Розкривається специфіка розвитку українського народу, внутрішня єдність формування українців як нації, їхньої ментальності. Висвітлюється органічна причетність українського народу до творення загальнолюдських духовно-гуманістичних цінностей. Уособлюються всі етапи інтелектуального і духовного самовизначення українського народу, його прагнення до самопізнання і самосвідомості, надається комплексне уявлення про Україну в її історичній, політичній (внутрішній та зовнішній), соціально-економічній, екологічній, культурній (освіта, наука, мистецтво, право, філософія, релігія), національно-державній генезі.

Показано історичні витоки формування етнопсихології країн Близького Сходу, розглянуто етнопсихологічні особливості арабо-мусульманського етносу. Наведено канонічні тексти Корану та Сунни, якими можуть керуватися миротворці у разі виникнення екстремальної (нештатної) ситуації.

Показаны исторические истории формирования этнопсихологии стран Ближнего Востока, рассмотрены этнопсихологические особенности арабо-мусульманского этноса. Приведены канонические тексты Корана и Сунны, которыми могут руководствоваться миротворцы при возникновении экстремальной (нештатной) ситуации.

Доведено, що зміна парадигми мислення з екофобної на екофільну за нинішніх умов існування людства дає йому шанс не тільки на виживання, а й на повноцінний біосоціальний розвиток. Тому саме під цим кутом зору урядам багатьох країн запропоновано у процесі розробки стратегії постіндустріального розвитку взяти до уваги те цінне, що дає історичний досвід становлення ментальності народів Сходу.

Розглянуто історичні передумови, досвід і проблеми, що виникли під час побудови білоруської державності. Показано, що Білорусь, перебуваючи в соціокультурному просторі між Сходом і Заходом, органічно ввібрала як східні, так і західні державні традиції. У зв'язку з цим реальна білоруська державність потребує органічної інтеграції як класичних, західноєвропейських, так і власних, східнослов'янських елементів, як ліберальних, так і патерналістських елементів взаємодії держави й особи.