано й аргументовано необхідність розробки соціокультурної (архетипної) стратегії політичного дослідження, спрямованої на реконструкцію і інтерпретацію публічно-владних інститутів та управлінської практики як стійких і послідовно відтворюваних політичних феноменів у певному соціокультурному середовищі. Доведено, що соціокультурна основа дослідження повинна розглядатися як зміст, а політична система і відносини (як соціокультурні феномени) виступають формою політико-правової життєдіяльності суспільства, де перше - це сутнісна, якісна характеристика публічно-владної організації, а друге - зовнішнє, специфічне - конкретно-історичне (конвенціональне) репрезентація й оформлення соціокультурного змісту. Викладено авторську багаторівневу систему архетипового кодування політичного процесу, трансформації публічно-владної організації суспільства і управлінської практики.

The article proposes and discusses the need for socio-cultural development (archetypal) political research strategy aimed at the reconstruction and interpretation of public government institutions and management practices as a sustainable and successively reproducing political phenomena in a certain socio-cultural environment. The author proves that the social and cultural basis of the study should be considered as the content, and the political system and the relationship (as socio-cultural phenomena) are a form of political and legal life of society, where the first - it is essential, qualitative characteristics of public power organizations, and the second - external, specific - concrete hysterical representation and execution of social and cultural content. The contents of the paper presents the author's multilevel system of coding the archetypal political process of transformation of public power of social organization and management practices.